Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 лютого 2026 р. № 520/31406/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарняної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 комунального некомерційного підприємства «Міська студентська лікарня» Харківської міської ради, Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними та скасування постанови, розпорядження, наказів, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахування уточнень, просить суд:
- визнати протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформлену довідкою № 2025-0723-1329-1539-0 від 23.07.2025, якою ОСОБА_1 визнано придатним до проходження військової служби в лавах ЗСУ, при наявності встановленого діагнозу «Аневризма низхідного відділу аорти», який внесено до Helsi (медичної інформаційної системи для закладів охорони здоров'я та медичний портал для пацієнтів в Україні), всупереч існуючий постанові медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 20.06.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 направити військовослужбовця ОСОБА_2 на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 прийнято протиправну постанову, оформлену довідкою № 2025-0723-1329-1539-0 від 23.07.2025, якою його визнано придатним до проходження військової служби в лавах ЗСУ, при наявності встановленого діагнозу «Аневризма низхідного відділу аорти», який внесено до Helsi (медичної інформаційної системи для закладів охорони здоров'я та медичний портал для пацієнтів в Україні), всупереч існуючий постанові медичної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 20.06.2024. Позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 22.12.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, в іншій частині позовних вимог та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена представнику позивача, відповідачу та третій особі до їх електронних кабінетів через підсистему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронних листів.
Відповідачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія ухвали про відкриття провадження у справі надіслана засобами поштового зв'язку та отримана відповідачем 23.12.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_6 , надав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позову, зазначивши про правомірність оскаржуваної постанови Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 , якою ОСОБА_1 визнано придатним до проходження військової служби. Просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідач, Військово-лікарняна комісія при ІНФОРМАЦІЯ_2 комунального некомерційного підприємства «Міська студентська лікарня» Харківської міської ради, подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого виклав свої заперечення проти позову, просив позов задовольнити.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд встановив наступне.
Позивач 22.07.2025 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідно до матеріалів справи позивача взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_8 22.07.2025.
Позивачу 23.07.2025 було проведено медичний огляд ВЛК у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська студентська лікарня» Харківської міської ради, де встановлено, що позивач придатний до військової служби, що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду та довідкою ВЛК № 2025-0723-1329-1539-0 від 23.07.2025. (а.с. 38-41)
Згідно з матеріалами справи позивача 25.07.2025 знято з військового обліку на підставі абз. 3 п. 2 ч. 5 ст. 37 (мобілізація): які призвані чи прийняті на військову службу, що вбачається з наданої відповідачем картотеки.
За доводами позивача, відповідачем прийнято протиправну постанову ВЛК, оформлену довідкою № 2025-0723-1329-1539-0 від 23.07.2025, про його придатність до військової служби.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, оголошено та постановлено провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон № 2232-XII.
Частинами 1-3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 37 Закону №2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України підлягають, крім іншого, військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Згідно з абз.4 ч.1 ст. 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Частиною 2 ст. 4 Закону №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно абз.1 ч.1 ст. 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Частина 5 ст. 22 Закону № 3543-XII передбачає, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Поряд з цим, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачені підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно ч.7 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402), з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах).
Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов'язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.
Підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 розділу ІІ Положення №402 визначено, що на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов'язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.
Відповідно до пункту 2.4.5 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз'яснення з питань військово-лікарської експертизи; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
У той же час, приписами підпунктів 2.3.5 та 2.4.10 розділу І Положення №402 визначено, що постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
При цьому, відповідно до вимог абзацу 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України має право Центральна військово лікарська комісія.
Також згідно підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення №402 приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК має право ВЛК регіону. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постановах від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, від 09 грудня 2020 року у справі №814/2722/16, від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16, відповідно до якого надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду. Виключно до компетенції ВЛК належить повноваження надавати оцінку стану здоров'я позивача та, відповідно, вирішувати питання про придатність останнього для проходження військової служби, тому адміністративний суд позбавлений можливості підміняти інших суб'єктів владних повноважень.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу 23.07.2025 було проведено медичний огляд ВЛК у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська студентська лікарня» Харківської міської ради, де встановлено, що позивач придатний до військової служби.
При цьому, відповідно до картки обстеження, складеної відносно позивача, вбачається здійснення огляду позивача всіма лікарями, зазначеними у відповідному списку картки, про що містяться відповідні записи про стан здоров'я позивача та підписи лікарів. Доводів, що б спростовували зазначені обставини, позивачем у позовній заяві не наведено.
Щодо доводів позивача щодо неврахування його певного діагнозу чи раніше складеної постанови ВЛК, суд зазначає, що зважаючи на вищевикладені норми Положення № 402 та вказані висновки Верховного Суду, суд не наділений повноваженнями надавати оцінку діагнозу позивача, стану його травми та здоров'я, оскільки це вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.
Окрім того, в картці обстеження та медичного огляду міститься підпис позивача під надписом про те, що інформація щодо стану його здоров'я надана ним у повному обсязі, а також про те, що він попереджений про надання неповної та недостовірної інформації.
Крім того, суд враховує, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку військово-лікарської комісії щодо визнання позивача придатним до військової служби, позивач мав право звернутись до ЦВЛК для перегляду відповідного висновку, яка відповідно до абз.15 підп.2.3.4 п.2.3 глави 2 розділу I Положення №402 повноважна розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Втім, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до ЦВЛК з питання перегляду висновку відповідача щодо придатності позивача до військової служби, оформленого довідкою № 2025-0723-1329-1539-0 від 23.07.2025.
Посилання позивача на незаконне його затримання та доставлення до ТЦК та СП не є предметом розгляду даної справи, оскільки позовна заява позовних вимог з цього питання не містить, а в межах даної справи спірним є питання щодо правомірності чи протиправності саме постанови ВЛК, прийнятої за результатами медичного огляду позивача, та процедури прийняття такої постанови.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд не встановив на підставі належних та допустимих доказів допущення з боку відповідачами порушень вимог чинного законодавства, які б стосувалися процедури проведення медичного огляду позивача на предмет його придатності до військової служби за станом здоров'я під час дії правового режиму воєнного стану та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що спірна постанова ВЛК, оформлена довідкою № 2025-0723-1329-1539-0 від 23.07.2025, є правомірною, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 направити позивача на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби, суд зазначає, що судом під час розгляду справи не встановлено протиправності прийнятої відносно позивача постанови ВЛК, тому, відповідно, не встановлено підстав для направлення позивача на повторний медичний огляд.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23 наголошено на тому, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Враховуючи, що в ході розгляду справи не було встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду позивача та оформлення його результатів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, позивачем не надано до суду належних доказів щодо вчинення відповідачем протиправних дій (бездіяльності) або щодо наявності порушеного права позивача. Судом таких обставин також не встановлено.
Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог позивача без задоволення.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військово-лікарняної комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 комунального некомерційного підприємства «Міська студентська лікарня» Харківської міської ради (вул. Дарівіна, буд. 8/10, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 02003646), Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними та скасування постанови, розпорядження, наказів, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН