19 лютого 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1544/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 24 серпня за 2024 рік, передбаченої ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 24 серпня за 2024 рік, передбаченої ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправність дій відповідача щодо невиплати йому, як особі з інвалідністю внаслідок війни, щорічної разової грошової допомоги до 24 серпня за 2024 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, у зв'язку із чим просить суд задовольнити позов. Також позивач вказує, що протиправними діями йому було завдано моральної шкоди у розмірі 20000 грн, яка підлягає стягненню з пенсійного органу.
Відповідач у відзиві заперечував проти задоволення позову та вказав на правомірність виплати разової грошової допомоги до 24 серпня за 2024 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №754. Також відповідач вважає недоведеними обставини завданої позивачу моральної шкоди.
Рух справи у суді
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду 20.08.2025 р. прийнято адміністративну справу №600/1544/25-а до свого провадження.
Судом відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Позивач являється особою з інвалідністю 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
26.09.2024 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до 24 серпня за 2024 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно листа пенсійного органу повідомлено позивача, що на виконання Постанови №369 щорічна грошова допомога у розмірі 2900 грн включена у списки на виплату пенсії на серпень поточного року, на рахунок відкритий в АТ «Ощадбанк».
Мотивувальна частина
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає (далі - Закону №3551).
Відповідно до статті 2 Закону №3551, законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни передбачені статтею 13 Закону №3551.
Зокрема, ч. 5 ст. 13 Закону №3551-XII передбачено виплату особам з інвалідністю внаслідок війни щорічної разової грошової допомоги.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 №2983-IX, який набрав чинності з 15.04.2023 (далі - Закон №2983-IX), частину 5 статті 13 Закону №3551-XII викладено у новій редакції наступного змісту: «Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.»
Ця норма неконституційною не визнавалася та є чинною на момент розгляду цієї зразкової справи.
Отже, Верховна Рада України у встановленому законом порядку та в межах своїх повноважень внесла зміни до спеціального Закону №3551-ХІІ, законодавчо врегулювавши порядок надання щорічної разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме правила статті 13 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону № 2983- ІХ як спеціального закону.
Велика Палата Верховного Суду за результатами перегляду зразкової справи №440/14216/23 ухвалила постанову від 14.05.2025, в якій вказала, що тимчасове обмеження окремих соціальних пільг (допомог) особам, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність та набули статусу ветеранів війни, а також членам їх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог п.5 ч.1 ст.6 Закону №389-VIII, може відбуватися за умови внесення змін до спеціального Закону №3551, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць; передбачена ч.5 ст.13 Закону №3551 щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни є видом державної допомоги в загальній системі соціального захисту населення. Така виплата має допоміжний та стимулюючий характер і надається з метою забезпечення створення належних умов для життєзабезпечення ветеранів війни, захисту їхніх інтересів відповідно до соціальної політики держави в цій сфері; оскільки нарахування разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни встановлено законом і конкретно не визначено в Конституції України як складова права на соціальний захист, гарантованого її ст.46, тому Верховна Рада України має певну свободу дій щодо законодавчого регулювання порядку надання цього виду державної допомоги. Так, Верховна Рада України може встановлювати, модернізувати або поновлювати зазначений вид державної допомоги, змінювати її розмір, механізми її нарахування та надання, оскільки така допомога не закріплена в Конституції України, а визначається у законах відповідно до соціальної політики держави; Верховна Рада України в межах своїх повноважень делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок та визначати розмір разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з повноваженнями уряду України, визначеними в п.2, п.3 ст.116 Конституції України.
Таким чином, втручання держави у право позивача на мирне володіння своїм майном - щорічною разовою грошовою виплатою (шляхом визначення Кабінетом Міністрів України у 2023 році її у меншому розмірі, ніж раніше) відповідає критерію законності.
Крім того, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в умовах воєнного стану держава зобов'язана мобілізувати всі доступні їй ресурси для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройній агресії російської федерації проти України. Тому всебічна підтримка військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, які беруть участь у захисті Батьківщини та в бойових діях, є найвищим державним інтересом і однією з найбільш захищених конституційних цінностей України.
Отже, в умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету.
За таких обставин, зменшення розміру одноразової грошової виплати, передбаченої ч.5 ст.12 Закону №3551, викликане об'єктивними причинами, а саме: прагненням збалансувати державний бюджет з метою належного фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.
Оскільки така щорічна разова грошова виплата є додатковою державною пільгою особам з інвалідністю внаслідок війни, у зв'язку з чим Велика Палата Верховного Суду вважала, що право саме на зазначену виплату не охоплюється поняттям основоположні права і свободи людини (Розділ ІІ Конституції України).
З урахування викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що оскільки щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни не передбачена в Конституції України, тому на неї не поширюються визначені ст.22 Основного Закону України гарантії щодо заборони скасування чи звуження змісту та обсягу прав, передбачених, зокрема, у її ст. 46.
Так з метою здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 2 квітня 2024 р. №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, у 2024 році"
У Постанові №36 9вказано: Установити, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 р. у таких розмірах:
- особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:
- I групи - 3100 гривень;
- II групи - 2900 гривень;
- III групи - 2700 гривень.
Належними доказами підтверджується, що у 2024 році позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни, щорічна грошова допомога була нарахована у розмірі 2900 грн та включена у списки на виплату пенсії на серпень поточного року, на рахунок відкритий в АТ «Ощадбанк».
Отже, відповідач, застосувавши правила ч. 5 ст. 13 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону №2983-ІХ, яка є чинною на момент виникнення спірних правовідносин, неконституційною не визнавалася, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених законом.
Ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у справі №440/14216/23, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У зв'язку із відсутністю в діях пенсійного органу протиправної бездіяльності, похідні позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність нарахованої позивачу разової грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2024 році. З вказаних підстав, суд вважає поданий позов безпідставним та необґрунтованим, у зв'язку із чим відмовляє у задоволенні позову.
Судові витрати
Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відповідач не поніс відповідні витрати з розглядом справи, суд не вирішує питання про їх стягнення.
Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України ,-
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м.Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя Т.М. Брезіна