Справа № 467/59/26
2/467/200/26
19.02.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Явіци І.В.
з участю секретаря судового засідання - Рожкової Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Вимоги позивача та доводи на їх обґрунтування
Позивач звернувся до суду з позовом, якими висунув вимоги про розірвання шлюбу з відповідачем.
Зокрема, останні умотивував тим, що 28 червня 1997 року Новоукраїнською сільською радою Березнегуватського району Миколаївської області між ним та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, актовий запис № 2.
Сторони від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Однак відповідач не бажає розірвати шлюб через органи РАЦС.
При цьому, позивач зазначає, що у нього відсутні спільні інтереси з відповідачем, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаємопорозуміння, сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, спільного господарства не ведуть та проживають окремо.
Позивач вважає, що шлюб з відповідачем фактично припинено, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить його інтересам.
За таких обставин, позивач просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 червня 1997 року Новоукраїнською сільською радою Березнегуватського району Миколаївської області, актовий запис № 2.
Процесуальні дії у справі
Спрощене провадження за цими вимогами було відкрите ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19 січня 2026 року, якою, крім цього, призначене перше судове засідання і визначено строк, у який сторони мають право подати заяви по суті справи.
Позиція учасників справи
Позивач у судове засідання не з'явився, про його дату час і місце повідомлений належно, надав письмову заяву, якою просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання також не прибула, надіслала на адресу суду заяву, позовні вимоги визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу. Крім того, просила суд слухання у справі провести за її відсутності.
При цьому, суд не установив будь-яких фактів, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а як наслідок, не убачав підстав для відмови у прийнятті визнання нею позову і продовження у зв'язку із цим судового розгляду.
За такого, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, позаяк, жоден із учасників справи у судовому засіданні присутнім не був.
Установлені судом фактичні обставини справи і зміст правовідносин, що виникли між сторонами, з посиланням на докази, а також оцінка аргументів позивача
Тож, суд, перевіривши доводи і обгрунтованість висунутих позивачем вимог, оцінивши надані йому докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, а також оцінивши з їх з точки зору належності і допустимості, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до такого.
Як вбачається із свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , сторони уклали шлюб 28 червня 1997 року, який був зареєстрований Новоукраїнською сільською радою Березнеуватського району Миколаївської області, про що складено відповідний актовий запис № 2.
Сторони від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Проживають окремо, спільне господарство не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують.
Позивач вважає, що збереження шлюбу неможливе і суперечить його інтересам.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Стаття ж 55 СК України встановлює обов'язок дружини та чоловіка спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Крім того, за ст. 56 СК України, дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання, мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин.
Але кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин або до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Та як слідує із позовної заяви, сторони шлюбні відносини фактично припинили, наполягають на розірванні шлюбу, що слідує із їхніх заяв, а тому таке дає суду підстави вважати, що вони про побудову сімейних відносин між собою на почуттях взаємної любові, поваги, дружби і взаємодопомоги не піклуються, шлюбні стосунки не підтримують, внаслідок чого їх шлюб носить формальний характер.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд, окрім цього, виходив із положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України, за якою обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Тому з урахуванням такого, проаналізувавши позиції сторін, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам.
За таких обставин, враховуючи відносини між позивачем та відповідачем, обставини, на які посилається позивач і які визнав, у свою чергу, відповідач, суд вважає, що подальше сумісне життя сторін, як подружжя, і збереження шлюбу суперечить їхнім же інтересам, а тому такий шлюб, згідно вимог ч. 3 ст. 105, ст. 112 СК України підлягає розірванню, а позов, відповідно, задоволенню.
При цьому, за правилами ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом він припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, а документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 СК України).
Щодо розподілу судових витрат
Суд, окрім цього, за правилом ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем при зверненні із позовом, підлягає стягненню на її користь із відповідача у розмірі 1311, 20 грн.
Тому з цих мотивів, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Миколаїв, та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою смт. Березнегувате Миколаївської області, який був зареєстрований Новоукраїнською сільською радою Березнегуватського району Миколаївської області 28 червня 1997 року за актовим записом № 2.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1311 (одна тисяча триста одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ірина Явіца