19 лютого 2026 рокуСправа № 280/4497/25 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянув в порядку письмового провадженні заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/4497/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Дічка Віталія Сергійовича (пр. Соборний, буд. 135, оф. 603, м. Запоріжжя, 69005), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2025, яке набрало законної сили 19.11.2025, позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволені: визнана протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 та 2017 роки; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 та 2017 роки у розмірі 5377,90 грн з 01.04.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
Крім того, стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
22.12.2025 у справі видані виконавчі листу.
Постановою державного виконавця від 08.01.2026 відкрите виконавче провадження №79936381 щодо примусового виконання рішення суду у цій справі.
13.02.2026 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивачки про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного судового рішення. В обґрунтування заяви представник зазначає, що боржником судове рішення не виконується належним чином. Просить зобов'язати відповідача подати до суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.08.2025 року у справі № 280/4497/25.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України»(Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі “Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Згідно із частинами 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.
Положеннями ст. 381-1 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Заяву подано представником позивача в порядку ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
В свою чергу за приписами ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З наведеного в заяві представника позивачки обґрунтування вбачається, що представник не згоден з розмірами нарахованих позивачу за рішенням суду сум. При цьому, представник позивача вважає, що відповідачем невірно визначений такий розмір.
З матеріалів справи, зокрема, з доданих до заяви представника про встановлення судового контролю матеріалів, вбачається, що відповідачем рішення суду виконується, а тому відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Отже, незгода позивача з вчиненими відповідачем на виконання рішення суду діями, допущеною бездіяльністю чи прийнятими ним рішеннями є підставою для звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України, а не в порядку ст. 382 КАС України.
З огляду на вище вказане суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №280/4497/25.
Керуючись ст. 381 - 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/4497/25.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 292-297 КАС України.
Суддя Р.В. Кисіль