Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/54/26
Провадження № 1-кс/273/49/26
19 лютого 2026 року м. Баранівка
Слідчий суддя Баранівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Вереміївка Семенівського району Полтавської області, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2026 року за №12026060550000002,
Слідчий СВ ВП №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 за погодженням із прокурором Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання стосовно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026060550000002 від 01.01.2026 року за підозрою останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 07 грудня 2025 року близько 10 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в будинку ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , під час спільного вживання спиртних напоїв, вступив в словесну суперечку з ОСОБА_7 , під час якої вирішив умисно заподіяти йому тілесні ушкодження.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , перебуваючи в одній із кімнат будинку, без розриву в часі, під час суперечки підійшов до ОСОБА_7 та умисно із значною силою наніс один удар кулаком в область обличчя останньому, від якого ОСОБА_7 впав на підлогу. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 підійшов до лежачого на підлозі ОСОБА_7 та правою ногою наніс ще 1 удар в область обличчя та декілька ударів в область грудної клітини ОСОБА_7 .
Внаслідок нанесених ОСОБА_4 ударів, ОСОБА_7 заподіяно легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому виличної кістки зліва, рани в правій скуловій ділянці та переломи нижньої щелепи справа, 7-9 ребер зліва, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
06.02.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Слідчий просить обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з метою запобігання ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, та покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора, або суду за їх першою вимогою; повідомляти слідчого або прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити з мотивів викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечував, вказав про намір виконувати всі покладені на нього обов'язки.
Заслухавши пояснення прокурора та підозрюваного, розглянувши клопотання та дослідивши додані матеріали, слідчий суддя встановив наступне.
Упровадженні СВ ВП №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження № 12026060550000002 від 01.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
06.02.2026 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР 01.01.2026 року за №12026060550000002 і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст.179, 184 КПК України.
Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.
При цьому слідчим суддею прийнято до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема те, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку. Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Так, відповідно до висновків ЄСПЛ у справі «Фокс, Кампбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».
При цьому слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.
Щодо наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлено наступне.
Так, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує останньому у випадку визнання його винуватим, співставляючи негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення ним притягнення до кримінальної відповідальності, є досить високим.
При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», про те, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Окрім того, ОСОБА_4 уродженець с. Вереміївка Семенівського району Полтавської області , де зареєстрований та має місце проживання. В селищі Довбиш проживає з липня 2025 року, тимчасово, без реєстрації та постійного місця роботи, що у свою чергу збільшує ризик його втечі та подальшого переховування від правоохоронних органів. Крім цього, вік ОСОБА_4 , його соціальні зв'язки, стан здоров'я не перешкоджають останньому переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Згідно положень ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а також, враховуючи, що існує ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення ним притягнення до кримінальної відповідальності, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.176-179, 184, 186-187, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком до 06.04.2026 року (в межах строку досудового розслідування).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого, прокурора, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді та включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1