Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/505/26
18 лютого 2026 року м. Овруч
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Гришковець А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_2 , інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника мінометної групи відділення вогневої підтримки ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
11.02.2025 об 11 год. 30 хв. під час раптової перевірки несення служби прикордонного наряду пост спостереження « ІНФОРМАЦІЯ_5 » було виявлено порушення організації служби прикордонного наряду відповідно до одержаного наказу, а саме: старший прикордонного наряду інспектор прикордонної служби вищої категорії - начальник мінометної групи відділення вогневої підтримки ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 головний сержант ОСОБА_1 організував та ніс службу в прикордонному наряді «Прикордонний патруль» в кількості двох військовослужбовців замість трьох згідно графіку несення служби, чим порушив правила несення служби, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-18 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю. При цьому пояснив, що оскільки у одного з військовослужбовців був присмерті брат, він дозволив йому залишитися на посту спостереження. Його брат в той же вечір помер, а тому його було знято з чергування. Він щиро розкаюється в скоєному, висловлює жаль з приводу вчиненого, запевнивши, що подібного допускати більше ніколи не буде. Просить суворо не карати, врахувати, що він до адміністративної відповідальності притягується вперше, приймав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, є учасником бойових дій, врахувати стан його здоров'я і відсутність роботи у дружини, що штраф для нього є значним тягарем.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частина 2 статті 172-18 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.
Об'єктивна сторона передбачає дію або бездіяльність у вигляді порушення правил несення прикордонної служби. Порушеннями правил несення прикордонної служби можуть бути визнані; а) вчинення дій, що прямо забороняються військовослужбовцю, який перебуває в прикордонному наряді (відхилення від маршруту чи залишення місця несення служби, якщо це не пов'язано з надзвичайними обставинами, вживання алкогольних напоїв, сон на посту, розкладання багаття чи демаскування себе іншим способом, безпідставне застосування зброї, самостійне відключення сигналізаційних комплексів чи окремих їх ділянок, а також їх інформаційних табло або радіолокаційних станцій, відволікання від несення служби, давання згоди на перетинання державного кордону сторонніми особами тощо); б) невиконання або неналежне виконання дій, що забезпечують охорону державного кордону (неуважний огляд місцевості, невжиття заходів до затримання порушників державного кордону або залишення без належної охорони затриманих осіб, недотримання правил застосування зброї або правил маскування тощо).
Тлумачення поняття «особливий період» наявне в Законі України «Про оборону України» та Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Черговим Указом Президента України від 12.01.2026 №40/2026 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб (тобто до 4 травня 2026 року).
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави Президент України підписав Указ «Про загальну мобілізацію» № 69/2022, згідно з яким мобілізація проводитиметься протягом 90 діб на території всіх областей та м. Києва.
Строк проведення загальної мобілізації продовжено останній раз з 3 лютого 2026 року на 90 діб (тобто до 4 травня 2026 року) згідно з Указом Президента № 41/2026 від 12.01.2026.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Згідно зі ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Пунктами 1,5 глави 1 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2015 року №1261, визначено, що кожний прикордонний наряд, до складу якого входять два і більше прикордонників, очолює старший прикордонного наряду. Старший наряду зобов'язаний: знати й застосовувати положення документів, які регламентують охорону державного кордону в частині, що його стосується, а також положення цієї Інструкції; організувати службу прикордонного наряду відповідно до одержаного наказу; під час несення служби розташовувати особовий склад прикордонного наряду так, щоб не втрачати візуальний контакт між особовим складом наряду та за потреби в найкоротший термін надати йому фізичну допомогу та вогневу підтримку; неухильно стежити за дотриманням складом прикордонного наряду дисципліни та правопорядку; забезпечити готовність до дій і пильне несення служби прикордонним нарядом; постійно здійснювати контроль за діями підпорядкованих йому прикордонників і керувати прикордонним нарядом; організовувати взаємодію всередині наряду та підтримувати її із сусідніми прикордонними нарядами, а також з нарядами (співробітниками, підрозділами) Збройних Сил України, Національної гвардії України, правоохоронних органів, громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, які виконують службові завдання в районі несення служби; підтримувати постійний зв'язок з підрозділом охорони кордону; забезпечувати правильне застосування складом прикордонного наряду зброї, спеціальних засобів, заходів фізичного впливу, використання озброєння, техніки і службових собак; забезпечити точне виконання складом прикордонного наряду заходів маскування і дотримання слідового режиму; постійно піклуватися про життя і здоров'я підпорядкованих йому прикордонників; забезпечити виконання складом прикордонного наряду заходів безпеки під час несення прикордонної служби та поводження зі зброєю.
Згідно абзацу 1 п. 7 глави 2 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України під час несення служби прикордонні наряди зобов'язані: нести службу відповідно до вимог отриманого наказу на охорону державного кордону.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 049063 від 12.02.2026; рапортом начальника п'ятої прикордонної застави капітана за призовом ОСОБА_2 від 12.02.2026; копією військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 02.12.1992; письмовим поясненням ОСОБА_1 від 12.02.2026, яке свідчить про визнання ним своєї вини; витягами з журналу бойових дій п'ятої прикордонної застави та книги обліку особового складу, а також службовою характеристикою.
Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повністю та об'єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.
Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вірно кваліфікуються за ч.2 ст.172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він під час виконання обов'язків військової служби в умовах особливого періоду порушив правила несення прикордонної служби під час охорони державного кордону України.
Призначаючи адміністративне стягнення за вчинене військове адміністративне правопорушення, у відповідності до ч.2 ст.33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховується характер вчиненого військового адміністративного правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, його майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Враховуючи, що ОСОБА_1 визнає свою вину та щиро розкаюється в скоєному, а тому у відповідності до ст. 34 КУпАП суд визнає обставиною, що пом'якшує відповідальність порушника, - щире розкаяння, а також збіг тяжких особистих обставин військовослужбовця.
Обставин, що обтяжують відповідальність порушника у відповідності до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до примітки до вказаної статті положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частинами третьою і четвертою статті 51, частиною четвертою статті 121, частиною п'ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п'ятою статті 126, статтями 130 та 161-1 цього Кодексу.
Відтак, оцінивши всі обставини вчинення правопорушення, вищезазначені докази в їх сукупності, враховуючи дані про особу порушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, є учасником бойових дій, безпосередньо приймав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, також врахувавши його відношення до вчиненого, щире каяття, стан його здоров'я після поранень, виключно позитивну службову характеристику за місцем служби, відсутність обтяжуючих його відповідальність обставин, відсутність будь-яких негативних наслідків адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що вчинене за вищевказаних обставин адміністративне правопорушення у даному конкретному випадку може бути визнано малозначним та відповідно до висновку про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності - виховного впливу, в дусі додержання законів України та недопущення подібної поведінки надалі.
Керуючись ст.ст. 22, 33-35, 172-20, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП, та звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Справу закрити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня її винесення до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд.
Суддя: А. Л. Гришковець