Рішення від 10.02.2026 по справі 560/9382/24

Справа № 560/9382/24

РІШЕННЯ

іменем України

10 лютого 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 21.05.2024 №13569/2201-0701, №13570/2201-0701, №13571/2201-0701, №13573/2201-0701, №13574/2201-0701.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки податковий орган склав 25.04.2024 акт №10916/22-01-07-01/41570089 про результати проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 06.09.2017 по 31.12.2023 та за період з06.09.2017 по 13.12.2023 з метою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Вважає, висновки податкового органу щодо господарських операцій між контрагентами не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права України.

Рішенням від 04.11.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд, залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 21.05.2024 №13569/2201-0701, №13570/2201-0701, №13571/2201-0701, №13573/2201-0701, №13574/2201-0701.

Постановою від 23.07.2025 Верховний Суд рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.11.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025 залишив без змін в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 21.05.2024 № 13571/2201-0701, в іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.11.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2025 скасував і направив справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 08.08.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв до провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2024 №13569/2201-0701, №13570/2201-0701, №13573/2201-0701, №13574/2201-0701, вирішив розглянути справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 16.09.2025 о 10:30 год.

До суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Хмельницькій області на позовну заяву, у якому представник вказує, що Верховний Суд повертаючи справу на новий розгляд в постанові від 23.07.2025 вказав, що неможливість визначення до якого з означених податкових повідомлень-рішень (№13569/2201-0701 чи №13570/2201-0701) включена сума податку на прибуток (зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування) за епізодом списання безнадійної заборгованості не дає можливості чітко визначити, в якій частині ці індивідуальні акти є протиправними по епізодах, що стосуються фактичного здійснення операцій між позивачем і його контрагентами (ФОП та ТОВ "АР-БУД"). З огляду на зазначене, відповідач вказує, що на прийняття розрахунку по порушеннях до вказаних рішень вплинули порушення: 1) завищення інших операційних витрат (р.2180 Звіту про фінансові результати (форма №2-м)) у 2021 році внаслідок неправомірного відображення у їх складі списаної безнадійної дебіторської заборгованості в сумі 1416667 гривень; 2) заниження інших доходів (р.2240 Звіту про фінансові результати (форма №2-м)) в загальній сумі 19930656 грн в результаті не віднесення до їх складу безоплатно отриманих активів (тріски технологічної, щепи) від постачальників - ФОПів; 3) завищення собівартості реалізованих товарів, робіт послуг (р.2050 Звіту про фінансові результати (форма №2-м)) всього в сумі 232212 грн внаслідок включення до їх складу амортизаційних нарахувань по основних засобах, у вартість яких включені будівельно-монтажні роботи, оформлені за реквізитами ТОВ "АР-БУД", що фактично не здійснювалась в межах господарської діяльності позивача; 4) завищення інших операційних витрат в загальній сумі 139328 грн (р.2180 Звіту про фінансові результати (форма №2-м)), внаслідок включення до їх складу амортизаційних нарахувань по основних засобах, у вартість яких включені будівельно-монтажні роботи, оформлені за реквізитами ТОВ "АР-БУД", що фактично не здійснювалась в межах господарської діяльності позивача. Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення форми "Р" №13573/2201-0701, яким збільшена сума грошового зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковим зобов'язанням у сумі 763 896,64 грн та штрафними санкціями в сумі 51 938,85 грн зазначає, що дозвіл на реконструкцію виданий лише 06.12.2019, а право власності зареєстроване 07.11.2017. При цьому, у позові відсутні будь які доводи та обґрунтування позивача, щодо підстав, які б давали законну можливість не нараховувати та не сплачувати податок на нерухоме майно, по об'єктах нерухомості, за якими зареєстроване право власності у вказаний вище період часу. Крім цього, початок реконструкції, сам по собі, не свідчить про припинення існування зазначених вище об'єктів нежитлової нерухомості за якими вже зареєстроване право власності. Також, зі змісту наданих позивачем до позовної заяви доказів, не вбачається, що об'єктом реконструкції були саме спірні об'єкти нерухомості. Також, позивач не навів жодних норм права, які надають можливість віднесення об'єктів нерухомості, на які вже зареєстроване право власності, до об'єктів незавершеного будівництва у зв'язку з початком реконструкції (реконструкція автоматично не змінює статус об'єкта нерухомості на об'єкт незавершеного будівництва). Стверджує, що в даній справі, пільзі міг би підлягати лише один об'єкт нерухомості, а саме моєчний цех "Ю" бурякоцеху "Я", загальною площею 2128,4 кв.м., який згідно з ДК 018-2000 відноситься до групи (код 125) "Будівлі промислові та склади" належить клас (код 1251) "Будівлі промислові", підклас (код 1251.9) "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне" за умови, що він є виробничим приміщенням, тобто використовується за функціональним призначенням. Однак, ні до перевірки ні до суду позивачем не надані докази використання належного йому моєчного цеху "Ю" бурякоцеху "Я" за його функціональним призначенням. Крім того, позивач до податкового органу не подав податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019, 2020, 2021 та 2022 роки, у зв'язки з зазначеним товариство порушило пункт 49.2 статті 49, підпункт 266.7.5. пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

16.09.2025 судове засідання не відбулося у зв'язку із клопотанням позивача про відкладення розгляду справи. Повістками сторони повідомлені, що розгляд справи відкладений на 06.10.2025 10:30 год.

Представник позивача подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначає, що у відзиві на позов відповідач не враховує висновки постанови Верховного Суду, яка ухвалена 23.07.2025 в цій адміністративній справі.

06.10.2025 розгляд справи відкладений на 20.10.2025 10:30.

20.10.2025 суд протокольною ухвалою закінчив підготовче засідання та призначив розгляд справи по суті на 11.11.2025 о 14:20 год.

11.11.2025 судове засідання не відбулося через технічні несправності, а саме: неможливість фіксування судового засідання. Повістками сторони повідомлені, що розгляд справи відкладений на 18.11.25 12:00 год.

18.11.2025 суд оголосив перерву до 23.12.2025 10:00 год.

23.12.2025 судове засідання не відбулося через відсутність електроенергії. Повістками сторони повідомлені, що розгляд справи відкладений на 13.01.2026 12:00 год.

13.01.2026 суд перейшов до стадії прийняття рішення.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив таке.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 07.10.2015. Основний вид господарської діяльності - виробництво електроенергії.

Головне управління ДПС у Хмельницькій області провело документальну планову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 06.09.2017 по 31.12.2023 та за період з 06.09.2017 по 31.12.2023 з метою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складений акт від 25.04.2024 №10916/22-01-07-01/41570089, у якому відображений ряд порушень податкового законодавства.

На підставі акту перевірки Головне управління ДПС в Хмельницькій області прийняло, зокрема податкові повідомлення-рішення від 21.05.2024, зокрема,

№13569/2201-0701, яким зменшило ТОВ "Біо Електрікс" суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1549013,00 грн;

№13570/2201-0701, яким збільшило ТОВ "Біо Електрікс" суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток підприємств, яким сплачують інші підприємства, в розмірі 3993630,00 грн, в тому числі 3630573,00 грн за основним зобов'язанням та 363057,00 грн за штрафними санкціями;

№13573/2201-0701, яким збільшило ТОВ "Біо Електрікс" суму грошового зобов'язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 815835,49 грн, в тому числі 763896,64 грн за основним платежем та 51938,85 грн за штрафними санкціями;

№13574/2201-0701, яким застосувало до ТОВ "Біо Електрікс" штрафні санкції в розмірі 2380,00 грн.

Вважаючи протиправними зазначені податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Податкове повідомлення - рішення №13570/2201-0701 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток в розмірі 3993630,00 грн, в тому числі 3630573,00 грн за основним зобов'язанням та 363057,00 грн за штрафними санкціями і податкове повідомлення - рішення № 13569/2201-0701, яким встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1 549 013 грн, грунтуються на висновках відповідача про порушення позивачем підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 ПК України; статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88; пункту 4 П(С)БО10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237; пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20; пункту 5 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290; пункту 11 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.12.1999 №318, підпунктів 5.4, 5.5 пункту 5 розділу ГГ П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 №39, в результаті чого занижений податок на прибуток в загальній сумі 3630573,00 грн, в тому числі за 2023 рік в сумі 3630573,00 грн, та завищене від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2023 рік в сумі 1549013,00 грн.

За даними перевірки заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3630573,00 грн (податкове повідомлення - рішення №13570/2201-0701) відбулось у зв'язку з:

заниженням інших доходів (р.2240 Звіту про фінансові результати (форма №2-м) в загальній сумі 19 930 656 грн, в тому числі за: 1 квартал 2022 року в сумі 1 747 000 грн, півріччя 2022 року в сумі 1 782 000 грн, три квартали 2022 року в сумі 1 893 132 грн, 2022 рік в сумі 4 716 792 грн, 1 квартал 2023 року в сумі 4 626 080 грн, півріччя 2023 року в сумі 6 975 732 грн, три квартали 2023 року в сумі 12 418 554 грн, 2023 рік в сумі 15 213 864 грн в результаті не віднесення до їх складу безоплатно отриманих активів (тріски технологічної, щепи) від фізичних осіб - підприємців;

завищенням собівартості реалізованих товарів, робіт послуг на суму 232 212 грн, в т.ч. за: 1 квартал 2022 року 30 962 грн, півріччя 2022 року у сумі 77 404 грн, три квартали 2022 року у сумі 92 885 грн, 2022 рік 108 366 грн, 1 квартал 2023 року 15 481 грн, півріччя 2023 року у сумі 61 923 грн, три квартали 2023 року у сумі 108 366 грн, 2023 рік у сумі 123 846 грн внаслідок включення до їх складу амортизаційних нарахувань по основних засобах, у вартість яких було включено будівельно-монтажні роботи, оформлені за реквізитами ТОВ "АР-БУД", що фактично не здійснювалась в межах господарської діяльності позивача;

завищенням інших операційних витрат в загальній сумі 139 328 грн, в т.ч. за: 1 квартал 2022 року 15 481 грн, півріччя 2022 року у сумі 15 481 грн, три квартали 2022 року у сумі 46 442 грн, 2022 рік 77 404 грн, 1 квартал 2023 року 30 962 грн, півріччя 2023 року у сумі 30 962 грн, три квартали 2023 року у сумі 30 962 грн, 2023 рік 61 924 грн внаслідок включення до їх складу амортизаційних нарахувань по основних засобах, у вартість яких було включено будівельно-монтажні роботи, оформлені за реквізитами ТОВ "АР-БУД", що фактично не здійснювалась в межах господарської діяльності позивача;

завищенням інших операційних витрат у 2021 році внаслідок відображення у їх складі дебіторської заборгованості в сумі 1 416 667 грн, що не є безнадійною.

Крім того, за даними перевірки заниженням інших доходів (р.2240 Звіту про фінансові результати (форма №2-м) в загальній сумі 19 930 656 грн, в тому числі за: 1 квартал 2022 року в сумі 1 747 000 грн, півріччя 2022 року в сумі 1 782 000 грн, три квартали 2022 року в сумі 1 893 132 грн, 2022 рік в сумі 4 716 792 грн, 1 квартал 2023 року в сумі 4 626 080 грн, півріччя 2023 року в сумі 6 975 732 грн, три квартали 2023 року в сумі 12 418 554 грн, 2023 рік в сумі 15 213 864 грн в результаті не віднесення до їх складу безоплатно отриманих активів (тріски технологічної, щепи) від фізичних осіб - підприємців призвело до завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1 549 013 грн (податкове повідомлення - рішення № 13569/2201-0701).

Суд встановив, що у період, що підлягав перевірці, позивач відобразив в бухгалтерському обліку операції з придбання тріски технологічної і щепи на загальну суму 19 930 656 грн від фізичних осіб - підприємців: ОСОБА_1 на суму 5 125 680,00 грн, ОСОБА_2 на суму 2 320 920,00 грн, ОСОБА_3 на суму 1 866 564,00 грн, ОСОБА_4 на суму 1 490 832,00 грн, ОСОБА_5 на суму 1 255 080,00 грн, ОСОБА_6 на суму 1 172 402,00 грн, ОСОБА_7 на суму 1 130 220,00 грн, ОСОБА_8 на суму 1 054 000,00 грн, ОСОБА_9 на суму 996 030,00 грн, ОСОБА_10 на суму 991 116,00 грн, ОСОБА_11 на суму 963 900,00 грн, ОСОБА_12 .

Відповідно до договору поставки (місце укладання - с. Клубівка) від 04.11.2022 №9/БЕ/-2022, укладеного з ТОВ «БІО ЕЛЕКТРІКС», ФОП ОСОБА_1 у період з 04.11.2022 по 17.03.2023 поставив позивачу тріску технологічну на загальну суму 5 125 680,00 грн. Поставка товару оформлена видатковими накладними та товарно - транспортними накладними, згідно з якими перевізником є позивач, пункт навантаження: м. Костопіль Рівненської області, м. Баранівка Житомирської області. Станом на 31.12.2023 заборгованість по розрахунках із ФОП відповідно до даних бухгалтерського обліку відсутня. ФОП ОСОБА_1 (РНОК ПП НОМЕР_1 ), зареєстрований 29.09.2022, перебуває на обліку в ДПІ 1709 ГУ ДПС у Рівненській області (Костопільський р-н), основний вид діяльності - 46.73-оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Відповідно до договору поставки від 19.07.2023 № 9/БЕ/-2023, укладеного з ТОВ «БІО ЕЛЕКТРІКС», ФОП ОСОБА_2 у період з 21.07.2023 по 03.10.2023 поставив позивачу тріску технологічну на загальну суму 2 320 920,00 грн. Поставка товару оформлена видатковими накладними та товарно - транспортними накладними, згідно з якими перевізником є позивач, пункт навантаження: АДРЕСА_1 . ФОП ОСОБА_2 (РНОК ПП НОМЕР_2 ), перебуває на обліку в ДПІ 1709 ГУ ДПС у Рівненській області, зареєстрований від 26.05.2016, стан платника - 11 припинено, але не знято з обліку, основний вид діяльності - 16.90 - лісопильне та стругальне виробництво. Станом на 31.12.2023 заборгованість по розрахунках із ФОП відповідно до даних бухгалтерського обліку відсутня.

Відповідно до договору поставки від 26.06.2023 № 8/БЕ/-2023, укладеного з ТОВ «БІО ЕЛЕКТРІКС», ФОП ОСОБА_3 у період з 27.06.2023 по 19.07.2023 поставив позивачу тріску технологічну на загальну суму 1 866 564,00 грн. Поставка товару оформлена видатковими накладними та товарно - транспортними накладними, згідно з якими перевізником є позивач, пункт навантаження м. Костопіль. Станом на 31.12.2023 заборгованість по розрахунках із ФОП відповідно до даних бухгалтерського обліку відсутня. ФОП ОСОБА_3 перебуває на обліку в ДПІ 1709 ГУ ДПС у Рівненській області (Костопільський р-н) від 25.04.2023, основний вид діяльності - 68.20-надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідно до договору поставки від 01.03.2023 №2/БЕ/-2023, укладеного з ТОВ «БІО ЕЛЕКТРІКС», ФОП ОСОБА_4 у період з 02.03.2023 по 02.11.2023 поставив позивачу тріску технологічну на загальну суму 1 490 832,00 грн. Поставка товару оформлена видатковими накладними та товарно - транспортними накладними, згідно з якими перевізником є позивач, пункт навантаження м. Костопіль. Станом на 31.12.2023 заборгованість по розрахунках із ФОП відповідно до даних бухгалтерського обліку відсутня. ФОП ОСОБА_4 , перебуває на обліку в ДПІ 1709 ГУ ДПС у Рівненській області (Костопільський р-н), зареєстрований від 01.10.2020, основний вид діяльності - 47.11-роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Відповідно до договору поставки від 02.01.2023 №1/БЕ/-2023, укладеного з ТОВ «БІО ЕЛЕКТРІКС», ФОП ОСОБА_5 у період з 03.01.2023 по 02.05.2023 позивачу тріску технологічну на загальну суму 1 255 080,00 грн. Поставка товару оформлена видатковими накладними та товарно - транспортними накладними, згідно з якими перевізником є позивач, пункт навантаження с.Клопотівці, Деражнянський р-н, Хмельницька обл. Станом на 31.12.2023 заборгованість по розрахунках із ФОП відповідно до даних бухгалтерського обліку відсутня. ФОП ОСОБА_5 , зареєстрований від 30.08.2017, перебуває на обліку в ДПІ 201.ГУ ДПС у Вінницькій області (Барська ДПІ), основний вид діяльності - 46.11 -діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.

Відповідно до договору поставки від 12.10.2023 №15/БЕ/-2023,, укладеного з ТОВ «БІО ЕЛЕКТРІКС», ФОП ФОП ОСОБА_6 у період з 14.06.2022 по 04.12.2023 поставив позивачу тріску технологічну на загальну суму 1 172 402,00 грн. Поставка товару оформлена видатковими накладними та товарно - транспортними накладними, згідно з якими перевізником є позивач, пункт навантаження м. Баранівка Житомирської області. Станом на 31.12.2023 заборгованість по розрахунках із ФОП відповідно до даних бухгалтерського обліку відсутня. ФОП ОСОБА_6 , перебуває на обліку в ДПІ 1709.ГУ ДПС у Рівненській області (Костопільський р-н), зареєстрований від 26.10.2015 року, основний вид діяльності - 46.73-оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Відповідно до договору поставки від 12.10.2023 №15/БЕ/-2023, укладеного з ТОВ «БІО ЕЛЕКТРІКС», ФОП ОСОБА_7 у період з 13.06.2023 по 21.07.2023 поставила позивачу тріску деревну на загальну суму 1 130 220,00 грн. Поставка товару оформлена видатковими накладними та товарно - транспортними накладними, згідно з якими перевізником є позивач, пункт навантаження м.Костопіль, Рівненська обл. Станом на 31.12.2023 заборгованість по розрахунках із ФОП відповідно до даних бухгалтерського обліку відсутня. ФОП ОСОБА_7 перебуває на обліку в ДПІ 1709.ГУ ДПС у Рівненській області (Костопільський р-н), зареєстрована від 21.05.2021, основний вид діяльності - 16.10-лісопильне та стругальне виробництво.

Відповідно до договору поставки від 18.01.2022 №2/БЕ/-2022, укладеного з ТОВ «БІО ЕЛЕКТРІКС», ФОП ОСОБА_8 у період з 18.01.2022 по 11.02.2022, поставив позивачу тріску технологічну на загальну суму 1 054 000,00 грн. Поставка товару оформлена видатковими накладними та товарно - транспортними накладними, згідно з якими перевізником є позивач, пункт навантаження м.Костопіль, Рівненська обл. та Баранівка Житомирської обл. Станом на 31.12.2023 заборгованість по розрахунках із ФОП відповідно до даних бухгалтерського обліку відсутня. ФОП ОСОБА_8 перебуває на обліку в ДПІ 1709.ГУ ДПС у Рівненській області (Костопільський р-н), зареєстрований від 28.10.2021, основний вид діяльності - 46.73-оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Відповідно до договору поставки від 19.05.2023 №5/БЕ/-2023, укладеного з ТОВ «БІО ЕЛЕКТРІКС», ФОП ОСОБА_9 у період з 19.05.2023 по 26.06.2023 поставив позивачу тріску технологічну на загальну суму 996 030,00 грн (без ПДВ). Поставка товару оформлена видатковими накладними та товарно - транспортними накладними, згідно з якими перевізником є позивач, пункт навантаження м.Костопіль, Рівненська обл. та Баранівка Житомирської обл. Станом на 31.12.2023 заборгованість по розрахунках із ФОП відповідно до даних бухгалтерського обліку відсутня. ФОП ОСОБА_9 перебуває на обліку в ДПІ 1701.ГУ ДПС у Рівненській області (Березнівський р-н), зареєстрований від 23.01.2020, стан платника - 11. припинено, але не знято з обліку (кор не пусті), основний вид діяльності - 46.73-оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Інформація про реєстрацію платником єдиного податку: 01.04.2023 №7364134 - 2 група, з 01.10.2023 №30185068 - 3 група, анульовано 22.02.2024.

Відповідно до договору поставки від 25.08.2022 №8/БЕ/-2023, укладеного з ТОВ «БІО ЕЛЕКТРІКС», ФОП ОСОБА_10 у період з 26.08.2022 по 26.12.2023 поставив позивачу тріску технологічну на загальну суму 991 116,00 грн (без ПДВ). Поставка товару оформлена видатковими накладними та товарно - транспортними накладними, згідно з якими перевізником є позивач, пункт навантаження м.Костопіль, Рівненська обл. та Баранівка Житомирської обл. Станом на 31.12.2023 заборгованість по розрахунках із ФОП відповідно до даних бухгалтерського обліку відсутня. ФОП ОСОБА_10 перебуває на обліку в ДПІ 1709.ГУ ДПС у Рівненській області (Костопільський р-н), основний вид діяльності - 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Поставка товару оформлена видатковими накладними та товарно - транспортними накладними, згідно з якими перевізником є позивач, пункт навантаження м.Костопіль, Рівненська обл. Станом на 31.12.2023 заборгованість по розрахунках із ФОП відповідно до даних бухгалтерського обліку відсутня.

Відповідно до договору поставки від 30.11.2022 №12/БЕ/-2022, укладеного з ТОВ «БІО ЕЛЕКТРІКС», ФОП ОСОБА_11 у період з 01.12.2022 по 09.03.2023 поставив позивачу тріску технологічну на загальну суму 963 900,00 грн (без ПДВ). Поставка товару оформлена видатковими накладними та товарно - транспортними накладними, згідно з якими перевізником є позивач, пункт навантаження м.Костопіль, Рівненська обл. Станом на 31.12.2023 заборгованість по розрахунках із ФОП відповідно до даних бухгалтерського обліку відсутня. ФОП ОСОБА_11 перебуває на обліку в ДПІ 1709.ГУ ДПС у Рівненській області (Костопільський р-н), основний вид діяльності - 16.90 - лісопильне та стругальне виробництво.

Відповідно до договору поставки від 23.08.2023 №11/БЕ/-2023, укладеного з ТОВ «БІО ЕЛЕКТРІКС», ФОП ОСОБА_12 в період з 23.08.2023 по 08.09.2023 поставила позивачу тріску технологічну на загальну суму 870 912,00 грн (без ПДВ). Поставка товару оформлена видатковими накладними та товарно - транспортними накладними, згідно з якими перевізником є позивач, пункт навантаження м. Костопіль, Рівненська обл. Станом на 31.12.2023 заборгованість по розрахунках із ФОП відповідно до даних бухгалтерського обліку відсутня. ФОП ОСОБА_12 перебуває на обліку в ДПІ 1709. ГУ ДПС у Рівненській області (Костопільський р-н), основний вид діяльності - 16.10-лісопильне та стругальне виробництво.

Відповідно до договору поставки від 13.01.2022 №1/БЕ/-2022, укладеного з ТОВ «БІО ЕЛЕКТРІКС», ФОП ОСОБА_13 у період з 17.01.2022 по 11.02.2022 поставила позивачу тріску технологічну на загальну суму 693 000,0 грн (без ПДВ). Поставка товару оформлена видатковими накладними та товарно - транспортними накладними, згідно з якими перевізником є позивач, пункт навантаження м. Костопіль, Рівненська обл. Станом на 31.12.2023 заборгованість по розрахунках із ФОП відповідно до даних бухгалтерського обліку відсутня. ФОП ОСОБА_13 перебуває на обліку в ДПІ ГУ ДПС у Рівненській області (Костопільський р-н), основний вид діяльності - 16.10-лісопильне та стругальне виробництво.

Під час перевірки відповідач дійшов висновку про не реальність господарських операцій зазначених господарських операцій у зв'язку із відсутністю у постачальників найманих працівників, основних засобів для зберігання та навантаження ТМЦ, відсутність у товарно транспортних накладних інформації про місце навантаження товару.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування (податок на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу / орендарю.

За змістом пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.1 статті 44 ПК України).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

За визначенням підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Підпунктом 2.2 пункту 2 Положення №88 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, складені у відповідності до Положення №88, які підтверджують фактичне здійснення операцій з поставки товару (послуг).

За визначенням статті 1 Закону N 996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Положення №88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Отже, з урахуванням зазначених приписів Закону N 996-XIV та Положення №88 підтвердженням господарської операції є рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, відображений у первинних документах, якими оформлена така операція.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що спричинили рух активів, зміну зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

За змістом частини 2 статті 9 Закону N 996-XIV і підпункту 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підставою для відображення в бухгалтерському обліку позивача операцій з придбання тріски технологічної від фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 на суму 5 125 680,0 грн, ОСОБА_2 на суму 2 320 920,0 грн, ОСОБА_3 на суму 1 866 564,0 грн, ОСОБА_4 на суму 1 490 832,00 грн, ОСОБА_5 на суму 1 255 080,0 грн, ОСОБА_6 на суму 1 172 402,0 грн, ОСОБА_7 на суму 1 130 220,0 грн, ОСОБА_8 на суму 1 054 000,0 грн, ОСОБА_9 на суму 996 030,0 грн, ОСОБА_10 на суму 991 116,0 грн, ОСОБА_11 на суму 963 900,0 грн, ОСОБА_12 слугували видаткові накладні, виписані цими контрагентами на кожну поставку товару, складені з дотриманням вимог Закону N 996-XIV і Положення №88. Зазначені видаткові накладні містять усі реквізити, передбачені цими нормативно-правовими актами.

Господарські операції з поставки зазначеними контрагентами тріски технологічної спричинили зміни у майновому стані позивача, у вигляді руху товарів та коштів між позивачем та контрагентами - постачальниками цих товарів.

Отримання товару фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та стан розрахунків за цей товар відображені позивачем у бухгалтерському обліку. Придбаний від вказаних контрагентів товар позивач використав у господарській діяльності в процесі виробництва.

Суд вважає безпідставними відображені в акті перевірки висновки відповідача щодо відсутності реальних наслідків зазначених господарських операцій.

Заперечуючи факт поставки товару від вказаних контрагентів відповідач, зокрема, вказує на таке:

відсутність у контрагентів - постачальників товару реальної можливості виготовлення реалізованої позивачу сировини;

відсутність у контрагентів - постачальників товару трудових ресурсів та складських приміщень;

недоліки деяких видаткових накладних, якими оформлена поставка;

відсутність у товарно-транспортних накладних місця навантаження товару.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам відповідача, суд враховує, таке.

Умови поставки та фактичної передачі товару визначені позивачем та його контрагентами у договорах поставок. Відповідно до цих договорів поставка товару від фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 здійснюється на умовах EXW Інкотермс 2010.

Термін «EXW» Інкотермс 2010 означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Отже, товар від вказаних вище контрагентів вважається поставленим позивачу з моменту його отримання уповноваженою особою позивача, який є перевізником придбаного товару, у місці, визначеному обома сторонами.

З урахуванням вимог Положення №88 первинним документом, який підтверджує факт передачі товарно-матеріальних цінностей від постачальника до покупця, є видаткова накладна, вимоги до складання якої передбачені цим Положенням, а його перевезення - товарно-транспортними накладними, оформленими на кожну поставку.

Аналіз змісту зазначених товарно - транспортних накладних свідчить, що перевізником та отримувачем товару від фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 є позивач. Населений пункт, зазначений як місце отримання товару, співпадає з місцем державної реєстрації зазначених господарюючих суб'єктів.

Тому, відсутність у цих товарно-транспортних накладних, оформлених з дотриманням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568, адреси навантаження тріски технологічної, не може слугувати доказом відсутності такої поставки.

Відповідно до абзацу третього пункту 2.4 Положення №88 неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За змістом частини восьмої статті 9 Закону N 996-XIV відповідальність за недостовірність відображених у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 р. у справі N 160/3364/19 вказала, що кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

Тому, не зазначення постачальниками позивача у видаткових накладних прізвища особи, яка від імені цих постачальників передала товар позивачу, не може мати негативні наслідки для позивача.

Висновки відповідача про відсутність у фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 трудових ресурсів та складських приміщень, грунтуються на аналізі податкової звітності цих осіб.

Водночас, відповідач не заперечує те, що усі контрагенти позивача - постачальники тріски технологічної, або самі є виробниками (основний вид діяльності - лісопильне та стругальне виробництво), або продавцями деревини (основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням). У період здійснення господарських операцій з позивачем зазначені контрагенти перебували на податковому обліку та здійснювали господарську діяльність. Вказуючи на відсутність за даними податкової звітності трудових ресурсів та виробничих приміщень, відповідач не заперечує сам факт здійснення контрагентами позивача підприємницької діяльності, зокрема, самостійно, без залучення найманих працівників.

Тому, суд вважає недоведеним факт неможливості здійснення контрагентами позивача поставок тріски технологічної і щепи на загальну суму 19 930 656,0 грн та відповідно, заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток на вказану суму .

Верховний Суд у постанові від 23.07.2025 у цій справі № 560/9382/24 також дійшов висновку про недоведеність факту порушення позивачем податкового законодавства у частині відображення в податковому обліку поставок тріски технологічної і щепи на загальну суму 19 930 656,0 грн від фізичних осіб - підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

За даними перевірки позивач завищив собівартість реалізованих товарів, робіт послуг на загальну суму 232 212 грн та інші операційні витрати на загальну суму 139 328 грн внаслідок включення до їх складу амортизаційних нарахувань по основних засобах, у вартість яких включені будівельно-монтажні роботи, виконані ТОВ "АР-БУД", що фактично не здійснювалась в межах господарської діяльності позивача.

Суд встановив, що у період, що у 2021 році позивач уклав ряд договорів з ТОВ «АР-БУД» про виконання будівельно-монтажних та інших робіт з будівництва ТЕС для спалювання біопалива, електричною потужністю 6 МВт, в існуючій будівлі Клембівського цукрового заводу на загальну суму 3 698 556,0 грн (в т.ч. ПДВ). Зокрема:

договір № 02/09-21 від 02.09.2021 про виконання робіт з монтажу системи блискавко захисту: склад палива № 1, живе дно, склад палива № 2 загальною вартістю 156 420,0 грн, в т.ч. ПДВ 26 070,00 грн;

договір № 03/09-21 від 03.09.2021 про виконання робіт з монтажу датчиків (КВПіА) в котельному цеху згідно Кр. 133-029317-АК1,перефазування обладнання, резервне живлення 6 кВт пожежного водопостачання, монтаж освітлення складу № 2 загальною вартістю 311 400,0 грн, в т.ч. ПДВ 51 900,0 грн;

договір № 05/07-21 від 05.07.2021 про виконання робіт в котельному цеху з ізоляції парових, опускних, живильних трубопроводів барабана котла (Креслення 133-029817-1-ТМ-ТИ) загальною вартістю 561 798,00 грн, в т.ч. ПДВ 93 633,0 грн;

договір № 07/09-21 від 07.09.2021 про виконання робіт в котлотурбінному цеху з монтажу трубопроводів пожежогасіння, паливоподача, металоконструкції ферм, НСО та ремонтних робіт загальною вартістю 370 758,0 грн, в т.ч. ПДВ 61 793,0 грн;

договір № 09/07-21 від 09.07.2021 про виконання налагоджувальних робіт в котельному цеху (Креслення 133-029817-ТМ) загальною вартістю 267 048,00 грн., в т.ч. ПДВ 44 508,0 грн;

договір № 13 від 16.05.2021 про виконання робіт в котельному цеху з ізоляції та обшивка економайзера Кр. 133-033821МЧ, ізоляції та обшивки газоходу від котла до економайзера Кр.133-029817-1-ТМЗ загальною вартістю 80 682,00 грн, в т.ч. ПДВ 13 447,0 грн;

договір № 15/05-21 від 15.05.2021 про виконання робіт з монтажу освітлення складу палива № 2. Кр.133-02981716-8-9ЕМ, операторської пневмоподачі складу палива загальною вартістю 166 380,00,00 грн, в т.ч. ПДВ 27 730,0 грн;

договір № 25 від 25.05.2021 про виконання робіт з влаштування покрівлі із профлиста складу палива 1 загальною вартістю 144 000,0 грн, в т.ч. ПДВ 24 000,0 грн;

договір № 26 від 27.05.2021 про виконання робіт в котельному цеху з ізоляції і обшивки котла (Креслення 133-032603і МЧ) загальною вартістю 967 200,0 грн, в т.ч. ПДВ 161 200,0 грн;

договір № 28 від 29.05.2021 про виконання робіт у складі палива під навісом з виготовлення і монтажу колон, ферм вязів, прогонів складу палива під навісом згідно Креслення 133-029817 8-КМ, ремонтних робіт обладнання КВП котельного цеху загальною вартістю 183 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 30 500,00 грн;

договір № 29/07-21 від 29.07.2021 про виконання робіт у складі палива під навісом з виготовлення і монтажу колон, ферм вязів, прогонів складу палива під навісом згідно кресленням 133-029817-8 КМ загальною вартістю 208 810,0 грн, в т.ч. ПДВ 34 685,0 грн;

договір № 30/08-21 від 30.08.2021 про виконання робіт у котлотурбінному цеху з монтажу ферм, прогонів складу палива під навісом згідно з кресленням 133-029817-8-КМ, ревізія ТГ, ремонтних робіт обладнання котлотурбінного цеху, виготовлення НСО загальною вартістю 367 200,00 грн, в т.ч. ПДВ 61 200,00 грн;

договір № 31/08-21 від 31.08.2021 про виконання робіт в котельному цеху з ізоляції газоходу від економайзера до електрофільтра (Кр. 133-029817-1-ТМ-ТИ) загальною вартістю 409 440,00 грн, в т.ч. ПДВ 38 240,00 грн.

Умовами цих договорів передбачено, що ТОВ «АР-БУД» зобов'язується виконати роботи, а позивач - прийняти і оплатити виконані роботи. Оплата за виконання роботи здійснюється на підставі актів виконаних робіт КБ - 2 та довідок по формі КБ - 3. До початку робіт позивач перераховує попередню оплату в розмірі 25% від вартості робіт для організації робіт, протягом 5 банківських днів після підписання договору сторонами. Виконавець зобов'язаний своїми силами та засобами виконати усі роботи в обсязі та строки, передбачені календарним планом і здати роботи позивачу. Виконавець обов'язаний на кожну дату виникнення податкових зобов'язань згідно вимог ст. 201 ПК України скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації та зареєструвати її.

Виконання договірних робіт оформлене Довідками про виконаних будівельних робіт та витрати, форми КБ-3, актами прийому - передачі. Оплата здійснена позивачем шляхом перерахування у період з 20.08.2021 по 24.12.2021 коштів в сумі загальній сумі 3 698 556 грн на розрахунковий рахунок ТОВ «АР БУД».

В бухгалтерському обліку операції з ТОВ "АР-БУД" відображені позивачем кореспонденцією рахунків: оприбуткування ТМЦ: Д-т 152 «Придбання основних засобів» - К-т 63.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; вартість будівельно-монтажних робіт, оформлених за реквізитами ТОВ "АР-БУД", в сумі 3 082 130 грн віднесено на вартість основних засобів.

31.12.2021 позивач ввів в експлуатацію виробниче обладнання, створене в результаті виконання зазначених договорів, до вартості якого включив будівельно-монтажні роботи, виконані ТОВ "АР-БУД" на суму 3 082 130 грн, що відображено кореспонденцією рахунків Д-т 10 «Основні засоби» - К-т 152 «Капітальні інвестиції».

Нараховану амортизацію за січень, лютий, квітень - липень, жовтень 2022 року, за період березень - жовтень 2023 року позивач відніс до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» та відобразив в бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків: Д-т 23 «Виробництво» К-т 131 «Знос основних засобів»; Д-т 26 «Готова продукція» Кт 23 «Виробництво», Д-т 90 «Собівартість реалізації» К-т 26 «Готова продукція» всього в сумі 232 212 грн, в т.ч. за: 1 квартал 2022 року 30 962 грн, півріччя 2022 року у сумі 77 404 грн, три квартали 2022 року у сумі 92 885 грн, 2022 рік 108 366 грн, 1 квартал 2023 року 15 481 грн, півріччя 2023 року у сумі 61 923 грн, три квартали 2023 року у сумі 108 366 грн, 2023 рік 123 846 грн.

Нараховану амортизацію за березень, серпень, вересень, листопад, грудень 2022 року, січень, лютий, листопад, грудень 2023 року відніс до інших операційних витрат та відобразив в бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків: Д-т 23«Виробництво» К-т 131 «Знос основних засобів»; Д-т 94 Кт 23 «Виробництво» в загальній сумі 139 328 грн, в т.ч. за: 1 квартал 2022 року 15 481 грн, півріччя 2022 року у сумі 15 481 грн, три квартали 2022 року у сумі 46 442 грн, 2022 рік 77 404 грн, 1 квартал 2023 року 30 962 грн, півріччя 2023 року у сумі 30 962 грн, три квартали 2023 року у сумі 30 962 грн, 2023 рік 61 924 грн.

За змістом пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 5.4 пункту 5 розділу ІІ ПСБО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» визначено, що у статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів, визначена відповідно до ПСБО 16 "Витрати".

Згідно з пунктом 6 ПСБО 16 «Витрати» витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Пунктом 7 П(С)БО 16 «Витрати» визначено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Згідно пунктом 11 П(С)БО 16 «Витрати» собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Відповідно до пунктів 14 і 15 зазначеного П(С)БО 7 "Основні засоби" первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Пунктом 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561 (далі - Методичні рекомендації №561) визначено, що рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об'єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об'єкту основних засобів і списанням заміненого об'єкту. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування.

Витрати на капітальний ремонт об'єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов'язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної вартості цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому (пункт 30 Методичних рекомендацій №561).

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням та ремонтом об'єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

За змістом пункту 31 Методичних рекомендацій №56 таким поліпшенням є: а) модифікація, модернізація об'єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності; б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг); в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати; г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду (пункт 32 Методичних рекомендацій №561).

Отже, витрати на ремонтні роботи, результатом яких є поліпшення основного засобу, внаслідок чого, зокрема, зростає очікуваний термін корисного використання такого об'єкта, відносяться до капітальних інвестицій. Аналогічними є наслідки і у разі, якщо відбувається заміна окремого важливого компонента (частини) основного засобу, термін корисного використання якого відрізняється від терміну корисного використання такого основного засобу.

Відповідно пункту 4 ПСБО 7 «Основні засоби» амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Пунктом 23 ПСБО 7 «Основні засоби» передбачено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Згідно з пп.138.3.1 п.138.1 ст.138 ПК України розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень встановлених підпунктом 14.1.138 підпункту 14.1 статті 14 розділу І цього кодексу, підпунктом 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання (пункт 28 ПСБО 7 «Основні засоби»).

Відповідно до наказу «Про облікову політику підприємства» № 3 від 13.09.2017 позивач застосовує прямолінійний метод нарахування амортизації.

Згідно з підпунктом 1 пункту 26 ПСБО 7 «Основні засоби» амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів. Пунктом 26 також передбачено, що нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу).

Пунктом 29 ПСБО 7 «Основні засоби» передбачено, що нарахування амортизації проводиться щомісячно. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.

Висновок про відсутність поставки будівельно-монтажних робіт від ТОВ "АР-БУД", та, відповідно, відсутність права на включення будівельно-монтажних робіт на спорудження ТЕС для спалювання біопалива до собівартості реалізованих товарів, робіт послуг на загальну суму 232 212 грн та амортизаційних нарахувань по основних засобах, у вартість яких включені будівельно-монтажні роботи, до інших операційних витрат на загальну суму 139 328 грн, відповідач обгрунтовує, зокрема, таким:

зазначені у довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актів здачі- приймання виконаних робіт ТОВ"АР- БУД", роботи по будівництву ТЕС для спалювання біопалива електричною потужністю 6 мВт в існуючій будівлі Клембівського цукрового заводу передбачають, значний обсяг трудовитрат, особистої участі персоналу, необхідності наявності значної кількості кваліфікованих спеціалістів та рівня оплати праці. Водночас згідно з інформацією з баз даних ДПС України ТОВ "АР-БУД" у поданих Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 - 4 квартал 2021 кількість застрахованих осіб, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) становить 3 особи;

у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки та нерухоме майно у ТОВ "АР-БУД" відсутні;

в результаті аналізу баз даних ДПС України встановлена відсутність у ТОВ "АР-БУД" активів, зокрема, основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності;

відповідно до рішення від 03.11.2021 №1216 ТОВ "АР- БУД" відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість;

у Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 01.07.2021 по 30.11.2021 зареєстровані податкові накладні по операціях з виконання ТОВ «АР-БУД» робіт на замовлення ДП "Агрофірма Луга-Нова "ПП "Універсам" (асфальтування території комбікормового заводу в с.Федорівка Володимир-Волинський р-н на загальну суму 115000,0 грн, в т.ч. ПДВ 19166,67 грн); ТОВ "Медіа-Груп" (технічне обслуговування рекламних конструкцій на загальну суму 220000,0 грн, в т.ч. ПДВ 36666,67 грн); ТОВ «ЯВІР-ЖИТЛОБУД-2» (поточний ремонт будівель на загальну суму 372063,5 грн, в т.ч. ПДВ 62010,59 грн); ПП "Вестінвестбуд" (будівництво пожежного депо з житловим приміщенням по вул. Князя Володимира 74 на загальну суму 1359504,0 грн, в т.ч. ПДВ 226584,00 грн);

наявність кримінального провадження № 32020240000000005 від 31.01.2020, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України в межах якого досліджується діяльність ТОВ «АР-БУД» у період 2016 - 2018 років з виконання будівельних, монтажних та ремонтних робіт для СГД Хмельницької, Рівненської, Житомирської, Львівської та інших областей, та м. Києва, в т.ч. придбання будівельних матеріалів від підрядників з ознаками «фіктивності» якими такі роботи (товари, послуги) не надавались та не постачались, умисно ухилившись від сплати податку на додану вартість в розмірі 3324797,0 грн, та податку на прибуток в розмірі 3284252,0 грн, завдавши державі збитки в особливо великих розмірах.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам відповідача, суд враховує, таке.

Умовами договорів на виконання будівельно- монтажних робіт, укладених між позивачем та ТОВ «АР-БУД», передбачене право ТОВ «АР-БУД» на залучення до виконання робіт спеціалізованих організацій на умовах укладення договорів субпідряду. У разі залучення сторонніх організацій до виконання робіт ТОВ «АР-БУД» зобов'язане інформувати позивача про укладання таких договорів, та забезпечити контроль за виконанням ними договірних робіт. Погодження позивачем щодо залучення ТОВ "АР-БУД" субпідрядників до виконання цих робіт договорами не передбачене.

Відповідач під час перевірки позивача встановив, що ТОВ «АР-БУД» у спірний період придбавав будівельно монтажні роботи і послуги послуг з будівництва на об'єкті «Будівництво ТЕС для спалювання біопалива електричною потужністю 6 МВт в існуючій будівлі Клембівського цукрового заводу» у ряду господарюючих суб'єктів, зокрема: ТОВ "КІРАБУД" (квітень 2021 року); ТОВ "ВЕЙМАРТ" (липень 2021 року); ТОВ "НАВАРРО ПРОЕКТ" (вересень 2021 року), ТОВ "АТЛАНТІС СЕЙЛ" (серпень 2021 року). Придбання цих послуг та робіт підтверджується відомостями з Єдиного реєстру податкових накладних. Посилаючись на відсутність фактичного виконання робіт субпідрядними організаціями відповідач не надав докази, які підтверджують здійснення податкових перевірок цих товариств та застосування податковими органами до цих господарюючих суб'єктів заходів, передбачених податкових законодавством для операцій, що фактично не здійснювались, зокрема, збільшення податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток.

Тому, залучення ТОВ «АР-БУД» до виконання проектних робіт та робіт з монтажу технологічного обладнання інших господарюючий суб'єктів не суперечить умовам договорів, укладених з позивачем.

Приймання - передача виконаних проектних робіт та робіт з монтажу технологічного обладнання, виконаних субпідрядниками ТОВ «АР-БУД» самостійно виконаних ТОВ «АР-БУД», здійснене шляхом підписання представниками позивача та зазначеного товариства відповідних актів, які з урахуванням приписів Положення №88 є первинними документами, які підтверджують факт виконання цих робіт.

Відповідач не надав суду докази невідповідності актів приймання - передачі вимогам Положення №88 та докази невідповідності фактичних обсягів робіт, зазначених у цих актах обсягам, передбаченим у договорах підряду та оплачених позивачем.

В обгрунтування висновку про відсутність реальних наслідків договорів з ТОВ «АР-БУД» про виконання будівельно-монтажних та інших робіт з будівництва ТЕС для спалювання біопалива, електричною потужністю 6 МВт, в існуючій будівлі Клембівського цукрового заводу на загальну суму 3 698 556,0 грн відповідач, окрім іншого, посилається на відсутність у ТОВ «АР-БУД» та його контрагентів - субпідрядників об'єктів оподаткування, необхідних для постачання даного виду робіт, зокрема трудових ресурсів, земельних ділянок, нерухомого майна, основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Висновки про відсутність трудових ресурсів та основних засобів сформовані на підставі аналізу даних податкового обліку зазначених господарюючих суб'єктів, зокрема, на неподанні цими платниками податку податкової звітності.

Разом з тим, відповідачем не доведено, що зазначені відомості відповідають даним бухгалтерського обліку ТОВ «АР-БУД» та свідчать про фактичну відсутність працівників. Тому, можливі порушення виконавцями робіт вимог податкового законодавства щодо подання звітності форми № 20-ОПП та форми №1- ДФ не можуть слугувати доказами відсутності факту виконання робіт, який підтверджується первинними документами та даними податкового обліку позивача і його контрагента.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону N 996-XIV відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Отже, відповідальність за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

Аналогічна правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі N 160/3364/19.

Крім того, посилаючи на відсутність у податковій звітності ТОВ «АР-БУД» основних засобів, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, а у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - відомостей про земельні ділянки та нерухоме майно, відповідач не довів, які саме основні засоби використовуються під час виконання таких робіт, та не вказав нормативно-правовий акт, яким передбачений обов'язок платника податків щодо відображення таких основних засобів у податковій звітності.

Натомість, враховуючи специфіку робіт, передбачених договорами (будівельно-монтажні та інші роботи на об'єкті будівництва), відсутність зареєстрованих у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно речових прав ТОВ «АР-БУД» на земельні ділянки та нерухоме майно, не може бути доказом невиконання зазначених робіт.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на рішення від 03.11.2021 №1216 про віднесення ТОВ "АР- БУД" до ризикових платників податку на додану вартість, оскільки сама по собі констатація належності платника податків до ризикових не може слугувати доказом фактичної відсутності господарських операції, учасником яких є такий платник податків. Крім того, зазначене рішення, прийняте у листопаді 2021 року, не може застосовуватись для оцінки факту виконання цим товариством договорів, укладених та виконаних до його прийняття.

Заперечуючи факт поставки будівельно-монтажних та інших робіт з будівництва ТЕС для спалювання біопалива, відповідач також посилається на ряд кримінальних проваджень, відкритих у 2018 році за ознаками фіктивного підприємництва, фігурантами у яких є ТОВ "АР- БУД" та його контрагенти.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підтвердження фіктивності господарської діяльності зазначених суб'єктів господарювання відповідач не надав відповідного судового рішення.

З урахуванням принципу презумпції невинуватості наявність кримінальних проваджень в розумінні статті 73 КАС України не є належним доказом фіктивності контрагентів позивача.

Відповідач також не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними.

Отже, висновки відповідача про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів грунтуються на аналізі податкової звітності контрагента позивача та підприємств - субпідрядників, яка має виключно інформативний характер. Посилання відповідача на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону. Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про відсутність поставки робіт від вказаних господарюючих суб'єктів.

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача про відсутність фактичного виконання ТОВ "АР- БУД" будівельно-монтажних та інших робіт з будівництва ТЕС для спалювання біопалива, електричною потужністю 6 МВт, в існуючій будівлі Клембівського цукрового заводу на загальну суму 3 698 556,0 грн та завищення собівартості реалізованих товарів, робіт послуг на загальну суму 232 212 грн і інших операційних витрат на загальну суму 139 328 грн внаслідок включення до їх складу амортизаційних нарахувань по основних засобах, у вартість яких включені будівельно-монтажні роботи, виконані ТОВ "АР-БУД".

За даними перевірки завищення позивачем інших операційних витрат у 2021 році відбулось внаслідок відображення у їх складі дебіторської заборгованості в сумі 1 416 667 грн, що не є безнадійною.

Перевіркою встановлено, що позивач 26.04.2021 здійснив списання з балансу дебіторської заборгованості в сумі 1 416 666,67 грн (без ПДВ), що виникла у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань ПРАТ НТП «Укрпроменерго», передбачених договором №596-18 від 02.07.2018.

Відповідно до договору №596-18 від 02.07.2018, укладеного з позивачем, ПРАТ НТП «УКРПРОМЕНЕРГО», зобов'язалось виконати монтаж турбіни П-6-3,4/1,0 з конденсатором, електричними та силовими шафами, маслопроводом; монтаж генератора Т6-2УЗ; монтаж системи охолодження конденсатора з циркуляційними насосами; монтаж мостового крана в турбінному залі над турбіною; пусконалагоджувальні роботи турбоагрегату. Загальна вартість договірних робіт 5 200 000,00 грн, в тому числі ПДВ 866 666,67 грн.

Умовами договору передбачено, що оплата за цим договором проводиться шляхом перерахування замовником грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок підрядника, в такому порядку: передоплата в розмірі 10 % від загальної вартості робіт, сплачується на протязі 3-х банківських днів, після підписання даного договору; передоплата на момент початку монтажних робіт становить 40 % від загальної вартості робіт, сплачується на момент початку монтажних робіт, після отримання письмового повідомлення від підрядника про початок монтажних робіт; оплата 40 % від загальної вартості робіт після закінчення монтажних та пусконалагоджувальних робіт, сплачується після підписання замовником та підрядником двостороннього акту виконаних пусконалагоджувальних робіт; остаточний розрахунок в розмірі 10 % від загальної вартості робіт сплачується після закінчення гарантійного строку (12 місяців з моменту вводу в експлуатацію об'єкта).

На виконання договору позивач перерахував на рахунок ПРАТ НТП «Укрпроменерго» грошові кошти на загальну суму 2 200 000,0 грн: 04.07.2018 в сумі 520 000,0 грн, 16.05.2019 в сумі 400 000,0 грн, 24.05.2019 в сумі 1 280 000,0 грн.

Листом від 09.08.2019 позивач звернувся до ПРАТ НТП «Укрпроменерго» з вимогою про повернення передоплати в сумі 2 200 000,0 грн у зв'язку з не виконанням робіт, передбачених договором.

Частину отриманих коштів ПРАТ НТП «Укрпроменерго» повернуло на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується банківськими виписками від 02.10.2019 в сумі 100 000,0 грн, 24.12.2019 в сумі 100 000,0 грн, 05.02.2020 року в сумі 30 000,0 грн, 12.02.2020 в сумі 70 000,0 грн, 27.02.2020 в сумі 200 000,0 грн.

23.07.2020 позивач надіслав ПРАТ НТП «Укрпроменерго» повідомлення про відмову від договору підряду в порядку частини 4 статті 849 ЦК України. В повідомленні вимагав в строк до 03.08.2020 повернути 1 700 000,0 грн безпідставно набутих коштів.

Оскільки ПРАТ НТП «Укрпроменерго» у визначений у повідомленні строк не повернув позивачу кошти в добровільному порядку, 17.08.2020 позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ПРАТ НТП «Укрпроменерго» про стягнення 1 700 000,0 грн безпідставно набутих грошових коштів

Рішенням від 22.12.2020 у справі №922/2604/20 господарський суд Харківської області відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог, встановивши, що грошові кошти отримані ПРАТ НТП «Укрпроменерго» від позивача у розмірі 1 700 000, 00 грн. є коштами отриманими за виконані ПРАТ НТП «Укрпроменерго» роботи за договором № 596-18 від 02.07.2018 року та актами виконаних робіт, та, відповідно не є безпідставно отриманими коштами в розумінні вимог статті 1212 Цивільного кодексу України. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 зазначене рішення залишене без змін.

Наказом від 26.04.2021 № 12-ОД позивач визнав безнадійною дебіторську заборгованість ПРАТ НТП «Укрпроменерго» в сумі 1 416 666,67 грн (без ПДВ) та списав, відобразивши в бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків: Д-т 944 «Сумнівні безнадійні борги» К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в сумі 1 416 666,67 грн (без ПДВ) та включив до показників рядка 2180 «Інші операційні витрати» Фінансової звітності малого підприємства за 9 місяців 2021 року та за 2021 рік відповідно.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Відповідно до підпункту 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

и) заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із статтею 36 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов'язання є недійсними;

і) заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування".

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість», затверджене Наказом Міністерства фінансів України 8 жовтня 1999 року № 237, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 року за № 725/4018, (далі - ПСБО 10 «Дебіторська заборгованість»).

Пунктом 5 ПСБО 10 «Дебіторська заборгованість» передбачено, що дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

За визначенням, наведеним у пункті 4 ПСБО 10 «Дебіторська заборгованість» поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу; безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Відповідно до пункту 7 ПСБО 10 «Дебіторська заборгованість» поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

За змістом пункту 4 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 р. N 559, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2001 р. за N 1050/6241, (далі - ПСБО 13 «Фінансові інструменти») фінансовий актив - це, зокрема: а) грошові кошти та їх еквіваленти; б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат (пункт 11 ПСБО 10 «Дебіторська заборгованість»).

Згідно з пунктом 17 ПСБО 13 «Фінансові інструменти» підприємство списує фінансовий актив з балансу, якщо воно втрачає контроль за цим фінансовим активом або його частиною. Ознакою втрати контролю є повне виконання контракту, закінчення терміну прав вимоги або відмови від прав за цим контрактом.

Отже, поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом, може бути списана з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат у разі визнання її безнадійною. З урахуванням приписів пункту 4 ПСБО 10 «Дебіторська заборгованість» безнадійною визнається дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У постанові від 18 серпня 2021 року у справі № 816/2419/16 Верховним Судом сформовано висновок, відповідно до якого необхідно наголосити на базових юридичних складових строку: це визначення його тривалості та початок його обчислення (дата початку перебігу строку, який зумовлюється настанням певної дати чи події, з якою пов'язано його початок).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням корона вірусної хвороби» від 30.03.2020 № 540-ІХ (набрав чинність з 02.04.2020), визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабміном України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби, строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ (набрав чинність з 17.03.2022), розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту: «19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 N 3450-ІХ (набрав чинності з 30.01.2024), пункт 19 викладено в такій редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Отже, на час списання у квітні 2021 року, як безнадійної, поточної дебіторської заборгованості ПРАТ НТП «Укрпроменерго» в сумі 1700000,0 грн за договором №596-18 від 02.07.2018, строк позовної давності щодо стягнення цих коштів вважався продовженим, а з 30.01.2024 - зупинений до закінчення дії військового стану.

З урахуванням приписів пункту 4 ПСБО 10 «Дебіторська заборгованість» за якою не минув строк позовної давності, може бути визнана безнадійною у разі, якщо існує впевненість про її неповернення боржником.

У постанові від 4 серпня 2022 року у справі №160/8779/21 Верховний Суд вказав, що впевненість у непогашенні заборгованості є обґрунтованою за наявності інформації про ліквідацію боржника, визнання його банкрутом, або у випадку прощення боргу, або у випадку повернення виконавчого листа/наказу у зв'язку із неможливістю його виконання, або за наявності інших обставин, які свідчать про те, що боржник не має реальної можливості погасити борг. Документами, на підставі яких кредитор приймає рішення про визнання дебіторської заборгованості безнадійною можуть бути, наприклад, виписка/витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань із відомостями про ліквідацію боржника; повідомлення ліквідаційної комісії або рішення суду про відмову у задоволенні вимог зі стягнення відповідної заборгованості через недостатність майна ліквідованого підприємства боржника; рішення державного виконавця про неможливість стягнення заборгованості з боржника.

Наказ від 26.04.2021 № 12-ОД про визнання безнадійною та списання дебіторської заборгованості ПРАТ НТП «Укрпроменерго» в сумі 1 416 666,67 грн (без ПДВ) не містить посилання на нормативно - правові та фактичні підстави для списання зазначеної заборгованості як безнадійної.

Натомість, доповідна записка головного бухгалтера від 29.03.2021 року до наказу від 26.04.2021 № 12-ОД, свідчить, що дебіторська заборгованість ПРАТ НТП «Укрпроменерго» в сумі 1 416 666,67 грн визнана позивачем безнадійною, оскільки існує впевненість про її неповернення боржником у зв'язку з відмовою рішенням господарського суду Харківської області від 22.12.2020 у справі №922/2604/20 у задоволенні позову позивача до ПРАТ НТП «Укрпроменерго» про стягнення 1 700 000,0 грн безпідставно набутих грошових коштів.

Разом з тим, зазначеним рішенням від 22.12.2020 у справі №922/2604/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.03.2021, господарський суд Харківської області встановив, що грошові кошти в сумі 1700000,0 грн отримані ПРАТ НТП «Укрпроменерго» від позивача, є коштами за виконані роботи за договором №596-18 від 02.07.2018, та не є безпідставно отриманими коштами. Тому, це рішення не може бути доказом існування заборгованості ПРАТ НТП «Укрпроменерго» перед позивачем в сумі 1700000,0 грн.

Таким чином, дебіторська заборгованість в розмірі 1 416 666,67 грн не відповідає ознакам безнадійної дебіторської заборгованості оскільки: судовими рішеннями у справі №922/2604/20 встановлено, що борг у сумі 1 700 000 грн з ПДВ (сума 1 416 666,67 грн без ПДВ) у контрагента перед позивачем відсутній; строк позовної давності по стягненню заборгованості не минув; станом на час списання заборгованості ПРАТ «Науково-технічне підприємство «Укрпроменерго» не ліквідоване.

Тому, висновок відповідача про завищення позивачем інших операційних витрат у 2021 році внаслідок відображення у їх складі дебіторської заборгованості в сумі 1 416 667 грн, що не є безнадійною, суд вважає обгрунтованим, а податкове повідомлення - рішення №13570/2201-0701 від 21.05.2024 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в частині основного зобов'язання в сумі 255000,0 грн правомірним.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Податковим повідомленням - рішенням №13570/2201-0701 від 21.05.2024 до позивача також застосовані штрафні санкції у розмірі 10 % суми заниженого грошового зобов'язання з податку на прибуток. Оскільки зазначене рішення є правомірним в частині грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 255000,0 грн, то , відповідно, правомірними є також штрафні санкції в розмірі у розмірі 10 % вказаної суми грошового зобов'язання, що становить 25500,0 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 21.05.2024 №13573/2201-0701 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 815835,49 грн, в тому числі 763896,64 грн за основним платежем та 51938,85 грн за штрафними санкціями, грунтується на висновках відповідача про порушення позивачем підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпунктів 266.3.1, 266.3.3 пункту 266.3, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України, в результаті чого занижений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в загальній сумі 763896,64 грн, в тому числі: за 4 квартал 2017 року в сумі 30199,20 грн; за 2018 рік в сумі 210828,17 грн; за 2019 рік в сумі 78763,29 грн; за 2020 рік в сумі 81715,58 грн; за 2021 рік в сумі 113247,00 грн; за 2022 рік в сумі 122684,25 грн; за 2023 рік в сумі 126459,15 грн.

За даними перевірки заниження грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 763896,64 грн відбулось внаслідок не нарахування та несплати позивачем в період з 06.09.2017 по 31.12.2023 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у його власності - моєчний цех "Ю" бурякоцеху "Я" загальною площею 2 128,4 кв.м, та побутовий корпус "ЯІ-IV" загальною площею 1 646,5 кв. м, розташовані за адресою: Хмельницька область, Ізяславський район, с. Клубівка, вул. Заводська, 1.

Право власності позивача на вказані об'єкти зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.11.2017 на підставі договору купівлі - продажу нежитлової будівлі № 2265 від 07.11.2017, укладеного з ТОВ «Україна 2001».

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктом 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 ПК України об'єктом нежитлової нерухомості є:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

За змістом підпункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Позивачем не надані докази використання будівлі моєчного цеху «Ю» бурякоцеху «Я», загальною площею 2128,4 кв.м. за призначенням у господарській діяльності протягом 2017 - 2023 років.

Тому, будівля побутового корпусу «ЯІ-ГУ», загальною площею 1646,5 кв.м. (згідно з ДК 018-2000 вказаний об'єкт відноситься до групи (код 122) «Будівлі офісні», клас (код 1220) «Будівлі офісні», підклас (код 1220.5) «Адміністративно - побутові будівлі промислових підприємств»), та будівля моєчного цеху «Ю» бурякоцеху «Я», загальною площею 2128,4 кв.м. (згідно з ДК 018-2000 вказаний об'єкт відноситься до групи (код 125) «Будівлі промислові та склади», клас (код 1251) «Будівлі промислові», підклас (код 1251.9) «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне») є об'єктами оподаткування.

Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Положеннями частин 1 і 4 статті 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі статтею 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Отож, базою оподаткування будівлі побутового корпусу «ЯІ-ГУ», загальною площею 1646,5 кв.м., та будівлі моєчного цеху «Ю» бурякоцеху «Я», загальною площею 2128,4 кв.м є загальна площа цих будівель, вказана у в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/ об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (підпункт 266.8.1 пункту 266.8 статті 266 ПК України).

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).

У період, що підлягав перевірці, діяли ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлені рішеннями відповідних місцевих рад, на території яких розташовані спірні об'єкти нерухомості. Зокрема:

рішення Клубівської сільської ради від 15.02.2017 №1 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2017 рік», від 12.07.2017 №1 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2018 рік», від 01.06.2018 №2 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2019 рік», від 26.06.2019 №1 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2020 рік», від 03.07.2020 №2 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2021 рік» та

рішення Ізяславської міської ради від 14.07.2021 №1 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2022 рік»; адміністративно територіальні одиниці або населені пункти, або території ОТГ на які поширюється дія рішення ради: код КОАТУУ 6822182601 с.Клубівка, від 15.07.2022 №1 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2023 рік».

Отож, позивач зобов'язаний був нарахувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 - 1023 роки, на будівлю побутового корпусу «ЯІ-ГУ», загальною площею 1646,5 кв.м., та будівлю моєчного цеху «Ю» бурякоцеху «Я», загальною площею 2128,4 кв.м є загальна площа цих будівель, вказана у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з застосуванням ставок, затверджених відповідними органами місцевого самоврядування.

Перебування цих об'єктів у стані реконструкції, яка розпочалась у 2019 році на підставі проекту «Будівництво ТЕС для спалювання біопалива електричною потужністю 6 МВТ в існуючій будівлі Клембівського цукрового заводу, характер будівництва реконструкція, за адресою Хмельницька область, Ізяславський район, с. Клубівка, вул. Заводська, 1, код об'єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000: 2302.2 (Електростанції теплові) та дозволу на виконання будівельних робіт від 06 грудня 2019 року №ХМ112193401964 з реконструкції згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, не звільняє позивача від обов'язку щодо нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, підставою для нарахуванням якого є відомості, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обгрунування відсутності обов'язку щодо нарахування та сплати податку позивач посилається також на сертифікат серії IV №162201140831 від 23.04.2020, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, яким засвідчено відповідність закінченого будівництва об'єкту «Будівництво ТЕС для спалювання біопалива електричною потужністю 6 МВТ в існуючій будівлі Клембівського цукрового заводу», за адресою Хмельницька область, Ізяславський район, с. Клубівка, вул.Заводська, 1, та акт від 09.04.2020 готовності зазначеного об'єкта до експлуатації.

Пунктами 3.10, 3.11 розділу 3 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" визначено, що реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

За визначенням пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва.

Відповідно до частини другої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

За змістом частини 2 статті 331 Цивільного кодексу право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Пунктом 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. N 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. N 553), передбачено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об'єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об'єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.

За визначенням пункту 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, офіційним підтвердженням факу закінчення позивачем реконструкції будівлі за адресою Хмельницька область, Ізяславський район, с. Клубівка, вул. Заводська, 1 та закінчення будівництва об'єкту «Будівництво ТЕС для спалювання біопалива електричною потужністю 6 МВТ в існуючій будівлі Клембівського цукрового заводу» є державна реєстрація зазначеного об'єкта будівництва (реконструкції) у Державному реєстрі речових прав.

Така реєстрація у Державному реєстрі речових прав відсутня.

Натомість, під час перевірки на запит відповідача та у позовній заяві позивач вказує, що станом на квітень 2020 року ТОВ «БІО ЕЛЕКТРІКС» уклало понад 20 договорів з контрагентами на виконання робіт з будівництва та реконструкції ТЕС для спалювання біопалива електричною потужністю 6 МВт, які до цього часу на стадії виконання.

Зазначене, свідчить про те, що у спірний період реконструкція будівлі за адресою Хмельницька область, Ізяславський район, с. Клубівка, вул. Заводська, 1 не була завершена.

Водночас, положення підпункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України застосовуються за наявності одночасно двох умов: належності будівлі промисловості до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 та їх використання за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010 без передачі їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Позивачем не надалі докази використання за призначенням об'єкту будівництва - ТЕС для спалювання біопалива електричною потужністю 6 МВТ в існуючій будівлі Клембівського цукрового заводу з моменту підписання акту готовності до експлуатації від 09.04.2020.

Оскільки позивачем не здійснена державна реєстрація речового права на об'єкт будівництва - ТЕС для спалювання біопалива електричною потужністю 6 МВТ в існуючій будівлі Клембівського цукрового заводу, для цілей оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідач правомірно використав актуальні відомості щодо вказаної будівлі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суд також враховує, що позивач жодним чином не обгрунтував причини ненарахування та несплати податку на нерухоме майно у спірний період на будівлю побутового корпусу «ЯІ-ГУ», загальною площею 1646,5 кв.м., яка згідно з ДК 018-2000 відноситься до групи (код 122) «Будівлі офісні», клас (код 1220) «Будівлі офісні», підклас (код 1220.5) «Адміністративно - побутові будівлі промислових підприємств»).

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним висновок відповідача про заниження грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 763896,64 грн та податкове повідомлення-рішення від 21.05.2024 №13573/2201-0701 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 815835,49 грн, в тому числі 763896,64 грн за основним платежем та 51938,85 грн за штрафними санкціями.

Податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 13574/2201-0701, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 380,0 грн, грунтується на висновку відповідача про порушення позивачем пункту 49.2 статті 49, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України, у зв'язку з не поданням декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітні періоди 2017 рік, 2018 рік, 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік.

Перевіркою встановлено, що позивачем не подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 - 2023 роки, за наявності у нього об'єктів нерухомого майна, що перебувало у його власності та відомості щодо яких містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (моєчного цеху «Ю» бурякоцеху «Я», загальною площею 2128,4 кв.м; побутового корпусу «ЯІ- ІУ», загальною площею 1646,5 кв.м, що знаходиться за адресою Хмельницька область, Ізяславський район, с. Клубівка, вул. Заводська, 1).

За змістом підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/ об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників,кі підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (пункт 49.2 статті 49 ПК України).

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Внаслідок не подання до контролюючого органу декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 - 2023 рік, позивачем порушено пункту 49.2 статті 49, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України.

Тому, суд вважає правомірним податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 13574/2201-0701 про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 2 380,0 грн

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду цієї справи відповідач не довів правомірність податкових повідомлень-рішень від 21.05.2024№13569/2201-0701, яким зменшило ТОВ "Біо Електрікс" суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1549013,00 грн; №13570/2201-0701, яким збільшило ТОВ "Біо Електрікс" суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток підприємств, яким сплачують інші підприємства, в розмірі 3993630,00 грн, в тому числі 3630573,00 грн за основним зобов'язанням та 363057,00 грн за штрафними санкціями, - в частині основного платежу 3375573,0 грн та штрафних санкцій в сумі 337557,0 грн.

Тому, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 21.05.2024

№13569/2201-0701, яким зменшена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1549013,00 грн;

№13570/2201-0701, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток підприємств, яким сплачують інші підприємства, в розмірі 3993630,00 грн, в тому числі 3630573,00 грн за основним зобов'язанням та 363057,00 грн за штрафними санкціями, - в частині основного платежу в сумі 3375573,0 грн та штрафних санкцій в сумі 337557,0 грн

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 лютого 2026 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс" (вул. Заводська, 1,с. Клубівка,Шепетівський р-н, Хмельницька обл.,30350 , код ЄДРПОУ - 41570089)

Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук