про накладення штрафу
19 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/6287/25
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Плеханової З.Б. розглянувши звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.25 року по справі №260/6287/25,
29 грудня 2025 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про встановлення судового контролю, яким просить:
1. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №260/6287/25.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати до суду звіт про виконання судового рішення у строк 15 календарних днів з дня набрання рішенням законної сили (або з дня отримання копії даної ухвали).
В обґрунтування вказаної вище заяви зазначено, що предметом розгляду адміністративної справи за №260/6287/25 була саме бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: тривале ігнорування заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу, існують обгрунтовані підстави вважати, що ІНФОРМАЦІЯ_2 може затягувати виконання рішення суду або ухилятися від нього.
06 січня 2026 року Закарпатський окружний адміністративний суд заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.25 року у справі №260/6287/25 ухвалив задовольнити. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати суду звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.25 року у справі № 260/6287/25 в строк протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали.
22 січня 2026 року представник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 подав суду Звіт на виконання рішення суду.
23 січня 2026 року Закарпатський окружний адміністративний суд відмовив у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення суду від 27.11.25 року по справі №260/6287/25 та встановив новий строк ІНФОРМАЦІЯ_4 для подання звіту на виконання рішення ЗОАС від 27.11.25 року по справі № 260/6287/25 - 10 днів після набрання рішенням законної сили.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_5 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №260/6287/25, було повернуто скаржнику.
09 лютого 2026 року представник ІНФОРМАЦІЯ_2 подав суду Звіт на виконання рішення суду.
Вивчивши поданих звіт суд констатує наступне.
Статтею 381-1 частиною 1 КАС України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
За правилами статті 382-2 частини 1 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26 червня 2013 року, вказав не те, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Із змісту звіту, поданого до Закарпатського окружного адміністративного суду звіту вбачається, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №260/6287/25, 12 січня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 було надіслано поштовим зв'язком письмову відповідь ОСОБА_1 з вихідним номером №6/1/403, про те що з урахуванням позитивного рішення комісії щодо надання йому відстрочки (строку відстрочки та строку дії відповідних законних підстав), відповідно до пункту 60 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (зі змінами), під час внесення рішення комісії до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, встановлено наявність у нього діючої відстрочки згідно пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» («утримання дитини-особи з інвалідністю до 18 років», наданої ОСОБА_1 28.09.2025 року через «Резерв+».
Однак, відповідач не надав суду жодного доказу того, що заява ОСОБА_1 від 17.06.2025 року була розглянута з прийняттям рішення про надання відстрочки саме з дати звернення.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №260/6287/25 ІНФОРМАЦІЯ_6 було зобов'язано розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.06.2025.
Відповідач обґрунтовує відсутність паперового оформлення відстрочки посиланням на зміни в Постанові КМУ №560, які набрали чинності 01.11.2025.
Наданий ІНФОРМАЦІЯ_4 лист №6/1/403 є лише повідомленням про позицію установи, а не актом індивідуальної дії на виконання рішення суду. Відповідач не додав до звіту копію витягу з протоколу №2 від 09.01.2026, у якому б чітко зазначалося, що відстрочка за заявою від 17.06.2025 надана з дати звернення.
Таким чином, звіт про виконання судового рішення від 27 листопада 2025 року не є звітом суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду в розумінні статті 382 КАС України, а тому не підлягає прийняттю.
Відповідно до статті 382-3 частин 1, 2 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Відповідно до статті 3823 частин 3, 4 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Відповідно до статті 382=3 частини 7 КАС України ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Статтею 149 частиною 5 КАС України визначено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Викладене свідчить, що не застосування штрафу передбаченого статтею 382-3 КАС України призведе до подальшого невиконання відповідачем судового рішення та знецінюватиме мету інституту судового контролю.
Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Згідно із статтею 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні за змістом положення містяться у статті 370 КАС України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Також суд враховує, що у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виконання остаточного судового рішення є складовою права на справедливий суд. Право на виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд». Так, у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» Судом наголошено на тому, що право на доступ до суду було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
ІНФОРМАЦІЯ_2 не надано жодних доказів, які б засвідчували наявність поважних причин для невиконання рішення суду, що набрало законної сили, або про неможливість його виконання.
Крім того, згідно ч.ч.3,4 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року було зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 надати суду звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.25 року у справі №260/6287/25 в строк протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали, однак рішення відповідачем не виконано, причин, які б перешкоджали виконанню рішення судом не встановлено та їх існування відповідачем не доведено, а тому суд вважає за необхідне накласти на ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі голови комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідно до статті 3823 КАС України у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи не прийняття судом звіту ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про виконання рішення суду у цій справі, а також тривале невиконання рішення суду без поважних причин, оскільки саме ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) не надано доказів на вжиття заходів на виконання рішення у цій справі, суд вважає за необхідне на підставі ч.ч.3,4 ст.382-3 КАС України накласти на Голову комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) штраф у сумі 66560 грн. (двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), з яких 33280 грн. стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та 33280 грн. до Державного бюджету України, а також встановити ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) новий строк для подання звіту про виконання рішення у цій справі - 10 днів з дня отримання ним копії повного тексту цієї ухвали суду.
Керуючись статтями 245, 248, 256, 293-297, 3822, 3823 КАС України, суд, -
Відмовити у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення суду від 27.11.25 року по справі №260/6287/25.
Накласти на керівника суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі Голови комісії з надання та оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) штраф у сумі 66560 грн., з яких 33280 грн. стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та 33280 грн. до Державного бюджету України.
Встановити новий строк ІНФОРМАЦІЯ_4 для подання звіту на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.25 року по справі №260/6287/25 - 10 днів після отримання даної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом 15 днів.
Ухвалу направити всім учасникам судового розгляду.
Суддя З.Б.Плеханова