Справа № 278/1487/25
Іменем України
19 лютого 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця за призовом за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , одруженого, не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),
09 березня 2024 року близько 12 год. поліцейські на блокпості на 170 км автодороги «Житомир-Виступовичі-Могилів-Подільський», що в с. Оліївка Житомирського району та області, зупинили автомобіль марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_4 . У подальшому, під час перевірки документів поліцейськими у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, після проходження ним огляду за допомогою алкотестера «Драгер», результат якого 2,25 проміле, що перевищує дозволену норму алкоголю в крові людини. В цей час та місці, за вказаних обставин у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на пропозицію та надання поліцейським неправомірної винагороди у розмірі 2000 грн з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Реалізуючи цей умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що поліцейські є представниками влади, а тому являються службовими особами, уповноваженими на притягнення до адміністративної відповідальності, перебуваючи на передньому пасажирському сидінні в салоні службового автомобіля марки «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер « НОМЕР_3 », висловив пропозицію (намір) поліцейському ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надати їм неправомірну вигоду за не складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У подальшому, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди за ст. 369 КК, ОСОБА_4 свої неправомірні дії не припинив та переслідуючи названу мету приблизно в зазначений час, перебуваючи в службовому автомобілі патрульної поліції, поклав кошти в розмірі 2000 грн на заднє пасажирське сидіння службового автомобіля, надавши тим самим неправомірну вигоду поліцейському за не притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому діянні визнав повністю, підтвердив вищенаведені обставини, у вчиненому кається.
Беручи до уваги, що фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорювалися, суд на підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визнав їх встановленими в судовому засіданні та вважав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, оскільки обвинувачений скористався своїм правом не давати показання.
Таким чином суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного діяння доведена, і кваліфікує його за ч. 1 ст. 369 КК як пропозиція та надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК, є нетяжким корупційним злочином, обвинувачений вчинив один епізод такого діяння.
Обвинувачений ОСОБА_4 не судимий, одружений, проходить військову службу під час мобілізації, є учасником бойових дій, по службі характеризується посередньо.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття. Обставин, що обтяжують йому покарання, не встановлено. Суд не визнає такою зазначене в обвинувальному акті перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння, оскільки ця обставина не мала істотного впливу на формування в обвинуваченого умислу на вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи наведене, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, позицію прокурора, суд вважає, що для виправлення та перевиховання ОСОБА_4 достатнім буде покарання у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 369 КК.
Цивільний позов у провадженні не пред'явлено, відомості про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.
Речові докази - грошові купюри - на підставі ч. 1 ст. 96-1 та п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 96-2 КК підлягають спеціальній конфіскації, оскільки були предметом умисного кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі. У зв'язку з чим арешт, накладений на вказані речові докази, скасуванню не підлягає.
Підстав для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.
До речових доказів - 4 грошових купюр номіналом 500 грн кожна серія та номер МБ 8627499, СЖ 6827737, УЖ 7603473, ВА 3096700 - застосувати спеціальну конфіскацію, конфіскувавши їх в дохід держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення копії вироку. Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Захисник має право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1