ЄУН 337/727/26
№2-д/337/5/2026
17 лютого 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.,
за участю секретарі - Бессарабової Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Запоріжжі Україна матеріали доручення Вільнюського міського дільничного (апілінкового) суду Литовської Республіки про надання інформації у зв'язку з розглядом в литовському суді клопотання ОСОБА_1 про визнання недієздатним громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
04.02.2026 до суду надійшло доручення Вільнюського міського дільничного (апілінкового) суду Литовської Республіки, в якому останній повідомляє про подану громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заяву про визнання недієздатним громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в Литовській Республіці разом з заявницею, та одночасно просить надати інформацію про назву закону, номер статті та текс закону чинного законодавства в Україні щодо визнання фізичної особи недієздатною.
Ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 05.02.2026 вказане доручення прийнято до виконання та призначено до розгляду.
Дослідивши матеріали доручення, суд приходить до такого.
Відповідно до ч.1-3 ст.500 ЦПК України суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допиту сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - дипломатичними каналами.
07.07.1993 між Україною та Литовською Республікою підписано Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, який ратифіковано Україною 17.12.1993 та набув чинності для неї 20.11.1994.
Відповідно до статті 23 вказаного Договору при обмеженні в дієздатності або визнанні недієздатним застосовується законодавство і є компетентними установи тієї Договірної Сторони, громадянином якої є особа, відносно якої вирішується питання про обмеження в дієздатності або визнання недієздатною.
Якщо установа однієї Договірної Сторони встановить, що є підстави для обмеження в дієздатності або визнанні недієздатним громадянина іншої Договірної Сторони, місце проживання або місце перебування якого знаходиться на території цієї Договірної Сторони, то вона повідомляє про це відповідну установу іншої Договірної Сторони. Якщо установа, що повідомлена таким способом, заявить, що надає право виконати подальші дії установі за місцем проживання або місцем перебування цієї особи, або не висловиться в трьохмісячний строк, то установа за місцем проживання чи місцем перебування цієї особи може вести справу про обмеження в дієздатності або визнання її недієздатною відповідно до законодавства своєї держави, якщо причина обмеження в дієздатності або визнання недієздатним передбачається також законами тієї Договірної Сторони, громадянином якої є ця особа. Рішення про обмеження в дієздатності або визнання недієздатним повинно бути надіслане відповідній установі іншої Договірної Сторони.
Згідно з статтею 36,37 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року
№435-IV, з подальшими змінами та доповненнями (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text) (далі - ЦК України) суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Суд також може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування.
Згідно з статтею 37 ЦК України у разі видужання фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, або такого поліпшення її психічного стану, який відновив у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, суд поновлює її цивільну дієздатність.
Згідно з статтями 39,40,41 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно з статтею 42 ЦК України за заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною, поновлення дієздатності таких осіб встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ст.293 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року №1618-IV, з подальшими змінами та доповненнями (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text) (далі - ЦПК України) розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною, поновлення цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється у порядку окремого провадження судом у складі одного судді і двох присяжних.
Згідно з частиною 1 статті 295 ЦПК України заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
Згідно з частинами 1,3 статті 296 ЦПК України заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім'ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Згідно з частини 1 статті 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Згідно з частиною 1,2 статті 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров'я. Для визначення фактичної можливості такої особи з'явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.
Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
Згідно з статтею 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.
Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.
Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою такої фізичної особи, її піклувальника, членів сім'ї, органу опіки та піклування або її адвоката.
Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка визнана недієздатною, у разі видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім'ї, органу опіки та піклування, такої особи, визнаної недієздатною, або її адвоката.
Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту доручення, наразі в провадженні Вільнюського міського дільничного (апілінкового) суду Литовської Республіки перебуває справа про визнання громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання в Україні: АДРЕСА_1 , який проживає в Литовській Республіці разом з матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Разом з тим, встановлено, що рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 10.07.2024 (цивільна справа №2-о/337/148/2024, ЄУН 337/2433/24) за заявою ОСОБА_1 було визнано недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено над ним опіку та призначено його опікуном ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Строк дії вказаного судового рішення встановлено 2 роки з дня набрання рішенням законної сили.
Вказане судове рішення набрало законної сили 10.08.2024, опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є чинним до 10.08.2026.
Судових справ, пов'язаних із поновлення дієздатності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.
Відповідно до діючого Цивільного процесуального кодексу України (стаття 13) суд здійснює розгляд судових справ виключно за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
Отже, суд України позбавлений можливості самостійно ініціювати розгляд справи про визнання особи недієздатною, обмежено дієздатною або про перегляд раніше ухваленого рішення про визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною.
Крім того, відповідно до норм чинного Цивільного процесуального кодексу України (статті 186,255) наявність судового рішення, яке набрало законної сили, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, виключає здійснення провадження за новим зверненням особи.
Враховуючи вищевикладене, Хортицький районний суд міста Запоріжжя не має заперечень щодо розгляду Вільнюським міським дільничним (апілінковим) судом Литовської Республіки справи про визнання недієздатним громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до чинного законодавства Литовської Республіки.
Керуючись ст.2,500 ЦПК України,
Доручення Вільнюського міського дільничного (апілінкового) суду Литовської Республіки про надання інформації у зв'язку з розглядом в литовському суді клопотання ОСОБА_1 про визнання недієздатним громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - вважати виконаним.
Надати згоду Вільнюському міському дільничному (апілінковому) суду Литовської Республіки на розгляд справи про визнання недієздатним громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в Литовській Республіці.
Надати Вільнюському міському дільничному (апілінковому) суду Литовської Республіки інформацію про зміст норм чинного законодавством України щодо підстав та умов, за яких особу може визнано недієздатною або обмежено дієздатною, у редакції, викладеній у мотивувальній частині цієї ухвали.
Направити Вільнюському міському дільничному (апілінковому) суду Литовської Республіки копію рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 10.07.2024 (цивільна справа №2-о/337/148/2024, ЄУН 337/2433/24) про визнання недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А.Мурашова
17.02.2026