Справа № 487/9229/25
Провадження № 1-кс/487/1080/26
19.02.2026 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42023230000000253 від 23.05.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК Українипро накладення грошового стягнення
13.02.2026 старший слідчий відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив накласти на свідка у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , грошове стягнення в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 1604 (тисяча шістсот чотири) гривні.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що у провадженні СУ ГУНП в Херсонській області перебувають матеріали досудового розслідування № 42023230000000253 від 23.05.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи Херсонської обласної комунальної аварійно-рятувальної служби Херсонської обласної ради (далі ХОКАРС), діючи за попередньою змовою з ТОВ «Констракшн Машинерi» та ТОВ «КТМ-2000» упродовж 2023 року організували схему направлену на розкрадання бюджетних коштів, у ході якої привласнили та розтратили відповідно бюджетні кошти в особливо великому розмірі. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань директором ТОВ «КТМ-2000» (код ЄДРПОУ 42215589) є ОСОБА_5 , одним з засновників та кінцевих бенефіціарних власників - ОСОБА_6 . З огляду на викладені обставини існує необхідність допиту ОСОБА_5 в якості свідка по обставинах кримінального провадження. Органом досудового розслідування останнього неодноразово викликали до слідчого, але ОСОБА_5 ігнорує отримані повістки, що стало підставою для звернення з даним клопотанням.
У судовому засіданні слідчий клопотання про накладення грошового стягнення підтримав, просив про його задоволення.
Судом було повідомлено ОСОБА_5 про дату, час та місце розгляду клопотання шляхом телефонного дзвінку на мобільний номер НОМЕР_2 ташляхом направлення смс-повістки, яка була доставлена на мобільний телефон останнього 16.02.2026 о 11:47. Проте ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.
Разом з тим неприбуття в судове засідання особи, щодо якої вирішується питання про накладення грошового стягнення, відповідно до вимог ч. 1 ст. 146 КПК України, не перешкоджає розгляду заявленого клопотання.
Заслухавши слідчого, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить до такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 144 КПК України грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов'язків.
Частиною 1 ст. 135 КПК України визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Згідно положень ч. 9 ст. 135 КПК України особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом.
Відповідно до положень ч. 1 ст.139 КПК України, якщо свідок, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора.
З матеріалів клопотання вбачається, що СУ ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023230000000253 від 23.05.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що оперуповноважений УСР в Херсонській області 01.12.2025 через додаток «Ватсап» відправив повістку ОСОБА_5 про явку на допит на 03.12.2025, яка останнім була проігнорована. Крім того 08.12.2025 на мобільний телефон ОСОБА_5 НОМЕР_2 через додаток «Ватсап» надіслано повістки про явку для допиту на 10, 11 та 12 грудня 2025 року з одночасним зазначенням в повістці про можливість проведення допиту в режимі відеоконференції, на які останній не відреагував.05.02.2026 на мобільний телефон ОСОБА_5 направлено повістки про явку до СУ ГУНП в Херсонській області для допиту в якості свідка на 06.02.2026 та 09.02.2026, які теж були проігнаровані.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України свідок зобов'язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 146 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.
Частиною 3 ст. 139 КПК України за злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.
При цьому, грошове стягнення як захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).
Враховуючи вищенаведені норми кримінально-процесуального закону, а також те, що свідок ОСОБА_5 , який був у встановленому КПК України порядку викликаний, до слідчого не з'явився, про причини неявки не повідомив, а отже не виконав покладений на нього процесуальний обов'язок, тому заявлене клопотання підлягає задоволенню.
Разом з тим, слідчий суддя роз'яснює, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення. Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку - призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення (ч. 1, 2 ст. 147 КПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 135, 136, 139, 144, 146, 309, 372 КПК України
Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти на свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , грошове стягнення за невиконання ним процесуальних обов'язків у вигляді 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1664 (тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1