Справа № 296/1745/26
2-о/296/91/26
Іменем України
про повернення заяви
19 лютого 2026 рокум. Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Пилипюк Лілія Миколаївна, розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про визнання фізичних осіб недієздатними,
16 лютого 2026 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла заява ОСОБА_1 про визнання недієздатними двох неповнолітніх осіб. Заява підписана та подана до суду представником заявника адвокатом Богданович М. В.
Звертаючись до суду з вказаною заявою, ОСОБА_1 просить визнати недієздатними двох своїх неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, заявник просить встановити опіку над недієздатними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , призначити їм опікуна.
Заява про визнання фізичних осіб недієздатними не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню з огляду на таке.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту ухвали - ЦПК України) суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Справи про визнання особи недієздатною мають спеціальний порядок розгляду та вирішення, пов'язаний як з необхідністю захисту прав та інтересів особи, яка не може набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання, так і з необхідністю встановлення психічного стану такої особи.
Згідно з ч. 3 ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Так, відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Частиною третьою статті 297 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування (частина 1 ст. 299 ЦПК України).
Згідно зі статтею 50 ЦПК України, позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Враховуючи, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим ЦПК України, а тому у відповідності до вимог ст. 188 ЦПК України в одній заяві можуть бути об'єднані декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд ураховує, що в поданій заяві ОСОБА_1 просить визнати недієздатними двох осіб та призначити їм опікуна. При цьому, вимоги про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недієздатними не об'єднані між собою підставою виникнення та не співвідносяться як основна та похідна вимога.
Вирішення питання про визнання особи недієздатною вирішується судом виключно щодо кожної особи індивідуально. Обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, про які зазначає заявник у заяві щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є персональними щодо кожного з них, підтверджуються різними доказами, зокрема, медичними документами.
Відповідно до 1 статті 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупиняється (ст. 252 ЦПК України).
Суд ураховує, що судово-психіатрична експертиза проводиться щодо кожної особи окремо, адже в таких випадках експертному дослідженню підлягає психічний стан конкретної особи. Проведення спільної (колективної) судово-психіатричної експертизи одночасно щодо кількох осіб є неприпустимим.
Отже, заява ОСОБА_1 про визнання недієздатними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , встановлення опіки над ними: не об'єднана однорідними вимогами, оскільки такі ґрунтуються на різних правових підставах для кожної з заінтересованих осіб та не є пов'язаними між собою; не об'єднана єдиним колом суб'єктів; не дає можливість досягти процесуальної економії, оскільки таке об'єднання суттєво утруднює розгляд справи.
З урахуванням наведеного, вважаю, що заявником порушено правило об'єднання в одне провадження вимог про визнання недієздатними двох осіб одночасно.
Згідно з п. 2) ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу). При цьому, відповідно до вимог ч. 6 ст. 188 ЦПК України законодавець визначив, що роз'єднання позовних вимог є правом суду, а не обов'язком, натомість дотримання правил об'єднання позовних вимог є обов'язком заявника.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст.185, 188, 260,261,297,353 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про визнання фізичних осіб недієздатними повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення заяви надіслати особі, яка її подала.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Корольовського районного суду
м. Житомира Лілія ПИЛИПЮК