19 лютого 2026 року м. Рівне№460/597/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доРівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №75929827 відкритого на підставі постанови №338 від 08.08.2024 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у зв'язку із повним її виконанням (сплатою штрафу у розмірі 17000 гривень) добровільно до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження;
зобов'язати Рівненський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчити виконавче провадження № 75929827, відкритого на підставі постанови №338 від 08.08.2024 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із повним її виконанням (сплатою штрафу у розмірі 17000 гривень) добровільно до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжити всі необхідні дії, визначені частиною першою статті 40 цього Закону.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що у зв'язку з тим, що штраф згідно постанови №338, винесеної ІНФОРМАЦІЯ_3 , якою на нього накладено штраф у розмірі 17000, 00 грн, був сплачений добровільно, в межах строків встановлений ст. 307 КУпАП, підстави для стягнення з нього подвійного розміру штрафу відсутні. Вказує на протиправність бездіяльності Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №75929827, відкритого на підставі постанови №338 від 08.08.2024, у зв'язку із повним її виконанням до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 20.01.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 03.02.2025 визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом у справі №460/597/25 та відмовлено у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Позовну заяву і додані до неї документи повернуто позивачу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2025 ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
28.01.2026 справа №460/597/25 надійшла з Восьмого апеляційного адміністративного суду до Рівненського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передана головуючому судді Борискіну С.А. для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 02.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 09.02.2026, залучено в справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідачем надіслано до суду відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що дослідивши заяву про закінчення виконавчого провадження та додану до неї квитанцію про сплату штрафу, яка була подана представником позивача, було встановлено та повідомлено боржнику, що квитанція не може бути врахована в межах виконавчого провадження, у зв'язку з відсутністю у призначені платежу номеру справи у якій боржник визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення. У зв'язку з тим, що державний виконавець вчиняв дії передбачені Законом України "Про виконавче провадження", відсутні підстави задоволення позову.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , правом на надання письмових пояснень не скористався.
У судовому засіданні 09.02.2026 розгляд справи відкладено до 16.02.2026.
У судовому засіданні 16.02.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та призначив дату його проголошення на 19.02.2026.
В судове засідання 19.02.2026 сторони та їх представники не прибули, про причину неявки суду не повідомили.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
08.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 по відношенню до ОСОБА_1 було винесено постанову №338, якою на останнього накладено штраф у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Згідно Постанови № 338, вищезазначений штраф необхідно було сплатити за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Рівн.обл/Рівнен.р-н/21081100, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача (ЄДРПОУ) - 38012494, номер рахунку UA618999980313060106000017295. Код класифікації доходів бюджету (Адміністративні штрафи та інші санкції) - 21081100.
Строк для сплати штрафу встановлено ст. 307 КУпАП України, а саме не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
23.08.2024 позивачем було сплачено штраф в повному обсязі за реквізитами зазначеними у Постанові №338.
05.09.2024 відкрито виконавче провадження №75929827 щодо примусового стягнення штрафу згідно Постанови №338 від 08.08.2024 в подвійному розмірі, тобто 34000,00 гривень.
22.11.2024 позивачу заблоковано поточний рахунок № НОМЕР_2 відкритого в АТ "Райффайзен Банк", у зв'язку з надходженням до АТ "Райффайзен Банк" від державного виконавця Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чопюк Маргарити Борисівни постанови про арешт коштів боржника від 21.11.2024.
Позивачем подано заяву (зареєстровано за вх. № 11930 від 28.11.2024) до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з проханням закрити виконавче провадження, з підстави своєчасної сплати штрафу у сумі 17 000,00 гривень та долучено до заяви завірену банком копію платіжної інструкції.
Також 09.12.2024 адвокатом Хіноцькою Оксаною Іванівною було направлено адвокатський запит за вих. №09/12/1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо надання: листа -підтвердження або довідки про те, що Захарчуком Миколою Анатолійовичем, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 було сплачено штраф згідно постанови №338 від 08.08.2024 в повному обсязі, в строк, передбачений статтею 307 КУпАП України та інформацію про кількість винесених постанов зі сторони ІНФОРМАЦІЯ_4 по відношенню ОСОБА_1 із зазначенням дати їх складання та переліку встановлених порушень.
Крім того, 18.12.2024 додатково було направлено на електронну адресу відповідача адвокатський запит за вих. №18/12/1 з метою отримання письмової відповіді щодо причин не закриття виконавчого провадження № 75929827 на підставі поданої заяви від 28.11.2024 зареєстрованої за вх. № 11930.
Згідно відповіді на адвокатський запит від 24.12.2024 за вих. №2 відповідачем повідомлено, що в квитанції, яка додана до заяви, у призначенні платежу не вказано номер справи у якій позивач визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому така квитанція не може бути врахована в межах виконавчого провадження.
27.12.2024 від ІНФОРМАЦІЯ_4 було отримано лист-відповідь на адвокатський запит за вих. №01/6808 від 16.12.2024, в якому зазначено, що 08.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову №338 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Інших постанов щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 не виносив. 27.11.2024 за вх.№18543 до ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшла заява від ОСОБА_1 про сплату штрафу по постанові №338 від 08.08.2024.
30.12.2024 на адресу відповідача позивачем було направлено повторно заяву про закінчення виконавчого провадження № 75929827 відкритого на підставі постанови №338 від 08.08.2024 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у зв'язку із повним її виконанням (сплатою штрафу у розмірі 17000 гривень) добровільно до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, з долученням до заяви листа-відповіді на адвокатський запит за вих. №01/6808 від 16.12.2024.
Жодних дій щодо закінчення виконавчого провадження №75929827 відкритого на підставі постанови №338 від 08.08.2024 відносно ОСОБА_1 державним виконавцем вчинено не було.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №75929827 відкритого на підставі постанови №338 від 08.08.2024, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного виливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Частина 1 статті 210-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до частини 3 статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною 1 цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що 08.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 по відношенню до ОСОБА_1 було винесено Постанову №338, якою на останнього накладено штраф у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Строк для сплати штрафу встановлено ст. 307 КУпАП України, а саме не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем 23.08.2024 було сплачено штраф в повному обсязі за реквізитами, зазначеними у Постанові №338 та у встановлений законодавством строк.
Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) закріплює, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з статтею 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчою документа, зазначеною у статті 3 цього Закону за заявою стягувана про примусове виконання рішення.
Судом встановлено, що 05.09.2024 державним виконавцем Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиціх було відкрито виконавче провадження №75929827 щодо примусового стягнення штрафу (боржник ОСОБА_1 ) згідно Постанови №338 від 08.08.2024 в подвійному розмірі, тобто 34000,00 гривень.
Водночас, як вже було встановлено судом, позивачем 23.08.2024 було сплачено штраф в повному обсязі за реквізитами зазначеними у Постанові №338 та у встановлений законодавством строк.
Тобто, позивач 23.08.2024, фактично виконав постанову ІНФОРМАЦІЯ_5 №338 від 08.08.2024, у межах строку, визначеного статтею 300-3 КУпАП.
Згідно з п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Якщо постанова була добровільно виконана, то вона не є виконавчим документом в розумінні приписів п. 6 ч. 1 ст. 3, ст. 4 Закону №1404-VIII та не підлягає примусовому виконанню.
Тобто у відповідача не було підстав відкривати виконавче провадження, а у разі відкриття воно має бути закінчено, як це висновується з п. 9 ч. 1 ст. 39 №1404-VIII.
Щодо посилання виконавчого органу, що в квитанції, яка додана до заяви про закінчення виконавчого провадження, у призначенні платежу не вказано номер справи, у якій позивач визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому така квитанція не може бути врахована, суд зазначає, що вказане свідчить про формальний недолік, та квитанція містить інші реквізити, які вказують, що платіж фактично пов'язаний з конкретною постановою.
Наведене дає підстави суду для висновку про протиправність бездіяльності Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №75929827 відкритого на підставі постанови №338 від 08.08.2024 відносно ОСОБА_1 у зв'язку із повним її виконанням (сплатою штрафу у розмірі 17000 гривень) добровільно до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та зобов'язання закінчити виконавче провадження № 75929827.
Так, у відповідності до частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для вчинення дій Рівненським відділом державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції передбачені нормами частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі "Гурепка проти України", заява №61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі "Кудла проти Польщі", заява №30210/96, п.158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України", заява № 20390/07).
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зобов'язаний враховувати положення статті 13 Конвенції стосовно права на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів (наслідків), дає найбільший ефект, забезпечує поновлення порушеного права та є адекватним наявним обставинам.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Суд також зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, вищезазначених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, тоді як позивач в повній мірі довів обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №75929827 відкритого на підставі постанови №338 від 08.08.2024 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у зв'язку із повним її виконанням (сплатою штрафу у розмірі 17000 гривень) добровільно до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Зобов'язати Рівненський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчити виконавче провадження № 75929827, відкритого на підставі постанови №338 від 08.08.2024 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із повним її виконанням (сплатою штрафу у розмірі 17000 гривень) добровільно до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та вжити всі необхідні дії, визначені частиною першою статті 40 цього Закону.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968, 96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 19 лютого 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Рівненський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Петра Могили, буд. 22Б, м. Рівне, Рівненська обл.,33001, ЄДРПОУ/РНОКПП 35007151)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 Адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя С.А. Борискін