про залишення позовної заяви без руху
18 лютого 2026 року справа № 580/1423/26
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову адвокатки Савченко О.Д. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
13.02.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвокатки Савченко О.Д. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати з 29.01.2020 до 16.11.2022 включно грошового забезпечення та належних у вказаний період виплат (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), розрахованих з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт;
зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення (включаючи щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020 на відповідні тарифні коефіцієнти, за період з 29.01.2020 до 31.12.2020 включно, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Постанова КМУ №44);
зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення (включаючи щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021 на відповідні тарифні коефіцієнти, за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 включно, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Постанови КМУ №44
зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення (включаючи щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти, за період з 01.01.2022 до 16.11.2022 року включно, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 44;
зобов'язання надати довідку-розрахунок нарахованого та фактично виплаченого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до дня фактичного звільнення із зазначенням усіх складових грошового забезпечення, розмірів індексації, базових місяців для її обчислення, сум нарахувань та виплат за кожний місяць окремо.
Вважає, що такі дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства, оскільки через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у нього виникли підстави для встановлення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до вказаної вище Постанови КМУ №704.
Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Однак підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Норми Закону України “Про оплату праці», на які посилається представниця позивача, не регулюють правовідносини щодо застосування процесуальних строків в адміністративному судочинстві.
Заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.
Отримуючи заробітну плату (грошове забезпечення) за спірний період протягом 3 місяців з дати отримання позивач мав право звернутися з позовом щодо невірного його розрахунку.
Позивач не врахував, що обчислення процесуальних строків відбувається не лише з часу, коди дізналася, а й коли могла дізнатися про порушення своїх прав.
Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати грошового забезпечення за період за період з 20.07.2022 до 16.11.2022 заявлені з порушенням процесуального строку, адже стосуються платежів, про розмір яких йому відомо з дати їх щомісячного отримання. В іншій частині позовних щодо періоду з 29.01.2020 до 19.07.2022 заявлені з дотриманням процесуальних строків.
Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду зі вказаними вище позовними вимогами, позовна заява не містить.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Оскільки відповідна заява відсутня, суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі. Тому наявні підстави залишити її без руху та зобов'язати позивачку надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду зі вказівкою поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили їй своєчасно звернутися в суд із вказаними вище позовними вимогами, або подати заяву про зменшення позовних вимог, вказавши їх в межах дотриманого стркоу звернення до суду.
Керуючись ст. ст.2-20, 122-133, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
1. Позовну заяву адвокатки Савченко О.Д. від імені ОСОБА_1 про визнання протиправними дії і зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
СуддяАнжеліка БАБИЧ