19 лютого 2026 року м. Рівне№120/12290/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинення певних дій.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (далі - Позивач) до Міністерства оборони України (далі - Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати пункт рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20.06.2025, яким призначено ОСОБА_2 , одноразову грошову допомоги як члену сім'ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_3 , внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини у сумі 2271000 гривень (750-кратний прожитковий мінімум для працездатних осіб); зобов'язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_2 та іншим членам сім'ї одноразову грошову допомогу як члену сім'ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_3 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 15 000 000 грн. та здійснити доплату ОСОБА_2 та іншим членам сім'ї частки одноразової грошової допомоги, у розмірі 4243000 гривень з урахуванням виплачених сум.
Стислий виклад позиції Позивача та заперечень Відповідача.
Позивач зазначає, що солдат - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання: «Дрібновузловий цироз печінки. Масивна кровотеча з варикозно розширених і аррозованих стравоходу, шлунку. Геморагічний шок». Відповідно до витягу з Протоколу засідання ВЛК Центральної ВЛК Збройних Сил України від 30.12.2024 №9160 захворювання солдата ОСОБА_3 - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗОХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. Відповідно до рішення, оформленого Протоколом від 20.06.2025 №340/975, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, вирішено: відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 №975: матері, сину та донці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про смерть від 14.09.2024 - призначити одноразову грошову допомогу в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму в сумі 2271000,00 у рівних частках кожному. На переконання Позивача, таке рішення є протиправним, оскільки виплата повинна здійснюватися в розмірі 15000000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, а не в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975. Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач зазначає, що Постанова №168 передбачає виплату 15 000 000 грн виключно у разі смерті (загибелі) військовослужбовця під час воєнного стану внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих під час бойових дій. Натомість, у даному випадку жодних доказів того, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок бойового поранення чи травми, Позивачем не подано, а тому оскаржуване рішення є правомірним. Просив відмовити позивачам у задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 29.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За правилами частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з'ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання: «Дрібновузловий цироз печінки. Масивна кровотеча з варикозно розширених і аррозованих стравоходу, шлунку. Геморагічний шок», що підтверджується Лікарським свідоцтвом про смерть №50 (а.с. 31).
Відповідно до витягу з Протоколу засідання ВЛК Центральної ВЛК Збройних Сил України від 30.12.2024 №9160 захворювання солдата ОСОБА_3 - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗОХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ (а.с. 33).
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (сина померлого солдата - ОСОБА_3 ) звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.
Заява оформлена як додаток до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013.
ІНФОРМАЦІЯ_3 сформований висновок щодо можливості призначення грошової допомоги членам сієї військовослужбовця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 під час захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини:
Мати - ОСОБА_4 ,
Дочка - ОСОБА_5 ,
Син - ОСОБА_2 .
Відповідно до рішення, оформленого Протоколом від 20.06.2025 №340/975, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, вирішено: відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 №975: матері, сину та донці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про смерть від 14.09.2024 - призначити одноразову грошову допомогу в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму в сумі 2271000,00 у рівних частках кожному (далі - Рішення №340/975, оскаржуване Рішення №340/975).
В межах даної адміністративної справи спірним питанням є те, що на думку Позивача, виплата повинна здійснюватися в розмірі 15000000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, а не в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного Рішення №340/975, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до статті 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Частиною першою статті 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) регламентовано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з підпунктом 1 пункту другого статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Отже, подія смерті військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби і подія смерті військовослужбовця під час проходження військової служби є визначеними законом підставами для призначення допомоги.
Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у статті 16-1 Закону № 2011-XII.
За приписами вказаної норми у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Виходячи з такого законодавчого врегулювання, вказана одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім'ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби.
Пунктом 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1, 6 статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону №2011-XII).
На виконання пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 №975, якою затверджено відповідний Порядок (далі - Порядок №975, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть;
у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності;
у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата огляду, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
За пунктом 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Відповідно до пункту 11 Порядку №975, одноразова грошова допомога у зв'язку із загибеллю (смертю) призначається і виплачується:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);
у разі смерті військовослужбовця або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби у випадку, передбаченому підпунктом 2 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть;
у разі загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
Як зазначалося вище, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (сина померлого солдата - ОСОБА_3 ) звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.
Заява оформлена як додаток до постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013.
ІНФОРМАЦІЯ_3 сформований висновок щодо можливості призначення грошової допомоги членам сієї військовослужбовця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 під час захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини:
Мати - ОСОБА_4 ,
Дочка - ОСОБА_5 ,
Син - ОСОБА_2 .
Відповідно до рішення, оформленого Протоколом від 20.06.2025 №340/975, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, вирішено: відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 №975: матері, сину та донці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про смерть від 14.09.2024 - призначити одноразову грошову допомогу в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму в сумі 2271000,00 у рівних частках кожному.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168, у редакції, чинній станом на час звернення позивача із заявою про виплату допомоги), пунктом 2 якої установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Також пунктом 2 Постанови №168 передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Отже, Постанова №168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім'ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, у період дії воєнного стану.
При цьому, виплата збільшеного до 15 000 000 грн розміру одноразової допомоги згідно пункту 2 Постанови №168, передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках:
1) у разі загибелі військовослужбовця;
2) у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Верховний Суд неодноразово висловлював правовий висновок (у постановах від 29.03.2024 (справа № 440/3321/23) від 21.08.2024 (справа № 160/20229/22), від 18.11.2024 (справа №240/1743/24), відповідно до якого питання розміру допомоги визначається окремо та залежить від окремих чинників (умов), а саме:
у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби (абзац 1 пункту «а» частини першої статті 16-2 Закону №2011-ХІІ);
у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби (абзац 2 пункту «а» частини першої стаття 16-2 Закону №2011-ХІІ);
у розмірі 15 000 000 грн на період дії воєнного стану для сімей загиблих осіб (абз. 1 п. 2 Постанови №168). Також, сімей осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (абзац шостий пункту 2 Постанови №168).
Суд зазначає, що чинним законодавством України передбачено три розміри одноразової грошової допомоги, для кожного із яких чітко визначені на законодавчому рівні умови призначення та виплати.
Так, на відміну від Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975, Постанова № 168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі, через те, що розмір допомоги у сумі 15 000 000 грн передбачений лише на період дії воєнного стану та виключно для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців.
Натомість, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що померлий солдат - ОСОБА_3 отримав за період проходження служби саме «поранення» (контузії, травми, каліцтва), від яких могла настати та настала його смерть.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання: «Дрібновузловий цироз печінки. Масивна кровотеча з варикозно розширених і аррозованих стравоходу, шлунку. Геморагічний шок», що підтверджується Лікарським свідоцтвом про смерть №50.
Відповідно до витягу з Протоколу засідання ВЛК Центральної ВЛК Збройних Сил України від 30.12.2024 №9160 захворювання солдата ОСОБА_3 - ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗОХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ (а.с. 33).
Тобто, ВЛК Центральної ВЛК Збройних Сил України встановлено, що причиною смерті солдата - ОСОБА_3 стало не поранення (контузії, травми, каліцтва), а захворювання «Дрібновузловий цироз печінки. Масивна кровотеча з варикозно розширених і аррозованих стравоходу, шлунку. Геморагічний шок».
Врахувавши законодавче врегулювання підстав призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 2011-ХІІ та Порядком № 975 та Постановою № 168, враховуючи фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, свідчать про те, що смерть військовослужбовця пов'язана саме із захворюванням, а не настала у наслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), що призвело до загибелі.
Враховуючи те, що відповідно до висновку ВЛК Центральної ВЛК Збройних Сил України від 30.12.2024 №9160 солдат - ОСОБА_3 не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), а помер внаслідок захворювання, відповідно він не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців, що давало б Позивачу право на отримання допомоги у збільшеному розмірі відповідно до Постанови №168.
Відтак Позивачем помилково ототожнюється поняття «загибель (смерть) внаслідок поранення» із «смертю внаслідок захворювання».
Отже, Міноборони правомірно прийнято оскаржуване Рішення №340/975 про виплату допомоги у визначеному законодавством розмірі у рівних частках кожному, що еквівалентно 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Також, судом установлено, що Позивач не звертався до компетентного органу із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою №168.
Водночас, заява про виплату одноразової грошової допомоги містять пряме посилання на Постанову 975.
Суд також зазначає, що Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану було затверджено наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за № 176/39223 (далі - Порядок № 45).
Порядок № 45 прийнято відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Порядок №45 визначає завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД), передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів (пункт 1.1 Порядку).
Враховуючи, що заява позивача-1 пов'язана з отриманням одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою № 168, дослідженню підлягає алгоритм опрацювання заяв про призначення та виплати ОГД, передбачений Порядком № 45.
Розділом ІІ регламентований порядок направлення органом військового управління, військовою частиною, установою, військовим навчальним закладом документів до відповідного районного (міського) ТЦКСП у випадку загибелі військовослужбовця, який помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини (що не є релевантним до спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 розділу ІІІ Порядку № 45 районний (міський) ТЦКСП є органом, уповноваженим приймати документи (додаток 2) від осіб, які можуть звернутися за ОГД, оформлювати документи для її призначення та виплати.
Обласний (Київський міський) ТЦКСП є органом, уповноваженим подавати висновок щодо можливості призначення ОГД. У разі отримання інформації, яка не відповідає раніше наданому висновку, не пізніше 3 робочих днів подається новий висновок з урахуванням встановлених обставин. Проводить перевірку отриманих з Департаменту соціального забезпечення результатів попереднього опрацювання документів для призначення ОГД, та не пізніше 3 робочих днів після їх реєстрації письмово повідомляє про результати проведеної роботи.
Щодо алгоритму опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД, який передбачений VI розділом Порядку № 45 пунктом 4.3 визначено, що обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи.
Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку та доповіді, які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки)., Комплект документів надсилається з використанням системи електронного документообігу, для цього він сканується у один файл формату PDF, на який накладається кваліфікований електронний підпис. У разі тривалої відсутності зв'язку (понад 5 робочих днів) комплект документів надсилається на паперових носіях, а після відновлення зв'язку - невідкладно ще раз з використанням системи електронного документообігу.
Надалі Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного (Київського міського) ТЦКСП документів, надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до пункту 1 розділу ХIII Інструкції № 280, віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.
Далі документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони.
Після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_4 для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення,- готує проекти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП.
Виплата ОГД здійснюється обласним (Київським міським) ТЦКСП на підставі наказу не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві
Враховуючи викладене, саме обласний ТЦКСП уповноважений подавати висновок щодо можливості призначення ОГД до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (через Управління соціальної підтримки), який після опрацювання подаються на розгляд Комісії Міноборони, яка приймає рішення щодо призначення ОГД.
Разом з тим, судом встановлено, що жодного рішення комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у виплаті Позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 прийнято не було, що свідчить про безпідставність позовних вимог, оскільки Відповідачем не були порушені права та законні інтереси Позивача.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 КАС України).
Суд при вирішенні спору враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові 17 березня 2025 року у справі № 280/2749/24 (адміністративне провадження №К/990/2473/25).
Тому, заявлена позовна вимога про визнання протиправним та скасувати пункту рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20.06.2025, яким призначено ОСОБА_2 , одноразову грошову допомоги як члену сім'ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_3 , внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини у сумі 2271000 гривень (750-кратний прожитковий мінімум для працездатних осіб), не підлягає до задоволення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Міністерства оборони України призначити ОСОБА_2 та іншим членам сім'ї одноразову грошову допомогу як члену сім'ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_3 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 15 000 000 грн. та здійснити доплату ОСОБА_2 та іншим членам сім'ї частки одноразової грошової допомоги, у розмірі 4243000 гривень з урахуванням виплачених сум, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За правилами частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Зважаючи на попередній висновок суду про правомірність оскаржуваного Рішення №340/975, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення похідної позовної вимоги зобов'язального характеру.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного Рішення №340/975 в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітряних Сил, 6, місто Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинення певних дій - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 19 лютого 2026 року
Суддя К.М. Недашківська