Справа № 467/1776/25
2/467/104/26
(заочне)
19.02.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Явіци І.В.
за участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Вимоги позивача та доводи на їх обґрунтування
Звернувшись до суду із вказаним позовом, представник позивача посилався на те, що 02 травня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 05.05.2025-100000380.
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 8000 грн. строком на 98 днів по 07 серпня 2025 року, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит та сплатою комісії у розмірі 20% від суми кредиту, що становить 1600 грн.
Умовами вказаного договору також передбачена неустойка в розмірі 80 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до умов договору кредитодавець надав позичальнику кредит шляхом перерахування позичальнику коштів на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, перерахувавши 02 травня 2025 року на рахунок позичальника грошові кошти в розмірі 8000 грн., в той час як відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 21440 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн.; заборгованості по процентам в розмірі 7840 грн.; комісії в розмірі 1600 грн.; неустойки в розмірі 4000 грн.
Посилаючись на те, що відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, позивач через свого представника просила суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 21440 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Процесуальні дії у справі
Спрощене провадження за цими вимогами було відкрите ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2025 року після отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача - фізичної особи.
Позиції сторін
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, про його дату, час і місце повідомлялась належно кожного разу, згідно позовної заяви просила провести розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач до суду не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання та публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, причин свого неприбуття не повідомляв, будь-яких заяв чи то клопотань не направляв.
При цьому, відповідач причин своєї неявки до суду не вказував, будь-яких заяв, у тому числі й заяв по суті справи, не направляв, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належно в силу положень ч. 9 ст. 10, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у зв'язку із чим суд вважає наявними одночасно існування усіх передумов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, і необхідних для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач двічі повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте, на розгляд справи свого представника не направив, причин його неявки не вказав, відзив на позов не подав, у той час, як позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.
За такого, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, позаяк, жоден із учасників справи у судовому засіданні присутнім не був.
Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин з посиланням на докази, а також оцінка аргументів, наведених учасникам справи
У свою чергу, суд, дослідивши надані позивачем докази, оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а також достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні доказів, виходив із такого.
Зокрема, суд установив, що 02 травня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» було здійснено пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», якою визначено порядок укладення електронного кредитного договору, умови надання і повернення кредиту, права та обов'язки сторін та іншу важливу інформацію щодо умов запропонованого договору.
В свою чергу, ОСОБА_1 02 травня 2025 року звернувся до ТОВ «Споживчий центр» з заявкою, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою вона ознайомився 02 травня 2025 року, та становить електронний договір, згідно якої просив надати йому кредит в розмірі 8000 грн. строком на 98 днів, а саме до 07 серпня 2025 року, шляхом їх перерахування за реквізитами електронного платіжного засобу № 5168-74хх-хххх-3519.
При цьому ОСОБА_1 погодився, що процентна ставка є фіксованою та становить 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.
Також, ОСОБА_1 погодився, що комісія пов'язана з наданням кредиту становить 20% від суми кредиту та дорівнює 1600 грн.
Згідно вказаної заявки від 02 травня 2025 року, ОСОБА_1 підтвердив, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену в . 1, 5 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», примірник цього договору, паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».
Електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором підтверджено прийняття пропозиції (акцепт) на укладення електронного кредитного договору, невід'ємною частиною якого є заявка до кредитного договору № 02.05.2025-100000380 від 02 травня 2025 року.
Згідно повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 27 листопада 2025 року, ТОВ «Споживчий центр» 02 травня 2025 року здійснило переказ грошових коштів в розмірі 8000 грн. на картку № НОМЕР_1 згідно кредитного договору № 02.05.2025-100000380, номер транзакції в системі iPay.ua - 728695913.
Проте, як слідує із матеріалів справи, відповідач умов укладеного кредитного договору належним чином не виконав, внаслідок чого, відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 має заборгованість за договором № 02.05.2025-100000380 від 02 травня 2025 року в розмірі 21440 грн., яка складається з: основного боргу в розмірі 8000 грн.; процентів в розмірі 7840; комісії в розмірі 1600 грн.; неустойки в розмірі 4000 грн.
Тож, вирішуючи справу по суті, суд ураховував наступне.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Частиною 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Отже, між позивачем та ОСОБА_1 існували зобов'язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов'язань.
Боржник зобов'язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Однак, згідно підпункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, у ракурсі установлених фактичних обставин щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, ураховуючи наведені вище правові норми, які регулюють відносини, що виникли між сторонами, суд вважає правомірними вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості, яка складається з заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за процентами, комісією.
При цьому, суд перевірив правильність нарахування позивачем складових заборгованості, як то, щодо заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та комісією, нарахованими згідно умов договору на дійсну заборгованість відповідача і вважає ці розрахунки в цій частині вірними, позаяк, вони відповідають вимогам закону.
Отже, суд робить висновок, що права позивача порушені відповідачем через неналежне виконання ним умов укладеного кредитного договору та непогашення дійсної заборгованості, а тому вони підлягають захисту шляхом стягнення на його користь установленої судом заборгованості, яка складається з заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за процентами за користування кредитом та комісією, яка у цій справі є підтвердженою належними, допустимим і достовірними доказами, у тому числі й їх сукупністю.
В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки, суд вважає, що такі не підлягають задоволенню, оскільки у відповідності до підпункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Крім того, Верховний суд у постанові Пленуму Верховного Суду від 07 лютого 2025 року № 6 зазначає, що пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України не може розглядатись як порушення права кредитора на мирне володіння майном, оскільки такі заходи мають тимчасовий характер та спрямовані на захист інтересів боржника в умовах воєнного стану.
Як наслідок, цей позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо питання розподілу судових витрат
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збірпокладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1970,38 грн. судового збору, що становить 81,34 відсотків задоволених вимог.
З цих підстав, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 02.05.2025-100000380 від 02 травня 2025 року в розмірі 17440 (сімнадцять тисяч чотириста сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1970 (одна тисяча сімдесят) грн. 38 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А);
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Ірина Явіца