Справа № 487/9203/25
Провадження № 1-кс/487/1105/26
19.02.2026 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Заводського району міста Миколаєва скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого слідчого відділу Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 13.02.2026 року про часткове задоволення клопотання у кримінальному провадженні, відомості про яке 05.12.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152030001549 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -
До Заводського районного суду міста Миколаєва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого слідчого відділу Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 13.02.2026 року про часткове задоволення клопотання у кримінальному провадженні, відомості про яке 05.12.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152030001549 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України. У поданій скарзі захисник просив скасувати постанову в частині відмови у допиті свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та зобов'язати допитати їх. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що слідчим було переплутано поняття свідок та очевидець, відмова у допиті свідків з метою підтвердження алібі підозрюваної є безпідставною.
У судове засідання захисник та особа, в інтересах якої подано скаргу, не з'явились, подали заяву про розгляд справи за їх відсутністю, скаргу підтримали, просили задовольнити.
Слідчий у судове засідання не з'явився, що, згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя дійшов наступних висновків.
За змістом п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
За змістом ст. 110 КПК України постанова слідчого має бути містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотивів прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, а також зміст прийнятого процесуального рішення.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені 05.12.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025152030001549 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.
13.02.2026 року слідчим СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 було винесено постанову про часткове задоволення клопотання, якою відмовлено у допиті родичів (мати та вітчим) ОСОБА_4 . В обґрунтування слідчим зазначено, що вказані особи не були очевидцями події, яка є предметом досудового розслідування, не були присутні під час її вчинення та не сприймали обставини кримінального провадження безпосередньо, не володіють фактичною інформацією, яка має значення для встановлення істини у справі, а їх можливі показання матимуть характер припущень, а не відомостей отриманих внаслідок безпосередньо сприйняття подій, що суперечить вимогам ст. 95 КПК України щодо допустимості та належності доказів. Крім того, вказані особи є близьким родичами підозрюваної та є безпосередньо зацікавленими у результатах кримінального провадження, що може впливати на об'єктивність а неупередженість їх можливих показань.
Слідчий суддя вважає зазначений висновок передчасним виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом, у тому числі, ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Свідком, відповідно до ст. 65 КПК України, є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Згідно із ст. 95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З'ясування достовірності показань свідка регламентовано ст. 96 КПК України, відповідно до якої сторони кримінального провадження мають право ставити свідку запитання щодо його можливості сприймати факти, про які він дає показання, а також щодо інших обставин, які можуть мати значення для оцінки достовірності показань свідка.
Оскаржувана постанова в частині відмови у задоволенні клопотання щодо допиту свідків з метою перевірки алібі підозрюваної не містить належного обґрунтування та мотивування прийнятого рішення з вказівкою на конкретні обставини даного кримінального провадження. Слідчий необґрунтовано ототожнив поняття очевидець та свідок та наперед вдався до критичної оцінки можливих показів свідків на підставі припущень.
За змістом пункту 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Михалкова та інші проти України», яке набуло статус остаточного 13.04.2011 року, розслідування має бути, inter alia, ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні були вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події.
Згідно ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами КПК України. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого.
Встановлені слідчим суддею та вище перелічені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що слідчим не було всебічно, повно й неупереджено досліджено всі обставин кримінального провадження з наданням належної правової оцінки, отже оскаржувана постанова є передчасною та підлягає скасуванню. Разом з цим, надання слідчому вказівок щодо того, яке саме рішення він повинен прийняти за наслідками розгляду клопотання чинним законодавством не передбачено, оскільки згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, отже у вказаній частині скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 40, 65, 93, 95, 110, 220, 284, 303-307, 309, 370, 372 КПК України,-
Скаргу скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.
Скасувати постанову постанову слідчого слідчого відділу Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 від 13.02.2026 року про часткове задоволення клопотання у кримінальному провадженні, відомості про яке 05.12.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152030001549 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, частині відмови у допиті свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1