Справа № 420/19532/25
19 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому позивач просить:
застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації у складському приміщенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ФОП ОСОБА_1 на праві оренди, експлуатується з порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Вказані порушення призвели до виникнення пожежі та створюють загрозу життю і здоров'ю людей, що і стало підставою для звернення до суду.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 24.06.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовна заява з додатками направлена Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області на адресу ФОП ОСОБА_1 18.06.2025, що підтверджується накладною Укрпошти №6501230062197 та описом вкладення.
Ухвала від 24.06.2025 про відкриття провадження по справі направлена за адресою ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .
Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось на адресу суду 13.08.2025 (трек-номер: 06 102 720 792 45) з довідкою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Частиною 8 ст. 126 КАС України визначено, що вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Адреса: АДРЕСА_2 внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а отже, повістка вважається врученою.
Крім того, ухвала про відкриття провадження по справі оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.06.2025 року.
20 квітня 2025 року у складському приміщенні фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , сталася пожежа.
Внаслідок короткого замикання електромережі електросвітильника пожежею знищено: речі працівників на загальній площі 2 м2.
Відповідно до вимог «Порядку обліку пожеж та їх наслідків», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року №2030 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2024 року №1386) було складено Акт про пожежу від 20 квітня 2025 року та Висновок про причини виникнення пожежі, які направлено до відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління НП України в Одеській області для подальшого провадження.
У Висновку встановлено, що власником об'єкта за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 78 є ПАТ «Одеський завод сільськогосподарського машинобудування», ЄДРПОУ 05786152, директор Мудрицький Г.А., орендарем є - ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Під час огляду місця події начальником відділу запобігання надзвичайним ситуаціям по Пересипському району ОМТГ ОРУ ГУ ДСНС України в Одеській області підполковником служби цивільного захисту Сергієм КЛЮЧКО встановлено, що Об'єкт експлуатується з порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Вказані порушення призвели до виникнення пожежі та створюють загрозу життю і здоров'ю людей. Дані порушення наведено у пункті 8 Висновку, а саме:
- допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж (пункт 1.8, глави І, розділу IV ППБУ). Експлуатація тимчасових електромереж через перевантаження, коротке замикання, неякісні з'єднання або використання несертифікованих матеріалів може спричинити пожежу або інші аварійні ситуації, ставлячи під загрозу життя людей;
- допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості ізоляцією (пункт 1.18, глави І, розділу IV ППБУ). Експлуатація пошкоджених кабелів і проводів може призвести до контактів з оголеними проводами, що збільшує ризик ураження людини струмом при торканні до пошкодженого кабелю, також пошкоджена ізоляція знижує її здатність до ізоляції проводів, що може призвести до короткого замикання, нагріву кабелів, як наслідок, до пожежі;
- не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання 1 раз на 2 роки (пункт 1.20, розділу IV ППБУ). Якщо не проводиться замір опору ізоляції електроустановок та перевірка захисних пристроїв, це підвищує ймовірність аварійного режиму роботи електромережі або виходу з ладу електрообладнання. У разі аварії або пожежі це може спричинити ускладнення гасіння пожежі або зростання небезпеки для людей від електричних уражень;
- допускається з'єднання відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів у скрутку (пункт 1.6, глави І, розділу IV ППБУ). З'єднання окінцювання жил проводів у скрутку створює слабкий електричний контакт, що призводить до підвищеного опору й нагрівання з'єднання, що може стати причиною займання ізоляції, особливо в закритих чи легкозаймистих середовищах та спричинити пожежу або іншу аварійну ситуацію;
- допускається відкриті відгалужувальні та з'єднувальні електрокоробки (дози) (пункт 1.7, глави І, розділу IVППБУ). При відкритому доступі до з'єднань існує ризик дотику до струмоведучих частин, та пил, волога або інші сторонні предмети можуть потрапити всередину, спричинити коротке замикання та займання що призведе до пожежі;
- посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) не проходять навчання та перевірку знань з пожежної безпеки (пункт 16, розділу II ППБУ). Без належного навчання та перевірки знань з пожежної безпеки співробітники не матимуть необхідних навичок та знань для правильних дій під час виникнення пожежі. Відсутність кваліфікованого персоналу може призвести до неправильних або запізнілих дій, що збільшить ймовірність виникнення небезпечних ситуацій, у тому числі до загибелі або травмування людей;
- працівники при прийнятті на роботу на робочому місці не пройшли інструктажі з питань пожежної безпеки (пункту 15, розділу II ППБУ). Відсутність інструктажів персоналу може призвести до неправильних або запізнілих дій, що збільшить ймовірність виникнення небезпечних ситуацій, у тому числі до загибелі або травмування людей;
- відсутня зареєстрована у відповідному порядку декларація відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, що дає право на початок використання суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частини) орендарями (пункт 2, статті 57 КЦЗУ). Без належної реєстрації декларації відповідності вимогам пожежної безпеки об'єкт не може бути визнаний безпечним для експлуатації. Це означає, що об'єкт може не відповідати основним вимогам пожежної безпеки, що в свою чергу може спричинити пожежу або інші аварійні ситуації, ставлячи під загрозу життя людей.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
Згідно із частиною сьомою статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Тобто, за рішенням адміністративного суду, ухваленим за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Частиною першою статті 65 КЦЗ України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; суб'єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).
Згідно із частиною першою статті 67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини першої статті 68 КЦЗ України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Частиною другої цієї ж статті передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Сукупність наведених норм КЦЗ України свідчить, що Управління ДСНС наділено правом звернення до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Суд звертає увагу, що законодавцем допускається можливість тимчасового зупинення експлуатації будівель суб'єкта господарювання незалежно від того, чи беруть вони участь у виробничому циклі.
Відповідно до частини першої статті 70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
При цьому, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг у відповідності до частини другої статті 70 КЦЗ України здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Отже, виключно за рішенням адміністративного суду здійснюється повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.
З аналізу викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
У свою чергу, пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Тобто, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає як при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, так і за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від наслідків такого порушення, що підвищують ризик виникнення пожеж та шкідливого впливу небезпечних чинників при пожежі, яка уже виникла.
Застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Водночас поняття «загроза життю/та або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природнього середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Крім того, заходи реагування мають також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної безпеки та пожежної безпеки на підприємстві.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі №826/26644/15, від 21 серпня 2020 року у справі №640/368/19, від 28 січня 2021 року у справі №580/3267/19.
Таким чином, підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Судом встановлено, що 20 квітня 2025 року у складському приміщенні фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , сталася пожежа.
Внаслідок короткого замикання електромережі електросвітильника пожежею знищено: речі працівників на загальній площі 2 м2.
Відповідно до вимог «Порядку обліку пожеж та їх наслідків», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року №2030 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2024 року №1386) було складено Акт про пожежу від 20 квітня 2025 року та Висновок про причини виникнення пожежі, які направлено до відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління НП України в Одеській області для подальшого провадження.
Під час огляду місця події начальником відділу запобігання надзвичайним ситуаціям по Пересипському району ОМТГ ОРУ ГУ ДСНС України в Одеській області підполковником служби цивільного захисту Сергієм КЛЮЧКО встановлено, що Об'єкт експлуатується з порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки та встановлено 8 порушень вимог законодавства.
Станом на час розгляду справи, матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем усіх порушень техногенної та пожежної безпеки.
Суд зазначає, що порушення, які є підставою для застосування заходів реагування, встановлені у висновку, відповідач не усунув, ним не спростовано документально відсутність фактів допущення таких порушень.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І ППБУ, ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт).
Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Суд погоджується з наведеними доводами позивача та зазначає, що поняття "загроза життю та/або здоров'ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Суд зазначає, що існування хоча б одного з порушень виявлених позивачем, як таких, що загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної чи часткової зупинки експлуатації будівель та приміщень.
Указаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 05 травня 2022 року у справі №160/4988/19, від 19 липня 2023 року у справі №200/2315/20-а, від 29 лютого 2024 року у справі №420/1984/20, від 15 травня 2024 року у справі №280/11719/21.
Виявлені порушення є суттєвими та потребують усунення, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайної ситуації, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров'ю людей.
Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються життя та здоров'я людей.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року у справі №160/3791/22 та від 26 жовтня 2023 року у справі №140/12199/21).
Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень (об'єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Відтак, враховуючи наявність неусунутих порушень, подальша діяльність відповідача створює загрозу життю та здоров'ю людей, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача заходів реагування.
Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів усунення усіх порушень, а застосування заходів реагування буде співмірним з виявленими та неусуненими відповідачем порушеннями.
Застосування заходів реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Відтак, відповідача не позбавлено можливості у встановленому порядку звернутися з заявою про скасування заходів реагування після усунення всіх виявлених порушень у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування - задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації у складському приміщенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (адреса: 65091, Одеська область, Одеський район, м. Одеса, вул. Прохорівська, буд. 6, ЄДРПОУ 38643633)
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА