Справа № 420/17532/25
18 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України по справі № 420/17532/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії.
Рішенням суду від 03.11.2025 адміністративний позов задоволено частково, а саме вирішено:
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви від 20.01.2025 про внесення відомостей до реєстру “Оберіг»;
-зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.01.2025 про внесення відомостей до реєстру “Оберіг»;
-у решті позовних вимог відмовлено;
-стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот), 00 грн.
04.02.2026 від представника позивача надійшла заява, в якій він просить:
- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправною;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;
- постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб бездіяльність яких визнається протиправною;
- направити окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк.
Розглянувши дану заяву, суд зазначає, що передбачивши у статтях 382 - 383 КАС України різні (відмінні один від іншого) способи судового контролю за виконанням судового рішення, законодавець встановив й відмінну процесуальну форму реалізації прав зацікавленої особи на подання заяв (клопотань) про їх здійснення, а також встановив різний порядок прийняття та розгляду таких заяв.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлення цього способу судового контролю за виконанням рішення суду може мати місце за ініціативою суду або за клопотанням позивача, поданим як до ухвалення рішення у справі так і після ухвалення на стадії його виконання.
Спеціальних вимог до змісту заяви, поданої в порядку ст. 382 КАС України, процесуальний закон не містить, що обумовлює застосування загальних вимог до форми та змісту письмової заяви (клопотання), що передбачені ст. 167 КАС України.
Натомість ч. 2 ст. 383 КАС України передбачає чіткі вимоги до змісту заяви про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду.
Строків для подання заяви на підставі ст. 382 КАС України не встановлено, а тому виходячи із мети здійснення судового контролю, така заява може бути подана на стадії виконання рішення суду.
У свою чергу статтею 383 КАС України передбачено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України). При цьому, процесуальним наслідком недотримання встановленого процесуальним законом строку для подання заяви є її повернення заявнику (ч. 5 ст. 383 КАС України).
Крім того і судові рішення, які приймаються за результатом розгляду питань, передбачених ст. 382 та 383 КАС України, є різними. Зокрема, розглядаючи заяву в порядку ст. 382 КАС України, суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду та за наслідком оцінки звіту ухвалити рішення про прийняття або відмову у прийнятті звіту, накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень.
За результатом розгляду заяви в порядку ст. 383 КАС України суд приймає рішення про залишення її без задоволення, або постановляє окрему ухвалу на підставі ст. 249 КАС України.
Узагальнюючи вказане, суд доходить висновку, що встановлення статтями 382, 383 КАС України різних способів судового контролю за виконанням рішень судів зумовлює і різні процесуальні форми реалізації позивачем права на ініціювання того чи іншого способу судового контролю. Як зазначалося, законодавцем встановлено не лише відмінні правила подання та розгляду заяв в порядку ст.ст. 382-383 КАС України, але й розмежовано повноваження суду щодо прийняття до розгляду цих процесуальних питань, тому їх об'єднання в одній заяві є недопустимим.
Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року по справі №556/2081/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Беручи до уваги вищевикладене, з огляду на об'єктивну наявність підстав для неможливості розгляду в одному провадженні заяви, що подана одночасно в межах ст. 382 КАС України та ст. 383 КАС України, враховуючи процесуальні вимоги ч. 1 ст. 382 КАС України, ч. 5 ст. 383 КАС України та ч. 2 ст. 167 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність повернення даної заяви без розгляду заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 166, 167, 382, 383 КАС України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити дії - повернути заявнику без розгляду.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293,295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту іі підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти з днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Оксана БОЙКО