Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 лютого 2026 р. Справа №520/18632/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 у справі №520/18632/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, зокрема:
- зобов'язано військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 14.06.2016 по 28.02.2018 зі встановленням базового місяця - січень 2008 року, а за період 01.03.2018 по 30.11.2018 - зі встановленням базового місяця - березень 2018 року;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), грошове забезпечення (щомісячні основні види, додаткові та одноразові додаткові виплати - грошову допомогу на оздоровлення) за 2020, 2021 роки, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру встановленого в поточному році прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року та 1 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію-різниці грошового забезпечення між фактично нарахованими сумами грошового забезпечення та сумами, які мали бути нараховані, з урахуванням індексації за період з 01.03.2018 по 14.06.2021.
Позивачем через систему "Електронний суд" 05.02.2026 подано заяву в порядку ст. 382 КАС України, в якій просить суд:
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень Військову частину НОМЕР_2 подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року у справі №520/18632/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви, позивач зазначає, що наданий відповідачем перерахунок грошового забезпечення за 2020, 2021 роки у справі №520/18632/25 свідчить про те, що такий перерахунок здійснено формально та всупереч резолютивній частині судового рішення, оскільки при збільшенні одних показників відповідачем одночасно штучно зменшено розміри інших складових грошового забезпечення, щомісячних премій шляхом їх перегляду у бік зменшення, а також здійснено відрахування частини коштів із раніше нарахованих та виплачених сум премій.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 прийнято заяву позивача в порядку ст. 382 КАС України, установлено відповідачу строк для надання пояснень.
На виконання ухвали суду, відповідачем надані пояснення, в яких вказано, що згідно з платіжною інструкцією №29615 від 15.12.2025 ОСОБА_1 виплачено 16 657,52 грн. 16.12.2025, а отже рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 у справі №520/18632/25 фактично виконано в повному обсязі 16.12.2025.
Суд вирішує питання про встановлення судового контролю у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Згідно з ст. 129 Конституції України, однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Крім того, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Суд зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 3 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
У той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд прийшов до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом. Тобто, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
З наданої відповідачем перерахунку грошового забезпечення відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 у справі №520/18632/25 судом встановлено, що відповідачем здійснено перерахунок грошового забезпечення.
Виплата зазначених сум не заперечується позивачем та підтверджена платіжною інструкцією за №29615 від 15.12.2025.
Отже, суд зазначає, що судове рішення було виконано відповідачем, а позивач, по суті, не згоден із тим, яким чином відповідач його виконав.
Оскільки розмір складових грошового забезпечення (конкретних розмірів таких складових) позивача не був визначений судовим рішенням у справі №520/18632/25, суд не може перевірити правомірність визначення позивачу таких розмірів, в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України.
Надання правової оцінки діям відповідача, які не охоплювалися предметом спору, в межах процедури судового контролю є недопустимим, оскільки за таких обставин суд фактично вирішить новий публічно-правовий спір між сторонами.
Водночас, у разі незгоди позивача із визначеним відповідачем розміром грошового забезпечення наявні ознаки іншого публічно-правового спору між сторонами, який може бути вирішений шляхом подання позовної заяви.
При цьому, незгода позивача із тим, яким чином виконано судове рішення відповідачем, не є підставою для встановлення судового контролю.
Суд зазначає, що предметом розгляду адміністративної справи №520/18632/25 є правовідносини, що складися між позивачем та відповідачем з приводу розрахунку грошового забезпечення за 2020, 2021 роки за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, а також нарахування та виплата індексації грошового забезпечення, при цьому, питання розміру такої суми судом не вирішувалося.
Із наданої до суду довідки про здійснення перерахунку грошового забезпечення судом встановлено, що основні види грошового забезпечення позивачу розраховано із прожиткового мінімуму на 1 січня 2020 року та на 01 січня 2021 року, а також здійснено перерахунок індексації грошового забезпечення, тобто, рішення суду виконано.
Між тим, відсотковий розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення не був предметом розгляду у цьому спорі.
Суд вказує, що вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Розглядаючи заяву, подану в порядку статті 382 КАС України, суд не вирішує спір повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення.
При цьому, суд не може змінювати резолютивну частину рішення, яке виконується, надавати оцінку доказам, які не були надані суду при розгляді справи по суті, а тому, доводи позивача стосовно протиправності дій відповідача щодо невиконання рішення є необґрунтованими.
Наведена правова позиція висловлена в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 у межах справи № 520/24667/23.
Враховуючи викладене, на переконання суду, в даному випадку заявлені позивачем вимоги в межах заяви, поданої в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть слугувати підставою для звернення позивача із окремим позовом до суду.
Проаналізувавши вищенаведене, суд вважає, що відповідачем виконано рішення зобов'язального характеру в межах, визначених рішенням Харківського окружного адміністративного суду, у зв'язку з чим відсутні підстави для встановлення судового контролю.
У зв'язку із наведеним, у задоволенні заяви позивача слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 248, 256, 293, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 у справі №520/18632/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Шляхова