Справа № 420/8372/22
19 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, третя особа - Державна казначейська служба України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, яка виразилася у невиданні наказів про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. за кожен місяць служби;
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області видати накази про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. за кожен місяць служби та направити такі накази Голові Служби судової охорони;
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, яка виразилася у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. за кожен місяць служби;
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. за кожен місяць його служби;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період часу з 20.05.2022 по дату ухвалення судового рішення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, за участю третьої особи - Державної казначейської служби України задоволено частково.
Вказаним рішенням визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, що полягає у невиданні наказів про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. за кожен місяць служби.
Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області видати накази про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. за кожен місяць служби та направити такі накази Голові Служби судової охорони.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області, що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. за кожен місяць служби.
Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000 грн. за кожен місяць його служби.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року залишено без змін.
26.10.2023 року від представника Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду від 30.09.2022 року в частині видання наказів про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. за кожен місяць служби та направлення таких наказів Голові Служби судової охорони, а також нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. за кожен місяць його служби до надходження відповідних асигнувань від головного розпорядника бюджетних коштів - Державної судової адміністрації України та наявності у затвердженому кошторисі територіального управління Служби судової охорони у Одеській області за фондом оплаті праці співробітників відповідних коштів на її виплату.
Ухвалою від 12.12.2023 року відмовлено у задоволенні заяви Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області про відстрочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі № 420/8372/22 до надходження відповідних асигнувань від головного розпорядника бюджетних коштів - Державної судової адміністрації України та наявності у затвердженому кошторисі Територіального управління Служби судової охорони у Одеській області за фондом оплати праці співробітників відповідних коштів на їх виплату.
06.02.2026 року (вхід. від 09.02.2026 року) до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , суд дійшов наступного висновку.
Статтею 1291 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно ч.2 ст.382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.3 ст.382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд звертає увагу, що положення ст.382 КАС України не містять жодних застережень стосовно неможливості встановлювати судовий контроль після ухвалення рішення у справі.
При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Виходячи з викладених заявником обставин, наразі у суду відсутні підстави вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю як подання звіту про виконання рішення, останнє залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 293, 370, 382, 382-1 КАС України, суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 420/8372/22 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали.
Суддя В.В. Андрухів