Провадження №2/447/586/26
Справа №447/39/26
(заочне)
19.02.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бачуна О.І.
з участю секретаря Данилів О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,
Сторони зареєстрували шлюб 19 квітня 2006року. Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 09.04.2009 року шлюб між сторонами розірвано. Від подружнього життя в сторін народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області №2-936/09 від 09.12.2009 з відповідача стягувалися аліменти на утримання дітей в розмірі по 1/3 частини всіх видів доходу щомісячно, до досягнення ними повноліття. На момент подання даного позову, стягнення на утримання доньки ОСОБА_3 уже не проводиться, оскільки вона досягла повноліття. Відповідач жодних коштів на утримання дочки не надає. На даний час вона навчається, відтак є потреба в додаткових витратах, таких як проживання, харчування та інше. З огляду на викладене позивачка вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1\4 частки з усіх видів його заробітку щомісячно на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 , яка продовжує навчання, починаючи від дня подачі даної позовної заяви і до закінчення навчання.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 12.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.
У вказаний строк відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається із копії паспорта № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб, ОСОБА_2 19.04.2006року зареєстрував шлюб із ОСОБА_7 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_8 .
Як вбачається із свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було розірвано 09 квітня 2010року відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського районного управління юстиції Львівської області.
Відповідно до довідки №1017 від 09.12.2025року ОСОБА_3 навчається на денному відділенні групи АР-41 курсу ІV Львівського фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну. Термін навчання 01.09.2022 по 30.06.2026.
Як вбачається із актового запису про шлюб №4, ОСОБА_9 05.05.2017року зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 . Прізвище дружини після реєстрації ОСОБА_10 .
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
У відповідності з ч. 3 ст. 199 Сімейного кодексу України право звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ч. 1 ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Ч.1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Так Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 у справі №644/3610/16 (провадження №61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У постанові від 16 лютого 2022 у справі №381/2423/20 (провадження №61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201цього Кодексу). Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Відповідно до положень п.20 ППВС «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів як досягнення дочкою, сином, віку, який перевищує 18 років але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Приписами ст.76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1,2 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їх їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Враховуючи встановлені обставини та факти, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою сторін, на день звернення до суду не досягла 23 років, навчається в денній формі навчання, що позбавляє її можливості працевлаштуватися та отримувати певний дохід, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.
Вирішуючи питання щодо спроможності відповідача надавати матеріальну допомогу суд не встановив наявності обставин, які б перешкоджали йому у виконанні його батьківських обов'язків стосовно повнолітньої доньки, яка продовжує навчатися.
Отже, з урахуванням вищевказаного, враховуючи те, що витрати на утримання дитини батьки повинні нести порівну, те, що позивачем доведено, що їх донька досягла повноліття та продовжує навчання, при цьому сам факт такого навчання суд пов'язує з необхідністю надання батьками матеріальної допомоги дитині, вказані витрати є доведеними, виходячи з засад розумності та справедливості, інтересів дитини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання ОСОБА_3 як повнолітньої дитини, що продовжує навчання до закінчення навчання чи до досягнення нею двадцяти трьохрічного віку, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 07.01.2026 року і до закінчення навчання, але не довше, як до досягнення нею двадцяти трьох років, оскільки саме такий розмір аліментів відповідатиме можливостям платника та потребам повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.
Крім того, стаття 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ч.1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України передбачено, що рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263- 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з навчання в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 02.01.2026 року і до закінчення навчання, але не довше, як до досягнення нею двадцяти трьох років.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 в дохід держави судовий збір у розмірі 1311,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 19.02.2026
Суддя Бачун О. І.