Справа № 420/36472/25
19 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЖФАСАД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЖФАСАД» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 09.10.2025 №243618 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЖФАСАД» (ЄДРПОУ 42227277) п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ЮЖФАСАД» (ЄДРПОУ 42227277) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки контролюючого органу про ризиковість позивача не відповідають дійсності. При цьому, у позивача наявні орендовані приміщення, транспорт, наймані працівники для здійснення господарської діяльності.
Оскаржуване рішення не відповідає вимогам Порядку, не має належного обґрунтування щодо відповідності платника податків Критеріям ризиковості.
Наявність ознак ризиковості у контрагентів не може автоматично свідчити про відповідність позивача критеріям ризиковості. Крім того, реальність господарських операцій та наявність у Товариства відповідних ресурсів підтверджується документально, та не спростована контролюючим органом. Таким чином, наявні підстави для визнання протиправним і скасування рішення.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 03.11.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
17.11.2025 року за вхід.№ЕС/121364/25 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про відповідність ТОВ «ЮЖФАСАД» критеріям ризиковості платника податку від 22.09.2025 №230119. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Контролюючим органом згідно кодам податкової інформації встановлено:
03 - постачання товарiв/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберiгання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберiгання паливно-мастильних матеріалів тощо;
11 - накопичення залишків нереалізованих товарiв за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберiгання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберiгання.
В подальшому, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 30.09.2025 №2, Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 6 Порядку №1165 прийнято рішення про відповідність ТОВ «ЮЖФАСАД» критеріям ризиковості платника податку: від 09.10.2025 №243618. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: 03, 11.
Подані платником податку документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.
ТОВ «ЮЖФАСАД» зареєстровано 11.06.2018 року, номер запису 15581020000001043.
Основний вид економічної діяльності - інші будівельно-монтажні роботи (код КВЕД 43.29).
24.09.2025 року позивачем було направлено до контролюючого органу повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Позивачем було отримано рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 09.10.2025 №243618 про відповідність ТОВ «ЮЖФАСАД» критеріям ризиковості платника податків.
Згідно з даним рішенням, контролюючий орган дійшов висновку про відповідність Товариства п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Відповідно до вказаного пункту Критеріїв, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.
У графі Інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості, в таблиці вказано:
- придбання позивачем товару за кодом УКТЗЕД 9406 у платника код ЄДРПОУ 42227277, період здійснення господарської операції з 26.03.2025 року по 22.09.2025 року;
- придбання позивачем товару за кодом УКТЗЕД 2523 у платника код ЄДРПОУ 42227277, період здійснення господарської операції з 26.03.2025 року по 22.09.2025 року.
Судом встановлено, що разом із повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку позивачем надано відповідачу первинні документи щодо господарських операцій.
Із первинних документів судом встановлено таке.
21 серпня 2024 року між Управлінням капітального будівництва Южненської міської ради Одеського району Одеської області та ТОВ «ЮЖФАСАД» укладено Договір підряду №Т-ПРУ-БЛОК №3, де позивач зобов'язався зробити капітальний ремонт частини підвального приміщення з влаштуванням споруд подвійного призначення з властивостями найпростішого укриття, який було виконано згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт №3, №5, №6, №7, і які додаються до даного позову.
ТОВ «ЮЖФАСАД» була досягнута домовленість з ПП «АЛЬФА ЛЮКС» (ЄДРПОУ 37351098), за результатами якої укладено договір поставки №67 від 14.03.2023 року стосовно постачання товарів, згідно з замовленнями, рахунками, які відіграють роль Специфікації. Предметом договору є постачання цегли керамічної, газобетону та інших будівельних матеріалів.
Відповідно до Договору поставки №67 від 14.03.2023 року, передбачений Договором товар придбано у юридичної особи ПП «АЛЬФА ЛЮКС» (ЄДРПОУ 37351098).
При придбанні товару оформлені видаткові накладні:
№3754 від 19.03.2025р. на загальну суму 712000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 118666,67 грн.;
№3755 від 31.03.2025р. на загальну суму 1220714,92 грн., в т.ч. ПДВ - 203452,49грн.;
№6339 від 26.05.2025р. на загальну суму 287972,27 грн., в т.ч. ПДВ - 47992,27 грн.;
№6340 від 27.05.2025р. на загальну суму 300121,78 грн., в т.ч. ПДВ - 50020,30 грн.;
№6918 від 11.06.2025р. на загальну суму 258614,00 грн., в т.ч. ПДВ - 43102,33 грн.
На підтвердження оплати надано виписку по особовому рахунку.
Також ТОВ «ЮЖФАСАД» була досягнута домовленість з ТОВ «СМБ Захід» (ЄДРПОУ 44899572), за результатами якої укладено договір поставки №04042025 від 04.04.2025 року стосовно постачання швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту модульного типу «Варта 3», згідно з вимогами, які зазначені в Додатку 1 до Договору. Ціна договору становить 19 869 258,00 грн.
Відповідно до Договору поставки №04042025 від 04.04.2025 року, передбачений Договором товар придбано у юридичної особи ТОВ «СМБ Захід» (ЄДРПОУ 44899572). При придбанні товару оформлені видаткові накладні:
№143 від 08.08.2025р. на загальну суму 2223000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 370500,00 грн.;
№145 від 06.08.2025р. на загальну суму 1042629,50 грн., в т.ч. ПДВ - 173771,50 грн.;
№142 від 05.08.2025р. на загальну суму 2223000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 370500,00 грн.;
№144 від 11.08.2025р. на загальну суму 2223000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 370500,00 грн.;
№110 від 20.06.2025р. на загальну суму 3080379,00 грн., в т.ч. ПДВ - 513396,50 грн.;
№108 від 18.06.2025р. на загальну суму 3149250,00 грн., в т.ч. ПДВ - 524875,00 грн.;
№107 від 17.06.2025р. на загальну суму 2964000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 494000,00 грн.;
№106 від 16.06.2025р. на загальну суму 2964000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 494000,00 грн.
Транспортування товару здійснювалось постачальником ТОВ «СМБ Захід», що оформлено товарно-транспортними накладними: №183 від 01.07.2025р.; №184 від 01.07.2025р.; №178 від 02.07.2025р.; №177 від 02.07.2025р.; №181 від 03.07.2025р.; №180 від 03.07.2025р.; №188 від 03.07.2025р.; №196 від 10.07.2025р.; №190 від 10.07.2025р.; №191 від 10.07.2025р.; №194 від 11.07.2025р.; №195 від 11.07.2025р.; №83 від 14.07.2025р.; №84 від 14.07.2025р.; №192 від 15.07.2025р.; №193 від 15.07.2025р.; №75 від 16.07.2025р.; №76 від 16.07.2025р.; №77 від 16.07.2025р.; №94 від 18.07.2025р.; №204 від 18.07.2025р.; №207 від 18.07.2025р.; №152 від 21.07.2025р.; №91 від 21.07.2025р.; №90 від 21.07.2025р.; №92 від 21.07.2025р.; №27 від 22.07.2025р.; №752 від 25.07.2025р.; №751 від 25.07.2025р.; №213 від 23.07.2025р.; №212 від 23.07.2025р.; №211 від 23.07.2025р.; №210 від 23.07.2025р.; №31 від 28.08.2025р.; №27 від 26.08.2025р.; №32 від 27.08.2025р.; №30 від 27.08.2025р.; №29 від 26.08.2025р.; №28 від 26.08.2025р.; №26 від 25.08.2025р.; №25 від 25.08.2025р.; №24 від 25.08.2025р.; №69 від 22.08.2025р.; №70 від 22.08.2025р.; №71 від 22.08.2025р.; №66 від 21.08.2025р.; №67 від 21.08.2025р.; №68 від 21.08.2025р.; №63 від 20.08.2025р.; №64 від 20.08.2025р.; №65 від 20.08.2025р.; №62 від 19.08.2025р.; №61 від 19.08.2025р.; №60 від 19.08.2025р.; №57 від 18.08.2025р.; №58 від 18.08.2025р.; №59 від 18.08.2025р.; №54 від 15.08.2025р.; №55 від 15.08.2025р.; №56 від 15.08.2025р.; №53 від 14.08.2025р.; №52 від 14.08.2025р.; №51 від 14.08.2025р.; №50 від 13.08.2025р.; №49 від 13.08.2025р.; №48 від 13.08.2025р.
На підтвердження оплати надано виписку по особовому рахунку.
ТОВ «ЮЖФАСАД» для здійснення господарської діяльності використовує орендоване нежитлове приміщення, що розташоване за адресою м. Южне, пр. Миру, 25/148а, на підставі Договору оренди об'єкта нерухомості б/н від 12.06.2021 р. у ОСББ «Миру 25».
Для виконання будівельно-монтажних робіт ТОВ «ЮЖФАСАД» використовує орендовані транспортні засоби та будівельну техніку: автогрейдер; вантажний самоскид; бульдозер, екскаватор-навантажувач; коток-дорожній; навантажувач фронтальний, на підставі Договору на надання послуг транспортних засобів, будівельної техніки №240926 від 26.09.2024 р. у ТОВ «Дорожня будівельна компанія Дорсервіс».
Щодо співробітників Товариства регулярно подавалась відповідна звітність щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску у відповідні проміжки часу.
Згідно штатного розпису на Товаристві працює 13 осіб: директор - 1; виконавець робіт - 1; монтажник будівельний - 6; електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування -1; слюсар-сантехнік - 1; інженер з проектно-кошторисної роботи - 1; інженер-електрик - 1; бухгалтер - 1, що підтверджується розпорядженнями про прийняття на роботу.
Права і свободи людини, гарантії щодо них визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Ст. 55 Конституції України проголошує: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб».
Безперечно, забезпечити надійний захист прав і свобод людини та громадянина може тільки судова система, яка діє виключно на засадах законності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності судового процесу, змагальності сторін, додержання презумпції невинуватості тощо, в умовах незалежності і недоторканності суддів. Тому серед правових засобів захисту суб'єктивних прав і свобод людини та громадянина одним із найефективніших є судовий захист.
Судовий контроль не суперечить державному контролю, ці види контролю доповнюють один одного та забезпечують збалансовану систему стримувань і противаг.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в Рішенні від 24 червня 1999 року у справі № 6-рп/99, метою функціонального поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову є розмежування повноважень між різними органами державної влади та недопущення привласнення повноти державної влади однією з гілок влади.
Система «стримування і противаг» є основою демократичного політичного режиму, вона діє як цілісна система взаємопов'язаних елементів. Саме вона забезпечує демократичний, правовий характер держави та ефективність її функціонування, гарантуючи при цьому основні права і свободи людей. В різних країнах має свої особливості, залишаючи при цьому незмінним головний принцип: на будь-яку спробу будь-якої гілки влади перебрати на себе функції та повноваження іншої гілки остання має законодавчо закріплені механізми протидії.
Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами пп.20.1.45. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (надалі ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Положеннями п.61.1. ст.61 ПК України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. 01.02.2020 р. набрав чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165 (надалі - Порядок №1165).
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 4 до Порядку №1165, є форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якій прямо передбачено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Вищезазначене свідчить, що рішення контролюючого органу прийняті після 01.02.2020 р. про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Оскаржуване рішення №243618 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність позивача критеріям ризиковості прийнято 09.10.2025, тобто після набрання чинності Порядку №1165, а тому підлягає оскарженню в судовому порядку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).
За положеннями пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі по тексту - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема і наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Згідно із пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно із пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.
При цьому, отримавши рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев'ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Згідно положень додатку 1 Порядку №1165 «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість»:
1. Платника податку на додану вартість (далі платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 року №17 затверджений довідник кодів податкової інформації (далі по тексту - Наказ № 17), який містить 18 кодів: від придбання і постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання, до керівника та/або особи, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п'яти (включно) платників податку.
Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку включає, зокрема придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Так, спірне рішення прийнято з огляду на відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Проте, як встановлено судом, жодних доказів проведення перевірки, аналізу баз даних, аналізу актів перевірки контрагентів позивача тощо, ані витяги з протоколів, ані документи, відповідачем не надано.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через її декларативне проголошення, але не доказаного твердження, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Разом з цим, основного документу, який містить інформацію про розгляд питання про віднесення позивача до ризикових платників податку, а саме, протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідачем не надано.
Критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
З положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб'єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».
Судом також встановлено, що Рішення не містить посилання на податкові накладні/розрахунки коригування, тобто конкретні господарські операції, обмежуючись загальною вказівкою на здійснення операцій у певний період.
Пунктом 8 Критеріїв передбачено розгляд питання про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість саме під час визначення ризиковості здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Разом з тим, відповідач не надав доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, і які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень, зокрема відповідачем не подано доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а зміст оскаржуваних рішення та зміст апеляційної скарги не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів кваліфікації заявника як ризикового платника податків.
Рішення містить у вигляді таблиці інформацію: «тип операції - придбання», «період здійснення господарської операції - 26.03.2025 - 22.09.2025», «податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 42227277», «дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 22.09.2025».
Водночас суд зазначає, що код ЄДРПОУ 42227277 це код позивача (ТОВ «ЮЖФАСАД»).
Встановлене судом свідчить про відсутність жодних мотивів прийняття спірного рішення.
Суд наголошує, що відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 №2073-IX (далі - Закон №2073) адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1 ст.21 Закону №2073).
На час прийняття відповідачем спірного рішення відносини органів виконавчої влади, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ врегульовувалися Законом України "Про адміністративну процедуру" №2073-IX.
Відповідно до п.п. 1-3 ч. 1 ст.2 Закону України №2073-IX:
- адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;
- адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов'язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;
- адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб).
Відповідно до сфери дії Закон України "Про адміністративну процедуру" поширюється також на вирішення відповідачем питання щодо віднесення платників податків до ризикових, відповідач підпадає під визначення "адміністративний орган", процедура розгляду підпадає під визначення "адміністративна справа", а оскаржуване у цій справі рішення відповідача під визначення "адміністративний акт".
Статтею 47 Закону України №2073-IX встановлено, що під час підготовки справи до розгляду та вирішення, крім невідкладного розгляду та вирішення справи (стаття 60 цього Закону), адміністративний орган встановлює наявність та достатність матеріалів у справі, а також за необхідності: 1) витребовує додатково документи та відомості, що перебувають у володінні органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, що належить до сфери його управління; 2) залучає до участі в адміністративному провадженні адресата, повідомляє йому правові підстави початку адміністративного провадження та можливі наслідки прийняття адміністративного акта; 3) повідомляє заінтересованим особам про початок адміністративного провадження та про їхні права на участь в адміністративному провадженні; 4) повідомляє учасникам адміністративного провадження порядок ознайомлення з матеріалами справи, їхні права і обов'язки; 5) надає учасникам адміністративного провадження можливість подати документи, клопотання, пояснення та зауваження, довести обставини, що мають значення для вирішення справи; 6) вирішує питання про необхідність залучення до участі в адміністративному провадженні осіб, які сприяють розгляду справи, призначення експертизи, проведення огляду на місці або огляду речей, проведення слухання у справі; 7) виконує інші передбачені законом обов'язки в рамках адміністративного провадження.
Згідно ст.52 Закону України №2073-IX адміністративний орган досліджує обставини, що мають значення для вирішення справи, виходячи з принципів законності та офіційності. Відповідно до ст.53 Закону №2073-IX доказами в адміністративному провадженні є будь-які фактичні дані, на підставі яких адміністративний орган у визначеному законодавством порядку встановлює наявність чи відсутність обставини, що має значення для вирішення справи.
Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного акту суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.69 Закону України №2073-IX за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт, вимоги до форми і змісту якого встановлені ст.70 і ст.71 Закону України №2073-IX.
Статтею 71 Закону України №2073-IX визначено, що письмовий адміністративний акт або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, складається із вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин. У вступній частині зазначаються найменування адміністративного органу, дата прийняття адміністративного акта та його реєстраційний номер, відомості в обсязі, достатньому для встановлення особи адресата адміністративного акта, та його контактні дані. Мотивувальна частина адміністративного акта складається згідно з вимогами цього Закону. У резолютивній частині адміністративного акта зазначається суть прийнятого за результатами розгляду справи рішення. Крім того, можливе викладення додаткових положень, визначених цією статтею. У заключній частині зазначаються строк набрання адміністративним актом чинності та спосіб визначення такого строку. В адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов'язок, зазначаються строки і порядок його оскарження (у тому числі найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб'єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов). У разі якщо подання скарги чи пред'явлення позову не зупиняє дію адміністративного акта, у заключній частині повинна міститися вказівка на такий винятковий правовий наслідок з посиланням на правові підстави для такого винятку.
Крім того, статтею 72 Закону України №2073-IX встановлено вимоги до мотивування (обґрунтування) адміністративного акта. Зокрема, ч.2 ст.72 Закону України №2073-IX визначено, що у мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.
Частиною 5 ст.72 Закону України №2073-IX встановлено, що відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.
З огляду на це, зважаючи на вимогу статті 72 Закону України №2073-IX щодо змісту адміністративного акту, суд констатує, що оскаржуване рішення повинно містити всі відомості, визнані законом як обов'язкові, а також відповідне мотивування (обґрунтування) прийняття такого акту.
Як вбачається зі спірного рішення, відповідач обмежився посиланням на коди податкової інформації: 03 (постачання товарiв/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберiгання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберiгання паливно-мастильних матеріалів тощо; 11 (накопичення залишків нереалізованих товарiв за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберiгання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберiгання).
Вказані формулювання перенесені з наказу Державної податкової служби України від 11.01.2023 року №17, яким затверджено довідник кодів податкової інформації, який містить 18 кодів: від придбання і постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання, до керівника та/або особи, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п'яти (включно) платників податку.
При цьому вони є загальними, без конкретизації. При прийняті спірного рішення відповідач повинен був, з урахуванням наданих документів, сформувати обгрунтований висновок щодо позивача.
Оцінюючи зміст мотивувальної частини оскаржуваного рішення суд зазначає, що висновки відповідача не підтверджується доказами та іншими матеріалами справи.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність вмотивованості висновків адміністративного акту.
З вказаного суд дійшов висновку, що мотивувальна частина оскаржуваного рішення не відповідає вимогам ч.2 ст.72 Закону України №2073-IX, оскільки не містить змісту документів та всіх відомостей, які були враховані під час розгляду справи, не має належних посилань на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу, а також не надано детальну правову оцінку всіх обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.
Неналежне викладення змісту мотивувальної частини адміністративного акту трактується як відсутність мотивувальної частини, яка б відповідала вимогам ч.2 ст.72 Закону України №2073-IX.
Згідно з ч.3 ст.85 Закону України №2073-IX у разі якщо адміністративний акт не містить мотивувальної частини, у випадку, якщо відповідно до цього Закону вона є обов'язковою, такий акт скасовується.
Згідно з п.п. 1, 3 ч.1 ст.4 Закону України "Про адміністративну процедуру" принципами адміністративної процедури є: верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; обґрунтованість.
Верховний Суд в постанові від 07.04.2023 року у справі №280/3639/20 зазначав, що незважаючи на те, що Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 Критеріїв ризиковості платника податку, невиконання відповідачем обов'язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності підстав, визначених Порядком №1165), є підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення.
Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 року по справі №140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 року по справі №340/1098/20.
Як встановлено судом, податкова інформація, яка наявна у контролюючого органу є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
У постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 04.09.2018 року по справі №818/1249/17, суд зазначив: «Суд визнає, що сумніви або припущення у будь-якому випадку не можуть бути доказами податкового правопорушення.."
Отже, твердження відповідача не ґрунтуються на достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновках або подібних неспростовних презумпціях щодо фактів.
Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.
Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб'єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Оскаржуване у даній справі рішення, яке є негативним адміністративним актом, не відповідає принципам адміністративної процедури, оскільки не містять належної мотивації.
Таким чином, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим рішення комісії про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.10.2025 року №243618, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 3028,00 грн. судових витрат, сплачених згідно платіжної інструкції №538 від 24.10.2025 року.
Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЖФАСАД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 09.10.2025 №243618 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЖФАСАД» (ЄДРПОУ 42227277) п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «ЮЖФАСАД» (ЄДРПОУ 42227277) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЖФАСАД» (адреса: 65481, Одеська область, м. Південне, проспект Миру, буд. 25, кв.148 А, ЄДРПОУ 42227277) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім гривень) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, ЄДРПОУ ВП:44069166), сплачені згідно платіжної інструкції №538 від 24.10.2025 року.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮЖФАСАД» (адреса: 65481, Одеська область, м. Південне, проспект Миру, буд. 25, кв.148 А, ЄДРПОУ 42227277)
Головне управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, ЄДРПОУ ВП:44069166, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua)
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА