Справа № 466/10752/15-ц
Провадження № 2/466/88/26
18 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Єзерського Р.Б.
при секретарі Свита А.І.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Левченко Людмили Гордіївни, ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та зустрічною позовною заявою за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Львівської міської ради про скасування та визнання нечинним рішення Виконавчого комітету Брюховицької селищної ради від 30 травня 1996 року №227, -
у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває вищезазначена цивільна справа.
Ухвалою від 29 липня 2024 року закрито підготовче провадження в даній справі та призначено дану цивільну справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
14 січня 2026 на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про повернення до стадії підготовчого судового засідання у даній справі, оскільки вона має намір подати уточнену редакцію позовної заяви, так як до участі у якості співвідповідача вона має намір залучити ОСОБА_6 , яка набула права щодо спірного майна на підставі договору дарування 1/4 частки спірного майна, про що вона довідалася лише у листопада 2025 року. Таким чином для забезпечення ефективного захисту її порушених майнових прав, просить суд повернутися до стадії підготовчого судового розгляду для виконання процесуальних дій, які неможливо провести на стадії судового розгляду, залучення співвідповідачів у справі, надання їм можливості подати відзив, тощо.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заявлене клопотання підтримали у повному обсязі, просили таке задовольнити з підстав наведених у ньому.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про місце, дату та час судового засідання.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Заслухавши позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно із частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до ч.1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Відповідно до ч.2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року). Верховний Суд дійшов висновку, що згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Встановлено, що після закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, у справі дійсно необхідно вчинити ряд процесуальних дій, які можливо реалізувати лише на стадії підготовчого судового засідання, а тому доводи сторони позивача є слушними.
Оскільки, щодо спірного майна змінилися суттєві обставини, зокрема ОСОБА_6 , яка не була учасником у даній справі, набула 1/4 частки права власності на спірне нерухоме майно на підставі договору дарування від 21.02.2022, що не було відомо позивачеві до листопада 2025 року, та яка на даній підставі має намір подати уточнену позовну заяву із залученням інших співвідповідачів та відповідно збільшити позовні вимоги, що неможливо здійснити на стадії судового розгляду, оскільки співвідповідачі будуть позбавлені процесуальних прав, які вони можуть мати лише на стадії підготовчого судового засідання, зокрема подати відзив на позовну заяву, тому суд вважає заявлене клопотання підставним та обґрунтованим, та приходить до висновку, що слід повернутися до стадії підготовчого судового засідання у даній справі, що буде ефективним захистом усіх прав та обов'язків учасників даної справи.
Керуючись ст. ст. 12, 43, 84, 189, 200, 263, 353 ЦПК України, суд, -
клопотання позивача ОСОБА_1 про повернення до стадії підготовчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Левченко Людмили Гордіївни, ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та зустрічною позовною заявою за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Львівської міської ради про скасування та визнання нечинним рішення Виконавчого комітету Брюховицької селищної ради від 30 травня 1996 року №227 - задовольнити.
Повернутися до розгляду справи № 466/10752/15-ц у підготовчому провадженні.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Р. Б. Єзерський