Справа № 466/7444/25
Провадження № 3-зв/487/1/26
19.02.2026 року місто Миколаїв
Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Темнікова А.О., за участю секретаря судового засідання Демиденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Заводського районного суду міста Миколаєва Афоніної Світлани Миколаївни від розгляду справи №466/7444/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-4 КУпАП, -
До Заводського районного суду міста Миколаєва з Шевченківського районного суду міста Львова надійшов матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122-4 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №412346 від 04.08.2025, 26.07.2025 року о 09 годині 57 хвилин у місті Львові по вулиці Городнича біля будинку 6-А, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Mercedes Benz GLC 300», державний номерний знак « НОМЕР_1 », будучи причетною до ДТП місце пригоди залишила не повідомивши орган поліції, чим порушила вимоги п. 2.10.а. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-4 КУпАП.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2025 року матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122-4 КУпАП, передано для розгляду судді Афоніній С.М.
16.02.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід судді Заводського районного суду міста Миколаєва Афоніної Світлани Миколаївни від розгляду справи №466/7444/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-4 КУпАП, у зв'язку з грубим порушенням та недотриманням складом суду вимог п. 6 частини 1 статті 129 Конституції України, КУпАП та загальних принципів судочинства України, зокрема засад верховенства права, законності, принцип рівності сторін перед законом і судом. Вважає, що склад суду наддав протиправну перевагу органу поліції, не задовольнив законних клопотань заявника, не забезпечив йому доступ до правосуддя. Заявник вважає, що суддя-головуючий по справі особисто заінтересований в результатах даної справи та наявні інші підстави, які викликають підставний сумнів у його неупередженості. Суд не забезпечив заявнику дотримання основних принципів та засад судочинства та порушив право особи на справедливий розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону, чим фактично порушив вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2026 року для розгляду заяви про відвід визначено суддю Заводського районного суду міста Миколаєва Темнікову А.О.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду булла повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду заяви не надходило.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до частини 2 статті 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з статтями 6, 7, 9 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Кодекс України про адміністративні правопорушення, положеннями якого регламентується порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді, та відповідно не визначає порядку розгляду заяви про відвід. Проте діючий Кримінальний процесуальний кодекс України має відповідні статті про відвід судді, а тому, при розгляді вказаної заяви про відвід слід застосувати аналогію закону.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя, або присяжний не може брати участь у розгляді провадження за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
За змістом статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтею 75 КПК України, слідчий суддя, суддя, зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні (далі за текстом - ЄСПЛ) по справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява № 4785/02, остаточне рішення 10.03.2009 року, пункти 66-67, 69) вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності.
Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Iталії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).
Судом не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про необ'єктивність та/або упередженість судді Заводського районного суду міста Миколаєва Афоніної С.М. при розгляді справи №466/7444/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-4 КУпАП. Незгода з процесуальними діями та рішеннями судді не є підставою для відводу, а відтак суд вважає, що заява про відвід є невмотивованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 245, 246, 294 КУпАП, ст. 75, 80, 81 КПК України,
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Заводського районного суду міста Миколаєва Афоніної Світлани Миколаївни від розгляду справи №466/7444/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-4 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Темнікова