про залишення позовної заяви без руху
18 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/9904/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
05 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в підготовці та наданні до Головного управління ПФУ в Закарпатській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на цей час 02 травня 2025 року.
09 грудня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі.
01 січня 2026 року зазначена справа за результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана для розгляду судді Скраль Т.В..
15 січня 2026 року ухвалою суду прийнято до провадження адміністративну справу та продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
23 грудня 2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просять залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до статті 171 частини 13 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Розглянувши клопотання відповідача, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що 02 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить надати оновлену довідку про грошове забезпечення військовослужбовців станом на перше лютого 2023 року для перерахунку пенсії, (а.с. 7).
09 травня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 листом № 11/1/6136 надав відповідь на заяву позивача, в якому зазначає, що за період починаючи з 21.02.2018 року до дати звернення Кабінетом Міністрів України не приймалися рішення щодо збільшення складових грошового забезпечення для діючих військовослужбовців. Пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №704-2017 року, на яку посилаєтесь у своїй заяві, діє у редакції віл 21.02.2018 року, цим пунктом передбачено визначати розмір посадових окладів та окладів за військове звання шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт, а починаючи з 12.05.2023 року постановою Кабінету Міністрів України №481-2023 року внесено зміни до ПКМ України де зазначено “Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальними) званнями військовослужбовців. осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Тобто цією Постановою підтверджено розрахункову величину для нарахування посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців ЗС України, яка застосовувалась починаючи з 01.03.2018 року. Крім того слід зауважити, що видатки, пов'язані з виконанням пункту постанови №481-2023 року, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів. Зважаючи на вищезазначене та за відсутності нормативних актів виданих кабінетом Міністрів України, які б регламентувати перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, для надання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 року, як зазначено у заяві, немає підстав, (а.с. 8-9).
Однак, до суду позивач звернувся 03 грудня 2025 року засобами поштового зв'язку, тобто з пропуском шестимісячного строку.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Відповідно до вимог частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначене також кореспондується з вимогами частини 6 статті 161 КАС України, згідно з якими у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.
Згідно з частини 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини 2 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати адміністративні процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у позивачів адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України та ідентифікаційний код, копії яких до позовної заяви не долучені.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку або докази того, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
- належним чином засвідчені копії РНОКПП та паспорта позивача.
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
Відповідно до статті 171 частин 14 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Відповідно до статті 171 частини 15 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Таким чином, суд вважає необхідним залишити без руху позовну заяву, після відкриття провадження у даній адміністративній справі.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 256, 294 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити позивача, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду, за приписами ч.15 статті 171 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В.Скраль