18 лютого 2026 року справа № 580/13878/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
17.12.2025 Головне управління ДПС у Черкаській області, звернувшись до суду з позовом, просить: стягнути з відповідача податковий борг у сумі 18192,66 грн.
В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що позивач перебуває на обліку в Головного управління ДПС у Черкаській області як фізична особа-підприємець, має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 18192,66 грн з єдиного податку з фізичних осіб. Станом на день звернення до суду податковий борг відповідачем не сплачений.
19.12.2025 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження у адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копію ухвали суду про відкриття провадження від 19.12.2025 направлено поштовим відправлення, проте відповідачем не отримано - повернуто з причин за закінченням терміну зберігання (ідентифікатор 067069428336).
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17 зазначив: “до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “за закінченням терміну зберігання», “адресат вибув», “адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій». Подібну позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постановах від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20 та від 29.04.2021 у справі № 826/12038/17.
Відповідно до статті 45 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - Кодекс №2755) податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Згідно з частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідач правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головного управління ДПС у Черкаській області, має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 27820,00 грн. з наступних видів податку: з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 9392,66 грн, що виник згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 11622/10-1 від 21.10.2016 по строку сплати: з 20.08.2022 по 20.12.2022 на суму 1240,50 грн. (з урахуванням сплати 197,00 грн. недоїмка становить 1043,50 грн.); 20.01 2023 та 20.08.2023 на суму 288,70 грн; з 20.09.2023 по 20.12.2023 на суму 1073,60 грн, з 20.01.2024 по 20.12.2024 на суму 3633,60 грн; з 20.01.2025 по 20.11.2025 на суму 3330,80 грн.
Пеня, нарахована відповідно до ст. 129 ПК України, становить 22,46 грн. Зі сплати військового збору у сумі 8800,00 грн., що виник на підставі: заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 11622/10-1 від 21.10.2016 по строку сплати з 20.01.2025 по 20.11.2025.
Пунктом 291.4. ст. 291 Податкового кодексу України визначено, що субєкги господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на певні групи платників єдиного податку.
У відповідності до п. 293.1 ст. 293 ПК України передбачено, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі -мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481,00 грн, станом на 01.01.2023 - 2684,00 грн, станом на 01.01.2024 - 3028,00 грн, станом на 01.01.2025 - 3028,00 грн. У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування відповідач указав 1 групу та 10 % ставки платника єдиного податку. В такому разі щомісячний платіж з єдиного податку у 2022 році становив 248,10 грн (2481,00x10%), у 2023 році становив 268,40 грн (2684,00 x10%), у 2024 році становив 302,80 грн (3028,00x10/о). У 2025 році становить 302,80 грн. (3028,00x10%).
Спірна сума податкового боргу відповідачем не була сплачена, що стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає та регулює Кодекс №2755. Згідно зі ст. 19-1 Кодексу №2755 до функції податкових органів, зокрема належить: адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків; своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Відповідно до пп. 14.1.39 ст. 14 Кодексу №2755 грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію. Згідно з пп. 14.1.175 ст.14 Кодексу №2755 податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу (п.59.1 ст.59 Кодексу №2755). У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Відповідно до пп. 60.1.1 ст. 60 Кодексу №2755 податкова вимога вважається відкликаною, якщо, зокрема: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.
Факт узгодження грошового зобов'язання (самостійне декларування) має наслідком обов'язок платника податку сплатити у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого грошового зобов'язання призводить до виникнення податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. Податкова вимога є дійсною протягом усього терміну існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу за всіма податками і зборами виконання конституційного обов'язку платником податку. Грошові зобов'язання, що складають податковий борг можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків.
Після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатися відкликаною, а у разі виникнення у майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути сформована і направлена інша податкова вимога. Аналогічні висновки зазначені Верховним Судом у постанові від 16.06.2022 у справі № 821/1258/17.
Суд встановив, що направлена податкова вимога від 11.06.2024 №0012549-1302-2300 на дату розгляду цього спору не відкликана з причини непогашення відповідачем податкового боргу, не була та не є предметом оскарження у судовому або іншому порядку, а також не є відкликаною з інших підстав, передбачених статтею 60 Кодексу №2755 - податкова вимога є дійсною і повторне надсилання відповідачу у зв'язку зі збільшенням податкового боргу нормами Кодексу №2755 не передбачено.
Згідно з пунктами 2-4 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу №2755 контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику залишився несплаченим/непогашеним.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 97.3 статті 97 Кодексу №2755 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
Відомостей про сплату відповідачем податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням матеріали справи не містять.
Відповідач доказів погашення податкового боргу до суду не надав, сума грошового зобов'язання є узгодженою, тому позовні вимоги Головного управлінняДПС у Черкаській області про стягнення податкового боргу з відповідача належить задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, під час задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем у справі не понесені, відтак судові витрати не розподіляються. Позивач відповідно до п.27 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Верховний Суд у постанові від 08.05.2024 у справі №240/17530/23 висновує: аналіз змісту частин першої-третьої статті 139 КАС України дозволяє дійти висновку про те, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову як повністю, так і частково) не належать розподілу за результатом розгляду справи.
Керуючись ст.2, 5-16, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг до бюджету у сумі 18192 грн (вісімнадцять тисяч сто дев'яносто дві) 66 коп.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення направити сторонам справи.
Рішення суду складене 18.02.2026.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО