Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
19 лютого 2026 року справа № 200/8669/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної поліції України (далі по тексту - відповідач, НП України, вулиця Академіка Богомольця, 10, місто Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 40108578), у якій просить:
- визнати протиправною та скасувати відмову відповідача у виданні довідки про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частиною першою статі 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей";
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.04.2024 про видачу довідки про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частиною першою статі 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей" з урахуванням висновків суду зазначених у цьому рішенні;
- зобов'язати відповідача видати капітану поліції ОСОБА_1 довідку про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частиною першою статі 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей".
В обґрунтування позову, позивач зазначив, що звертався до відповідача, якого просив видати ОСОБА_1 довідку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №55 "Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах". Вважає, що Департаментом головної інспекції та прав людини Національної поліції України було незаконно відмовлено на підставі висновку службового розслідування, проведення якого не передбачено Порядком оформлення вищевказаної довідки.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Олішевській Вікторії Віталіївні.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2024 передано адміністративну справу №200/8669/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії за територіальною підсудністю на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Справу №200/8669/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії направлено супровідним листом на адресу Харківського окружного адміністративного суду.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Вказану ухвалу суду надіслано відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач за допомогою системи "Електронний суд" 26.02.2025 надіслав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому заперечив проти доводів відповідача та підтримав свою правову позицію.
Розглянувши усі надані сторонами документи, у тому числі ті, які надійшли до суду через систему "Електронний суд" та наявні у підсистемі "Діловодство спеціалізованого суду" з моменту звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 виданого 18.08.2023.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12022221100000246 від 23.03.2022 встановлено, що 23.03.2022 близько 10:00 група військовослужбовців ЗС рф чи інших незаконних збройних формувань здійснила незаконне затримання на автобусній зупинці "Оскіл" м.Куп'янська громадянина України ОСОБА_1 , старшого слідчого СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, застосовуючи при цьому фізичний та психологічний примус, а також доставили його до приміщення КП "Куп'янський водоканал" за адресою: Харківська область, м.Куп'янськ, просп.Конституції, буд.110, де застосовуючи тортури проводили допит останнього. Внаслідок проведеного допиту вищевказані військовослужбовці провели незаконний обшук у домоволодінні ОСОБА_1 за результатами якого вилучили особисту табельну зброю (ПМ серії НОМЕР_3 ).
02.04.2024 позивач звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області з заявою про видачу довідки за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №55 "Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах".
Позивач 07.04.2024 повторно звернувся до начальника УКЗ ГУНП в Харківській області з заявою про видачу довідки за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №55 "Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах".
Листом від 24.05.2024 №73567-2024 Департамент головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України повідомив позивача про те, що згідно матеріалів службового розслідування, наданих ГУНП встановлено, що у період з 10.00 до 18.00 23.03.2022 позивач був позбавлений волі та утримавався у місцях несвободи, проте потрапляння у полон відбулось не внаслідок виконання завдань територіальної оборони, забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану на території України. Враховуючі вищевикладене, у видачі довідки про перебування у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах відмовлено.
Позивач, не погодившись з наведеним, звернувся за захистом своїх прав до суду.
Розглядаючи спір, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" №2010-ІХ від 26.01.2022 (далі - Закон №2010, в редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дія цього Закону поширюється на громадян України: яких було позбавлено особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв'язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, які належать до складу сил безпеки і сил оборони України та до однієї з категорій осіб, визначених Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року та Додатковим протоколом до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року.
Частиною 5 ст.2 Закону №2010 визначено, що для цілей цього Закону держава-агресор, її органи, підрозділи, формування, інші утворення означають державу, яка у будь-який спосіб окупувала частину території України або яка вчиняє агресію проти України, визнану в установленому порядку державою-агресором або державою-окупантом, збройні формування такої держави, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих силовим відомствам держави-агресора, іррегулярні незаконні збройні формування, озброєні банди та групи найманців, створені, підпорядковані, керовані та фінансовані державою-агресором, а також окупаційною адміністрацією держави-агресора, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні державі-агресору самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону підставою для встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону є такі документи:
1) заява особи або її законного представника, або члена сім'ї особи, подана за зразком, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій України;
2) один із таких документів:
а) довідка Міністерства оборони України, іншого центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, утвореним відповідного законів України, або правоохоронного органу чи державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, командира підрозділу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, оформлена за зразком та в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України, про те, що військовослужбовець або інша особа, визначена пунктом 1 частини першої статті 2 цього Закону, перебуває (перебувала) в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, із зазначенням строку позбавлення особистої свободи, або інтернована у нейтральних державах;
б) документ, що підтверджує участь особи як члена добровольчого загону (формування) в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, із зазначенням строку перебування в місцях несвободи, або інтернована у нейтральних державах;
Відповідно до підпункту а пункту 2 частини першої та пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року №55 затверджено, зокрема, Порядок оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах.
Процедура оформлення та видачі довідок, передбачених підпунктом а пункту 2 частини першої та пунктом 2 частини четвертої статті 4 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" (далі - Закон), про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах, визначена Порядком оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 №55.
Пунктом 2 Порядку визначено, що довідка оформляється:
громадянам України з числа осіб, яких було позбавлено особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв'язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, які належать до складу сил безпеки і сил оборони України та до однієї з категорій осіб, визначених Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 та Додатковим протоколом до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 , що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 №55 "Про затвердження Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах";
іноземцям та особам без громадянства, які перебувають (перебували) у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтерновані у нейтральних державах та на момент позбавлення особистої свободи проходили в установленому законодавством України порядку військову службу у Збройних Силах та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, за зразком згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 №55.
Згідно із п.3 Порядку для отримання довідки особа звертається особисто або через законного представника чи члена сім'ї із заявою в довільній формі про видачу відповідної довідки до Міноборони, іншого центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, правоохоронного органу чи державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, командира підрозділу Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до закону військового формування чи органу, що належить до складу сил безпеки і сил оборони України.
Згідно із п.4 Порядку довідка оформляється протягом 30 календарних днів з дня надходження відповідної заяви.
Зразок Довідки про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей, у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах затверджений Порядком оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах.
Відтак, одним з документів необхідних для встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України є довідка Міністерства оборони України, іншого центрального органу виконавчої влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, утвореним відповідного законів України, або правоохоронного органу чи державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, командира підрозділу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, оформлена за зразком та в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України, про те, що військовослужбовець або інша особа, визначена пунктом 1 частини першої статті 2 цього Закону, перебуває (перебувала) в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, із зазначенням строку позбавлення особистої свободи, або інтернована у нейтральних державах.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є відмова відповідача у наданні позивачу довідки про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України в період з 10.00 до 18.00 23.03.2022 з підстав зазначених у матеріалах службового розслідування, наданих ГУНП, з приводу того, що потрапляння у полон відбулося не внаслідок виконання завдань територіальної оборони, забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану на території України.
Щодо посилань ОСОБА_1 на порушення порядку проведення службового розслідування ГУНП в Харківській області, суд повідомляє, що факти встановлені вказаним службовим розслідуванням, позивачем не спростовані.
Крім того, суд зазначає, що позивач звертався зі скаргою на дії голови та членів дисциплінарної комісії до Національної поліції України. За результатами розгляду вказаної скарги відповідачем проведено перевірку, якою відомостей та обставин, які не досліджено дисциплінарною комісією ГУНП в Харківській області та могли вплинути на результати службового розслідування не встановлено.
Суд звертає увагу, що вказане рішення позивачем ані до органу вищого рівня, ані до суду оскаржено не було, що свідчить про фактичну згоду ОСОБА_1 з відповідним рішенням.
Суд наголошує, що законність проведеного ГУНП в Харківській області службового розслідування, не є предметом розгляду вказаного спору.
Даючи оцінку спірним діям відповідача, суд вважає, що такі відповідають критеріям правомірності поведінки суб'єкта владних повноважень, адже вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" та Порядком оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах.
При цьому, суд не приймає до уваги надані позивачем "показання свідків", оскільки Порядком №55 чітко визначено документи, які підтверджують факт перебування особи в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, а саме: відповідне повідомлення, офіційна інформація, списки осіб тощо. Натомість, такі позивачем не надані.
Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.
Більше того, адміністративний суд не встановлює факти, що мають юридичне значення, його завданням є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд доходить висновку, що відповідачем, в межах спірних правовідносин не було вчинено протиправних дій, а тому його поведінка не призвела до порушення прав та законних інтересів позивача.
Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті рішення суду, то інші доводи сторін, що наведені у заявах по суті справи, окремій оцінці не підлягають, адже не впливають на правильність розв'язання спору по суті.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем - не доведено, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Національної поліції України (вул.Богомольця Академіка, буд.10, м.Київ, 01024, код ЄДРПОУ: 40108578) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА