Справа № 357/1401/26
3/357/1095/26
18.02.2026 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора ТОВ НВФ «Тілігул», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: в матеріалах справи немає, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969206 від 06.01.2026, 31.12.2025 близько 21:00 год по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство економічного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме не давав гроші із спільного сімейного бюджету, чим завдав шкоди матеріальним благам потерпілої особи, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив наступне. Із дружиною ОСОБА_2 він разом прожив 35 років. Останні 3 місяці він не проживає вдома, а орендує кімнату у готелі. По АДРЕСА_1 він побудував будинок, де вони із дружиною та сином проживали разом. З початком війни дружина не виходила із будинку взагалі, а лише в останній рік вийшла на вулицю. Вважає, що вона хвора на психологічне захворювання, однак до лікарів не хоче звертатися. Дочка та син через це з'їхали та проживають окремо. Він дочці орендує квартиру, за яку сплачує кошти, також дружині кожного місяця надсилає на її картку грошові кошти у сумі 20 тисяч гривень, повністю сплачує комунальні платежі за будинок. 31.12.2026 він не був у будинку по АДРЕСА_1 , із дружиною не спілкувався ні особисто ні по телефону, жодного насильства щодо неї не вчиняв, він з друзями зустрічав новий рік.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 31.12.2026 чоловіка ОСОБА_1 вона не бачила, з ним не спілкувалася. Вона їхала на автомобілі, у якому закінчився бензин, стала посеред дороги, через що сталося ДТП через те, що чоловік недоплачує їй кошти, які він отримує від спільного бізнесу, а тих 20 тисяч гривень, що він надсилає, їй не вистачає на життя, тому що вона сплачує понад 10 тисяч гривень кредит. Також повідомила, що у неї претензії до чоловіка через те, що він повинен їй давати 50% доходу від сіменйного бізнесу, а фактично він дає менше. Вона викликала працівників поліції через ДТП, у якому вважає винним також чоловіка. 31.12.2025 вона написала до поліції заяву про те, що 23.09.2025 чоловік виражався на її адресу нецензурними словами та розбив її 12 Айфон. 31.12.2025 вона чоловіка не бачила і з ним не спілкувалася.
Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілу, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, а саме: письмову заяву ОСОБА_2 від 31.12.2025; письмові пояснення ОСОБА_2 від 31.12.2026; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 від 31.12.2025, відповідно до якої рівень небезпеки кривдника середній, та додатково надані ОСОБА_1 квитанції про сплату коштів, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП з огляду на наступне.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: відомості про особу, яка притягається до відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 254 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за чинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень ст. 1 розділу І Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ, економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а саме малолітньої чи неповнолітньої особи.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суб'єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до члена своєї сім'ї.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП можливе лише у випадку наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Отже, суд розглядає справу про адміністративне правопорушення лише в межах обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Окрім цього, згідно із п. 9 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06.11.2015 року N 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, обставини події викладені у ньому сталися 31.12.2025 близько 21:00 год по вул. Незалежності, 128, кім. 5, в м. Біла Церква Київської області.
Проте, як встановлено в судовому засіданні зі слів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 31.12.2025 вони взагалі не бачилися та не спілкувалися.
Із наданих в судовому засіданні копій квитанцій за листопад 2025, грудень 2025 та січень 2026, встановлено, що ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_2 щомісячно перераховував по 20 тисяч гривень та оплачував комунальні платежі за будинок в якому вона проживає. Вказані обставини підтвердила в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 .
Отже, судом встановлено, що жодних умисних дій економічного характеру таких як умисне позбавлення потерпілу коштів, ОСОБА_1 31.12.2025 близько 21:00 год по АДРЕСА_2 не вчиняв.
За викладеного, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а відтак вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме його об'єктивна.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст. 173-2, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА