19.02.26 Справа № 469/1201/24
2/469/303/26
07 січня 2026 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Гапоненко Н.О.
за участю секретаря судового засідання Якубець С.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коваленко О.Л. (в режимі відеоконференції),
представників відповідача ОСОБА_2 - адвокатів Степіної Н.Г. і Шепітко І.Г. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство «Медиус-Плюс» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання іпотеки припиненою, а права іпотеки відсутнім,
Позивач 19 серпня 2024 року звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області із зазначеним позовом, у якому просив визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором, укладеним 07 травня 2010 року між ОСОБА_2 як іпотекодержателем, від імені та в інтересах якого діяла ОСОБА_3 , та ТОВ «Агентство «Медиус-Плюс» як іпотекодавцем, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т. за реєстровим №1651, та відповідно відсутнім у ОСОБА_2 права іпотеки за зазначеним іпотечним договором, посилаючись на припинення забезпеченого іпотекою основного зобов"язання у зв"язку з його виконанням у обсязі, забезпеченому іпотекою, та нікчемність угод, якими збільшено обсяг основного зобов"язання, через недодержання нотаріальної форми їх посвідчення.
Позивач зазначав, що 07 травня 2010 року між ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діяла ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 був укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т. за реєстровим № 1650, за умовами якого ОСОБА_2 дав у борг ОСОБА_1 200000 грн. на строк до 01 жовтня 2012 року.
07 травня 2010 року між ОСОБА_2 як іпотекодержателем, від імені та в інтересах якого діяла ОСОБА_3 , та ТОВ «Агентство «Медиус-Плюс» як іпотекодавцем, укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т. за реєстровим №1651, за умовами якого предметом договору та, відповідно, предметом іпотеки є нерухоме майно, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , вартість якого становить 300000 грн.; забезпеченим є зобов'язання щодо повернення боргу за договором позики в розмірі 200000 грн.
З моменту укладення договору іпотеки та його нотаріального посвідчення будь-які зміни та доповнення до його тексту не вносились.
08 травня 2010 року ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діяла ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 підписано документ під назвою «зміни та доповнення до договору позики, зареєстрований № 1650 від 07.05.2010», який за своєю правовою природою є угодою про зміну умов основного договору, та яким сторони змінили та виклали п.1 основного договору в новій редакції, за якою позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність 7396708 грн., що еквівалентно 932750 доларів США.
21 червня 2010 року ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діяла ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 підписано документ під назвою «зміни та доповнення до договору позики, зареєстрований № 1650 від 07.05.2010», який за своєю правовою природою є другою угодою про зміну умов основного договору, та яким сторони змінили та виклали п.1 основного договору в новій редакції, за якою позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність 3941210 грн., що еквівалентно 497000 доларів США.
Вказані додаткові угоди укладені у простій письмовій формі.
Станом на день звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 повернула відповідачеві ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу за договором позики кошти в загальній сумі 382292 долари США.
Отже, забезпечене іпотекою зобов'язання розміром 200000 грн. припинило своє існування, оскільки є виконаним ОСОБА_1 , а тому, відповідно, на підставі ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека є припиненою.
Також зазначав про нікчемність відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України додаткових угод до договору позики як таких, що укладені у простій письмовій формі, а не у нотаріальній формі, як основний договір, що суперечить ст.654 ЦК України. На констатування судом в мотивувальній частині рішення нікчемності правочину позовна давність не може бути застосована.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_4 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Просила врахувати, що до договору іпотеки 08 травня 2010 року та 21 червня 2010 року були внесені зміни у простій письмовій формі, якими сума позики була спочатку збільшена до 7396708 грн. (еквівалент 932750 доларів США), а потім зменшена до 3941210 грн. (еквівалент 497000 доларів США); після отримання позики ОСОБА_1 певний час своєчасно та у повному обсязі виконувала взяті на себе зобов'язання за договором позики та за період з 20 червня 2010 року по 20 лютого 2012 року і з 20 квітня 2012 року по 20 липня 2012 року повернула за договором позики 382292 долари США, що підтверджується рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2014 року у цивільній справі № 1403/1806/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ТОВ Агентство «Медиус-Плюс» про стягнення боргу та звернення стягнення на нерухоме майно. Таким чином, оскільки забезпечене іпотекою грошове зобов'язання припинило своє існування, тобто припинилось основне зобов'язання, яке було забезпечене іпотекою, то, як наслідок, припинилась іпотека за договором іпотеки від 07 травня 2010 року.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Коваленко О.Л. вважала позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Степіна Н.Г. просила відмовити у задоволенні позову з підстав його необгрунтованості, зазначала, що такі ж обставини вже були предметом судового розгляду; сума боргу за договором позики не є погашеною і судом прийняте рішення про її примусове стягнення. Вважала, що позивачем пропущено позовну давність.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Шепітко І.Г. просив відмовити у задоволенні позову, вважав, що його заявлення є спробою уникнення відповідальності ОСОБА_1 .
У додаткових письмових поясненнях представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Коваленко О.Л. зазначала про недотримання під час внесення змін до основного договору позики вимог ст.19 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню… При цьому, будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою; вважала всі зміни розміру основного зобов'язання, без внесення належним чином засвідчених відповідних змін до договору іпотеки нікчемними для позивача.
У наданому до суду відзиві представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Шепітко Г.І. зазначав, що позов не підлягає задоволенню, посилався на те, що викладені у позові обставини не підлягають доказуванню, а докази - переоцінці, так як позивачу та його представнику достовірно відомо про рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2014 року у справі № 1403/1806/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ТОВ «Медіус-Плюс» про стягнення боргу, задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, яким з відповідача ОСОБА_1 стягнуто в рахунок сплати боргу 8527968,00 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно - комплекс, базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що належить ТОВ «Медіус-Плюс», за іпотечним договором від 07 травня 2010 року для погашення загальної заборгованості перед ОСОБА_2 в сумі 8527968,00 грн. шляхом продажу на прилюдних торгах, за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження. Зазначене рішення залишене в силі Апеляційним судом Миколаївської області 04 червня 2014 року. Вказаним судовим рішенням встановлено ряд обставин та надана їм відповідна оцінка, зокрема, встановлено обставини укладення сторонами договору позики та внесення до нього змін. Тому представник відповідача вважає, що даний позов ініційований з метою перегляду рішення у справі № 1403/1806/12, що набрало законної сили та перебуває на стадії виконання, що недопустимо та вказує на штучно створений спір. Зазначав, що форма змін до договору позики була передбачена самим договором позики, що відповідає вимогам ст.654 ЦК України, а також що позивачем не враховано положення ч.2 ст.220 ЦК України, яка передбачає винятки з загального правила щодо нікчемності договорів у разі їх часткового або повного виконання. Вказував на обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, оскільки єдиним таким способом є оскарження рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2014 року у справі № 1403/1806/12, чим позивач скористався та не отримав бажаного результату ще у 2014 році. Крім того, існує ще одне рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 30 вересня 2019 року у справі № 488/3807/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, яке також набрало законної сили.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
На підставі ст.223 ЦПК України, зважаючи, що їх інтереси представлені у суді представниками, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.
Судом встановлено такі обставини.
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2014 року у цивільній справі №1403/1806/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіус-Плюс» про стягнення боргу, задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з відповідачки ОСОБА_1 у рахунок сплати боргу 8527968,00 грн., з яких основний борг 8279582 грн. та три проценти річних - 248387,46 грн., та звернено стягнення на предмет іпотеки, на комплекс, базу відпочинку “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить відповідачу ТОВ “Медіус-Плюс» на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, обладнання і інвентаря, укладеного між Відкритим акціонерним товариством НПКК “Алые паруса» та Товариством з обмеженою відповідальністю агентство “Медіус-Плюс» 28 квітня 2001 року, зареєстрованого Миколаївським ММБТІ 09.07.2001 року в реєстрову книгу №25 за реєстровим №58, реєстраційне посвідчення від 09.07.2001 року, за іпотечним договором від 07.05.2010 року для погашення загальної заборгованості перед ОСОБА_2 в сумі 8527968,00 грн. шляхом продажу на прилюдних торгах, за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження (а.с.41-47).
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 04 червня 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 вересня 2014 року рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2014 року залишено без змін.
Зазначеним рішенням суду від 25 квітня 2014 року встановлено, що 07 травня 2010 року між ОСОБА_2 , від імені якого діяла ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т. 16 липня 2009 року за реєстровим № 3342, та ОСОБА_1 укладено договір позики, за яким ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняла у власність 200000,00 грн., без сплати відсотків в строк до 01 жовтня 2012 року з поверненням позики рівними частинами у сумі 6900,00 грн. щомісяця не пізніше 20 числа кожного календарного місяця, починаючи з травня 2010 року.
Пунктом 11 Договору передбачено, що зміни, доповнення до договору, додаткові угоди можуть бути укладені в письмовій формі без нотаріального посвідчення, викладаючи їх як додаток до Договору, який є його невід'ємною частиною. Згідно з пунктом 10 Договору, забезпеченням виконання зобов'язання по погашенню позики за даним договором є договір іпотеки комплексу бази відпочинку “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Агенство “Медіус-Плюс» на праві власності. Договір іпотеки укладається між Позикодавцем, що є Іпотекодержателем та Іпотекодавцем - власником нерухомого майна та підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Додатком №1 від 08 травня 2010 року до договору позики від 07 травня 2010 року, зареєстрованого за №1650 від 07 травня 2010 року, внесено зміни та доповнення до п.1 та п.2 договору позики, які викладено таким чином: ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняла у власність 7396708,00 грн., що за курсом 7,93 грн. за 1 долар США еквівалентно 932750,00 доларів США. Сума 200000,00 грн., що зазначена у п.1 основного договору позики, увійшла до суми позики, вказаному у п.1 зазначеної додаткової угоди, без сплати відсотків з поверненням позики готівкою в строк до 01 жовтня 2012 року рівними частинами у сумі 9750,00 грн. щомісяця не пізніше 20 числа кожного календарного місяця, починаючи з травня 2010 року, останній платіж у вересні 2012 року становить суму 659750,00 доларів США і сплачується до 01 жовтня 2012 року.
У додатковій угоді зазначено, що факт одержання грошей підтверджується підписанням цієї Додаткової угоди № 1 та що інші умови договору залишаються без змін.
Додатком №2 від 21 червня 2010 року до договору позики від 07 травня 2010 року внесено зміни та доповнення до п.1 та п.2 договору позики, згідно з якими ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 прийняла у власність 3941210,00 грн., що еквівалентно 497000,00 доларів США, без сплати відсотків з поверненням суми грошей готівкою в строк до 01 жовтня 2012 року рівними частинами у сумі 5250,00 доларів США щомісяця не пізніше 20 числа кожного календарного місяця, починаючи з липня 2010 року, останній платіж у вересні 2012 року становить суму 355250,00 доларів США і сплачується до 01 жовтня 2012 року
У додатковій угоді зазначено, що факт одержання грошей підтверджується підписанням цієї Додаткової угоди № 2 та що інші умови договору залишаються без змін.
Згідно з графіком погашення заборгованості ОСОБА_1 , вона зобов'язана щомісячно погашати борг починаючи з 20 червня 2010 року і по 20 жовтня 2012 року включно в розмірі 15000,00 доларів США.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків перед позивачем 07 травня 2010 року між ОСОБА_2 , від імені якого діяла ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т. 16 липня 2009 року за реєстровим № 3342, та ТОВ “Медіус-Плюс» в особі Полякової Н.Г., яке виступило “Іпотекодавцем» за зобов'язаннями ОСОБА_1 , укладено договір іпотеки, зареєстрований приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т. за реєстровим № 1652, відповідно до умов якого ТОВ агенство “Медіус-Плюс» передав ОСОБА_2 в іпотеку нерухоме майно - комплекс, базу відпочинку “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1741,18 кв.м., вартістю 300000,00 грн., який є приватною власністю ТОВ агенство “Медіус-Плюс» та належить йому на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, обладнання і інвентаря, укладеного між ВАТ НПКК “Алые паруса» та ТОВ агенство “Медіус-Плюс» 28 квітня 2001 року, зареєстрованого Миколаївським МБТІ 09 липня 2001 року в реєстровій книзі №25 за реєстровим №58, реєстраційне посвідчення від 09 липня 2001 року.
Згідно з пунктами 1.7 та 2.1.2 вказаного Договору, у випадку невиконання позичальником положень Договору позики з усіма додатковими угодами до нього, Іпотекодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу, відшкодування збитків, завданих несвоєчасним виконанням зобов'язань, неустойку (пеню та штраф), а також витрати, пов'язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію; у разі невиконання зобов'язань Позичальником за Договором позики або Іпотекодавцем за Договором іпотеки - Іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок Предмету іпотеки свої вимоги у порядку, зазначеному в розділі 5 цього договору, у повному обсязі, включаючи основну суму боргу, відшкодування збитків, завданих відстрочкою (розстрочкою) виконання, або простроченням виконання, неустойку, а також свої витрати, пов'язані з реалізацією Предмету іпотеки.
За період з 20 червня 2010 року по 20 лютого 2012 року та з 20 квітня 2012 року по 20 липня 2012 року ОСОБА_1 здійснювалось погашення боргу щомісячними платежами в сумі 15000 доларів США, 20 березня 2012 року - 7292 долари США, усього повернено ОСОБА_2 борг в сумі 382292 долари США, сума боргу становить 1047458 доларів США.
Суд також встановив, що строк повернення позики настав, а заборгованість за договором позики у встановлений строк ОСОБА_1 не була сплачена, у зв'язку з чим ОСОБА_2 отримав право на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Встановиши, що укладений сторонами договір іпотеки відповідає загальним вимогам закону, зазначеним в ст..203 ЦК України, та його недійсність не визнана судом, він є правомірним, згідно з яким іпотекодержатель ОСОБА_2 має право, враховуючи невиконання боржником ОСОБА_1 забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, суд звернув стягнення на предмет іпотеки - комплекс, база відпочинку “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », належний ТОВ «Агентство «Медіус-Плюс».
Крім того, суд визнав правомірним представництво інтересів ОСОБА_2 у суді особою в порядку передоручення, наданого представником позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 16 липня 2009 року.
Обов'язок ОСОБА_1 сплачувати на користь ОСОБА_2 борг за договором позики та наявність невиконаних зобов'язань за договором підтверджено рішенням Корабельного районного суду м.Миколаєва від 30 вересня 2019 року у справі № 488/3807/16-ц, залишеним у силі постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року, яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 3% у розмірі 1097668,42 грн. за прострочення виконання зобов'язання за договором позики від 07 травня 2010 року та додаткових угод до нього від 08 травня 2010 року і 21 червня 2010 року, а також інфляційні витрати у розмірі 10242670,89 грн.
Відповідно до ч.5 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Раніше встановлені судами обставини вбачаються також з:
- копії договору позики, укладеного ОСОБА_2 , від імені якого діє ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 07 травня 2010 року, за яким позикодавець ОСОБА_2 передав, а позичальник ОСОБА_1 прийняла у власність 200000 грн., які зобов'язалась повернути позикодавцеві готівкою у строк до першого жовтня 2012 року рівними частинами у сумі 6900 грн. щомісяця не пізніше 20 числа кожного календарного місяця, починаючи з травня 2010 року, про що позикодавець на вимогу позичальника видає розписку в одержанні грошей; забезпеченням виконання зобов'язань по погашенню позики за цим договором є договір іпотеки комплексу бази відпочинку “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ агенство “Медіус-Плюс»;
- копій змін та доповнень до договору позики, зареєстрованого за № 1650 від 07 травня 2010 року, від 08 травня 2010 року, за якими, зокрема, сума позики збільшена до 7396708 грн., що еквівалентно 932750 доларів США, та змін та доповнень до договору позики від 07 травня 2010 року, підписаних 21 червня 2010 року, якими, зокрема, сума позики зазначена як 3941210,00 грн., що еквівалентно 497000 доларів США;
- копії договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т. 07 травня 2010 року за реєстровим № 1651, за яким іпотекодавець ТОВ Агентство «Медіус-Плюс» з метою забезпечення зобов'язань позичальника ОСОБА_1 передає в іпотеку іпотекодержателю ОСОБА_2 комплекс бази відпочинку “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ТОВ агенство “Медіус-Плюс», іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, які витікають з договору позики, укладеного 07 травня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т. за реєстровим номером 1650, предметом якого є кошти в сумі 200000 грн.; за п.1.7 договору іпотеки, у випадку невиконання позичальником положень договору позики з усіма додатковими угодами до нього іпотекодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу, відшкодування збитків, завданих несвоєчасним виконанням зобов'язань, неустойку (пеню та штраф), а також витрати, пов'язані із зверненням стянення на предмет іпотеки та його реалізацію.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків. За змістом пункту 7 цієї статті окремим способом захисту є припинення правовідношення.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч.5 ст.3 Закону України "Про іпотеку").
Частина перша статті першої Закону України «Про іпотеку» визначає, зокрема, основне зобов'язання як зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, що виникає з інших підстав, виконання якого забезпечено іпотекою.
Стаття 7 вказаного Закону визначає, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування:
витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки;
витрат на утримання і збереження предмета іпотеки;
витрат на страхування предмета іпотеки;
збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.
Частиною першою статті 17 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Згідно зі ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч.1 ст.574ЦК України заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду; до застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ст. 574 ЦК України).
Відповідно до ч.5 ст.590 ЦК України у разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості. Подільний об'єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом.
Норми ЦК України передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України).
Заявлені позивачем вимоги обгрунтовані тим, що забезпечене іпотекою основне зобов"язання є припиненим у частині, забезпеченій іпотекою, у зв"язку з його виконанням у обсязі, забезпеченому іпотекою, та нікчемністю угод, якими збільшено обсяг основного зобов"язання, через недодержання нотаріальної форми їх посвідчення.
На підставі ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Обставини щодо правомірності правочинів, на підставі яких виникла заборгованість за кредитним договором від 07 травня 2010 року (зі змінами та доповненнями, викладеними у додаткових угодах) та розміру цієї заборгованості встановлені судами у справі №1403/1806/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю “Медіус-Плюс» про стягнення боргу, задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та у справі № 488/3807/16-ц за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
Зокрема, у справі № 1402/1806/12 Березанський районний суд Миколаївської області зазначив таке:
«Відповідно до ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Згідно із ч.2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як зазначено в правовій позиції Верховного Суду України від 18.09.2013 року у справі № 6-63цс13, яка, відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Оскільки в Договорі позики від 07.05.2010 року та у змінах і доповненнях до Договору від 08.05.2010 року та від 21.06.2010 року, які підписані сторонами Договору зазначено, що факт одержання грошей підтверджується підписами Договору та додаткових угод № 1 та № 2, суд вважає установленим факт отримання відповідачкою ОСОБА_1 грошових коштів позивача в сумі 1429750 доларів США (932750+ 497000), що за курсом 7,93 грн за 1 долар США, як зазначено в додатках, становить 11337918 грн. ( 7396708 + 3941210) (фактично станом на 08.05.2010 р. та 21.06.2010 р.. курс гривні по відношенню до долара США становив 7,993 грн.=1 долар США).»
За такого обставини, встановлені рішеннями судів, на підставі ч.ч.4, 5 ст.82 ЦПК України не доказуються у цій справі та суд вважає їх встановленими, у зв'язку з чим доходить висновку, що посилання позивача на нікчемність угод, якими збільшено обсяг основного зобов"язання, через недодержання нотаріальної форми їх посвідчення суперечать обставинам справи.
Сторонами не заперечується той факт, що заборгованість за договором позики від 07 травня 2010 року ОСОБА_1 погашена не у повному обсязі; відомості про виконання рішення суду у справі № 1402/1806/12 про звернення стягнення на предмет іпотеки судом не встановлені; за такого зобов'язання ОСОБА_1 за основним договором не є припиненими чи виконаними та відповідно до ч.5 ст.590 ЦК України за відповідачем ОСОБА_2 зберігається право звернення стягнення на предмет іпотеки.
Посилання позивача щодо виконання основного зобов'язання у частині, забезпеченій іпотекою, суперечить змісту п.1.7 договору іпотеки, за яким у випадку невиконання позичальником положень договору позики з усіма додатковими угодами до нього іпотекодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу, відшкодування збитків, завданих несвоєчасним виконанням зобов'язань, неустойку (пеню та штраф), а також витрати, пов'язані із зверненням стянення на предмет іпотеки та його реалізацію.
Отже, договором іпотеки не обмежено розмір забезпеченого зобов'язання первісною сумою позики (200000 грн.), а тому, з урахуванням ст.ст.1, 7 Закону України «Про іпотеку», положень договору іпотеки від 07 травня 2010 року, зазначене посилання відповідача не грунтується на вимогах закону.
Тому суд доходить висновку про необгрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя