Справа № 464/715/26
пр.№ 2-о/464/102/26
18.02.2026 м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про внесення змін до актового запису про народження,
Заявник звернувся до Сихівського районного суду м.Львова з вказаною заявою у порядку цивільного судочинства за правилами окремого провадження, в якій просить зобов'язати заінтересовану особу внести зміни до актового запису про народження № 50 від 10 серпня 1977 року щодо ОСОБА_1 , а саме:
виправити написання його прізвища « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » відповідно до паспортних даних;
привести актовий запис у відповідність до рішення Сихівського районного суду м.Львова № 464/530/25 від 18 лютого 2025 року;
після внесення змін видати нове свідоцтво про народження.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю Тімченко О.В.
Вирішуючи питання відкриття провадження у справі, суддя установив наступне.
Як виснував Верховний Суд у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, від 23 лютого 2023 року у справі № 990/70/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23, (позивач) заявник складає та подає до суду (позовну) заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов'язок її належного оформлення. Розгляд (позовної) заяви, яка складена без дотримання передбачених ЦПК України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.
У силу положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява повинна відповідати вимогам, у ст.ст.175, 177 ЦПК України.
У силу положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як виснував Верховний Суд у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, від 23 лютого 2023 року у справі № 990/70/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23, (позивач) заявник складає та подає до суду (позовну) заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов'язок її належного оформлення. Розгляд (позовної) заяви, яка складена без дотримання передбачених ЦПК України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.
Усупереч імперативним положенням цивільного процесуального законодавства заява не містить:
зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви (заяв) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
не долучено доказів надсилання заяви з додатками іншим учасникам справи з урахуванням положень ст.43 ЦПК України.
Як регламентовано ч.7 ст.43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
У ст.318 ЦПК України передбачено вимоги про змісту заяви про встановлення факту, що має значення, зокрема, у такій повинно бути зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що "у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян".
Між тим, внесення будь-яких змін, виправлень до актових записів цивільного стану (в тому числі й до свідоцтва про народження, шлюб та інших) регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5.
Разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються:
свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні;
інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
На підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.
Факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.
На підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України у випадках, передбачених цими Правилами, складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в адміністративному та/або судовому порядку.
Отже, чинним законодавством встановлений позасудовий порядок внесення змін в актовий запис про народження. Жодних доказів неможливості внесення змін до актового запису заявником не долучено.
Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
З цієї норми права вбачається, що у порядку окремого провадження не може бути вирішено вимоги про зобов'язання вчинити дії, як у поданій заяві просить заявник.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для виконання згаданих вимог позовну заяву слід залишити без руху та надати заявнику на підставі ст.185 ЦПК України строк для усунення зазначених недоліків.
Спосіб усунення недоліків полягає у поданні у вигляді окремого документа - заяви з виправленими недоліками та додатками.
Керуючись ст.ст.185, 258, 260 ЦПК України, суддя
Заяву залишити без руху, надавши заяву строк протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатись неподаною та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повне судове рішення складено та підписано 19 лютого 2026 року.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО