1Справа № 335/1241/26 1-кс/335/527/2026
16 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 , інших власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , їх представника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000252 від 20.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, -
Слідчий відділу СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено 06.02.2026 під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , яке належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, на:
1) грошові кошти у загальному розмірі 5 550 євро, 19 553 доларів США, а саме: 37 купюр номіналом по 50 євро; 2 купюри номіналом по 100 євро; 46 купюр номіналом по 100 доларів США; 2 купюри номіналом по 50 доларів США; 1 купюра номіналом 10 доларів США; 1 купюра номіналом 1 долар США; 148 купюр номіналом по 100 доларів США; 2 купюри номіналом по 20 доларів США; 1 купюра номіналом 2 долари США; 8 купюр номіналом по 100 євро; 54 купюри номіналом по 50 євро;
2) 2 аркуші паперу (один з блокноту, один із зошиту) з чорновими записами;
3) документи на ім'я ОСОБА_5 , а саме: результати лабораторної діагностики від 24.04.2024, протокол ультразвукового дослідження черевної порожнини та нирок від 23.05.2024;
4) медична документація на ім'я ОСОБА_5 , а саме: біохімічний аналіз від 24.05.2023, лікарсько-консультативне заключення від 28.10.2024;
5) ноутбук ASUS з серійним номером LBN0CX233653485 в корпусі чорного кольору разом з зарядним пристроєм;
6) ноутбук ASUS з серійним номером СANDAS425790431 в корпусі білого кольору із зарядним пристроєм.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом слідчого управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025080000000252 від 20.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
06 лютого 2026 року о 15 годині 37 хвилини ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
06 лютого 2026 року о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
06 лютого 2026 в період часу з 18 години 22 хвилин до 21 години 29 хвилини проведено санкціонований обшук квартири АДРЕСА_1 під час якого виявлено та вилучено майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 , а саме:
- грошові кошти у загальному розмірі 5 550 євро, 19 553 доларів США: 10 купюр номіналом 100 євро, 91 купюра номіналом 50 євро, 1 купюра номіналом 5 євро, 194 купюри номіналом 100 доларів США, 2 купюри номіналом 50 доларів США, 2 купюри номіналом 20 доларів США, 1 купюра номіналом 10 доларів США, 1 купюра номіналом 2 долари США, 1 купюра номіналом 1 долар США;
- 2 аркуші паперу (один з блокноту, один із зошиту) з чорновими записами;
- документи на ім'я ОСОБА_5 , а саме: результати лабораторної діагностики від 24.04.2024, протокол ультразвукового дослідження черевної порожнини та нирок від 23.05.2024;
- медична документація на ім'я ОСОБА_5 , а саме: біохімічний аналіз від 24.05.2023, лікарсько-консультативне заключення від 28.10.2024;
- ноутбук ASUS номер LBN0CX233653485 в корпусі чорного кольору разом з зарядним пристроєм;
- ноутбук ASUS с/н: СANDAS425790431 в корпусі білого кольору із зарядним пристроєм.
Як зазначає слідчий, вилучені грошові кошти у загальному розмірі 5 550 євро та 19 553 доларів США можуть бути набуті кримінально протиправним шляхом.
Вилучені ноутбук ASUS номер LBN0CX233653485 в корпусі чорного кольору разом з зарядним пристроєм та ноутбук ASUS с/н: СANOAS425790431 в корпусі білого кольору із зарядним пристроєм, мають значення речових доказів, оскільки знаходились у користуванні підозрюваного ОСОБА_5 та використовувались ним, у т.ч. під час здійснення злочинної діяльності; для підтримки зв'язку (дзвінків, листування), у т.ч. з іншими невстановленими органами досудового розслідування особами, яких на теперішній час органами досудового розслідування не встановлено, а також військовозобов'язаними громадянами України чоловічої статі, які в умовах воєнного стану, під час мобілізації за грошову винагороду, за сприяння підозрюваного ОСОБА_5 у незаконний спосіб (шляхом отримання та подальшого використання завідомо підроблених (неправдивих) офіційних документів, які є підставою для зняття з військового обліку) отримали або мають на меті отримання можливості перетину державного кордону України; для передачі та отримання інформації щодо ходу скоєння, безпосереднього скоєння кримінальних правопорушень. Тобто, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та нададуть органу досудового розслідування можливість отримати докази, які самостійно чи в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин кримінального правопорушення.
Вилучені 2 аркуші паперу (один з блокноту, один із зошиту) з чорновими записами, документи на ім'я ОСОБА_5 , а саме: результати лабораторної діагностики від 24.04.2024, протокол ультразвукового дослідження черевної порожнини та нирок від 23.05.2024 та медична документація на ім'я ОСОБА_5 , а саме: біохімічний аналіз від 24.05.2023, лікарсько-консультативне заключення від 28.10.2024 мають значення речових доказів, оскільки, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, нададуть органу досудового розслідування можливість отримати докази, які самостійно чи в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин кримінального правопорушення.
Вищезазначене майно визнано речовими доказом, про що слідчим винесено відповідну постанову.
Крім того, за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Посилання сторони захисту на те, що частина вилучених коштів є власністю доньки підозрюваного не мають жодного документального підтвердження.
Щодо посилання належності вилучених коштів дружині підозрюваного, навіть у разі підтвердження законності їх походження, не спростовують мети накладення арешту, оскільки у відповідності до ст. 60 Сімейного кодексу України є спільною сумісною власністю подружжя.
Таким чином, на теперішній час з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, у зв'язку з наявністю розумних підстав вважати, що вищезазначене майно може підлягати конфіскації, у органу досудового розслідування виникла необхідність у арешті майна, а саме грошових коштів, у загальному розмірі 5 550 Євро, 19 553 доларів США, які належать підозрюваному ОСОБА_5 для забезпечення подальшої конфіскації майна як виду покарання, та іншого майна, зазначеного в клопотанні, з метою збереження речових доказів.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав, що в ньому викладені.
У судовому засіданні ОСОБА_7 , яка є донькою підозрюваного ОСОБА_5 , зазначила, що у зв'язку із ситуацією в країні, все своє коштовне майно, а саме грошові кошти та ноутбук ASUS с/н: СANDAS425790431 в корпусі білого кольору із зарядним пристроєм, вона зберігала за місцем проживання своїх батьків, де також зареєстроване її місце проживання. Вона зазначила, що вона працює офіційно та має свої збереження, зокрема грошові кошти в сумі 4 771 доларів США та 2055 Євро, які були вилучені слідчим із тривожної валізи, та лежали у книзі.
ОСОБА_8 , яка є дружиною підозрюваного ОСОБА_5 , зазначила, що обшук проводився у її присутності. На вимогу слідчого вона зазначила де саме вони зберігають грошові кошти. Так, у них є тривожна валіза, яка стоїть у шафі, біля виходу з квартири. В цій валізі зберігались грошові кошти, а саме гроші, які належать їх донці 4 771 доларів США та 2055 Євро і вони лежали у книзі, а в коробці лежали їх з чоловіком грошові кошти у сумі 14 822 доларів США та 3500 Євро. При цьому, із цієї суми 13 130 доларів США їм не належать, оскільки це грошові кошти, які їм перераховували друзі із-за кордону, для придбання їх матері квартири в іншому районі, який є більш безпечним. Проте, придбати квартиру вони не встигли, оскільки ця жінка померла, а гроші залишились зберігатися у них, поки друзі не зможуть приїхати до України. Під час проведення обшуку вона зазначала слідчому про те, що ці гроші їм не належать. Ноутбук в корпусі білого кольору належить їх доньці, а ноутбук у корпусі чорного кольору є їх з чоловіком сімейним.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначав, що він має офіційні доходи, зареєстрований як самозайнята особа, і їх сім'я має певні збереження. Частина грошових коштів, які вилучив слідчий, а саме в сумі 4 771 доларів США та 2055 Євро, у їх квартирі зберігала донька у тривожній валізі, частина грошових коштів в сумі 13 130 доларів США, це гроші які були направлені його дружині поштовими переказами від друзів із-за кордону, а інші гроші це їх з дружиною сімейні збереження.
Адвокатом ОСОБА_6 , який є захисником ОСОБА_5 та представником ОСОБА_7 і ОСОБА_8 подано письмові заперечення проти клопотання про арешт майна.
В обґрунтування заперечень зазначено, що клопотання про арешт майна є незаконним, необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Зокрема, із клопотання встановлено, що метою арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження у зв'язку з наявністю розумних підстав, що майно може підлягати конфіскації як виду покарання відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Разом із тим, частина вилученого майна, а саме грошові кошти та ноутбук в корпусі білого кольору, належить доньці підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_7 , а частина грошових коштів, 13130 доларів США, вилучені з тривожної валізи належать дружині ОСОБА_5 - ОСОБА_8 , як такі що отримані грошовими переказами для покупки квартири для матері громадянки Ізраїлю ОСОБА_9 .
Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні є власниками вилученого майна та третіми особами, щодо майна яких вирішується питання про арешт та користуються правами, передбаченими ст. 64-2 КПК України.
Із клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України, відповідно до яких з клопотанням про арешт майна третьої особи має звернутися прокурор.
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не є підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, а відтак відсутні законні підстави для накладення арешту на грошові кошти та ноутбук ASUS в корпусі білого кольору, які були вилучені із квартири сім'ї ОСОБА_10 , з метою забезпечення можливої конфіскації майна.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання про арешт майна в повному обсязі. Крім тих обставин, що зазначені у письмових запереченнях, зазначив, що ноутбук в корпусі чорного кольору використовується його підзахисним ОСОБА_5 під час здійснення ним адвокатської діяльності, а тому його взагалі не можливо було вилучати, оскільки порушується адвокатська таємниця. Крім того, вилучені ноутбуки слідчий вже мав можливість оглянути та встановити чи наявна в них інформація, що має доказове значення у кримінальному провадженні. Вилучена медична документація щодо ОСОБА_5 містить конфіденційну інформацію та вона не має будь-якого відношення до обставин кримінального провадження, по якому здійснюється досудове розслідування.
Заслухавши учасників розгляду клопотання, дослідивши його доводи та матеріали кримінального провадження, надані в його обґрунтування, а також надані в обґрунтування заперечень документи, слідчий суддя встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000252 від 20.11.2025, в якому ОСОБА_5 06.02.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 03.02.2026, надано дозвіл на обшук квартири АДРЕСА_1 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання комп'ютерної техніки (персональних комп'ютерів, ноутбуків, планшетів), друкарської та розмножувальної техніки (принтерів, сканерів), електронних носіїв інформації (лазерних дисків для електронних систем зчитування, карт пам'яті), засобів стільникового зв'язку (мобільних телефонів, карток операторів стільникового зв'язку), грошових коштів здобутих злочинним шляхом, а також бланків, печаток, чорнових записів, які зберегли на особі сліди кримінального правопорушення або містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно протоколу обшуку, 06 лютого 2026 року в період часу з 18 години 22 хвилин до 21 години 29 хвилин проведено обшук квартири АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено наступне майно:
- грошові кошти в сумі 2055 євро та 4 711 доларів США, які знаходились у книжці ОСОБА_11 ;
- грошові кошти в сумі 14 822 доларів США та 3 500 євро, які знаходилися у сумці синього кольору, в коробці;
- 2 аркуші паперу (один з блокноту, один із зошиту) з чорновими записами;
- документи на ім'я ОСОБА_5 , а саме: результати лабораторної діагностики від 24.04.2024, протокол ультразвукового дослідження черевної порожнини та нирок від 23.05.2024;
- медична документація на ім'я ОСОБА_5 , а саме: біохімічний аналіз від 24.05.2023, лікарсько-консультативне заключення від 28.10.2024;
- ноутбук ASUS номер LBN0CX233653485 в корпусі чорного кольору разом з зарядним пристроєм;
- ноутбук ASUS с/н: СANDAS425790431 в корпусі білого кольору із зарядним пристроєм.
У поданому клопотанні сторона обвинувачення просить накласти арешт на вилучені документи та ноутбуки, з метою збереження речових доказів, а на грошові кошти - з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Тобто, для вирішення питання про накладення арешту на майно з метою збереження речового доказу, слідчому судді слід встановити чи відповідає майно, яке слідчий просить арештувати, ознакам речового доказу у кримінальному провадженні.
Критерії віднесення майна до речових доказів визначені ст. 98 КПК України, якою передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Заявляючи вимоги про накладення арешту на 2 аркуші паперу (один з блокноту, один із зошиту) з чорновими записами, які були вилучені в ході обшуку квартири, слідчий належним чином не обґрунтував критерії віднесення цих аркушів до речових доказів.
Копії цих документів до матеріалів клопотання не долучено, зміст їх не розкрито, а з їх опису не вбачається, що вони містять ознаки речового доказу у кримінальному провадженні, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, які стосувались особи ОСОБА_12 .
Крім того, слідчий суддя вважає, що вилучені у квартирі сім'ї ОСОБА_10 медичні документи, а саме результати лабораторної діагностики від 24.04.2024, протокол ультразвукового дослідження черевної порожнини та нирок від 23.05.2024, біохімічний аналіз від 24.05.2023, лікарсько-консультативне заключення від 28.10.2024 також не мають ознак речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки стосуються особи ОСОБА_5 та не містять жодної інформації, яка може бути використана в якості доказів у кримінальному провадженні, по якому здійснюється досудове розслідування.
Посилання прокурора у судовому засіданні, що вказані медичні документи на ім'я ОСОБА_5 будуть перевірятися, з метою з'ясування питання чи не отримано ОСОБА_5 підстав для виключення з військового обліку на підставі підроблених документів, слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки з'ясування вказаних питань виходить з межі обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.
Слідчому судді не надано доказів того, що 2 аркуші паперу (один з блокноту, один із зошиту) з чорновими записами та медичні документи ОСОБА_5 зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Само по собі винесення слідчим формальної, без належного обґрунтування, постанови про визнання тієї чи іншої речі речовим доказом у кримінальному провадженні, не свідчить про те, що ця річ відповідає ознакам речового доказу, згідно ст. 98 КПК України.
З огляду на викладені обставини, слідчий суддя доходить до висновку про відсутність підстав для накладення арешту на 2 аркуші паперу (один з блокноту, один із зошиту) з чорновими записами та медичні документи ОСОБА_5 .
Разом із тим, слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про необхідність накладення арешту на вилучені ноутбук ASUS номер LBN0CX233653485 в корпусі чорного кольору разом з зарядним пристроєм та ноутбук ASUS с/н: СANDAS425790431 в корпусі білого кольору із зарядним пристроєм, оскільки є підстави вважати, що у вказаних речах може міститися інформація, яка може бути використана в якості доказів у кримінальному провадженні, і вказані обставини будуть встановлені під час їх детального огляду.
При цьому, слідчий суддя не погоджується із запереченнями сторони захисту про те, що вилучення вказаного майна є втручанням у адвокатську діяльність підозрюваного ОСОБА_5 , а відтак слід відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, оскільки сам по собі статус адвоката не може свідчити про поширення гарантій адвокатської таємниці на все майно, яке перебуває у власності чи користуванні такої особи; гарантії адвокатської діяльності в частині охорони адвокатської таємниці не поширюються на відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення адвокатом чи за його участі; такі гарантії адвоката втрачаються у разі можливого вчинення ним кримінального правопорушення, зокрема, не у зв'язку з реалізацією ним функцій адвоката; адвокатська таємниця розповсюджується не на будь-яке спілкування між адвокатами, юристами щодо здійснення їх професійної діяльності, а лише на відомості, що безпосередньо стосуються обставин справи, в межах якої надається правова допомога на підставі відповідного договору.
Доводи сторони захисту про те, що ноутбук у корпусі білого кольору належить ОСОБА_7 належними та допустимими доказами не підтверджено. Документів на підтвердження придбання цього ноутбуку саме донькою підозрюваного, а також на підтвердження того, що цей ноутбук перебував лише в її користуванні, слідчому судді не надано.
Водночас слідчий суддя зауважує, що власник майна не позбавлений права в подальшому, за наявності відповідних підстав, порушити питання про зміну або скасування арешту, накладеного на його майно, в порядку передбаченому ст. 174 КПК України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 5 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Вимоги клопотання про арешт вилучених під час проведення обшуку грошових обґрунтовуються положеннями п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, яке може бути призначено судом ОСОБА_5 .
Так, слідчим суддею встановлено, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України.
Санкцією частини ч. 3 ст. 332 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Таким чином, у даному кримінальному провадженні є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 може бути призначене покарання з конфіскацією належного йому майна.
Разом із тим, за змістом п. 3 ч. 2, ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання може бути накладено лише на майно підозрюваного, обвинуваченого або засудженого, яке належить йому на праві особистої приватної власності.
При цьому, виходячи із загальних засад кримінального провадження, належність майна особисто підозрюваному, та можливість застосування до нього конфіскації, повинна довести саме сторона обвинувачення.
ОСОБА_7 , яка є донькою ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 , яка є дружиною ОСОБА_5 , не є підозрюваними у даному кримінальному провадженні, та не мають будь-якого відношення до нього.
В ході судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що грошові кошти вилучались з різних місць їх зберігання у квартирі. Зокрема, частина грошових коштів в сумі 2055 євро та 4 711 доларів США, були вилучені з книжки ОСОБА_11 , а грошові кошти в сумі 14 822 доларів США та 3 500 євро, були вилучені із коробки, яка знаходилась у сумці синього кольору.
Згідно письмових зауважень до протоколу обшуку від 06.02.2026, під час проведення обшуку слідчим було безпідставно вилучені грошові кошти ОСОБА_8 та її доньки.
У ході судового розгляду клопотання про арешт майна ОСОБА_8 зазначила, що одразу в ході проведення обшуку повідомила слідчому місце де зберігаються їх сімейні кошти та, що грошові кошти в сумі 2055 євро та 4 711 доларів США, які були вилучені з книжки ОСОБА_11 , є коштами їх доньки, і зберігаються у тривожній валізі на випадок необхідності термінового виїзду з квартири у зв'язку з воєнним станом.
Вказані обставин слідчий та прокурор у судовому засіданні не спростовував.
ОСОБА_7 у судовому засіданні також зазначала, що все належне їй цінне майно вона зберігає у своїх батьків, і зокрема у тривожній валізі, в книжці, вона зберігала грошові кошти в сумі 2055 євро та 4 711 доларів США, які є її особистими збереженнями, з офіційних джерел.
Слідчому судді також надано докази на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_7 офіційно працевлаштована, отримує заробітну плату за місцем своєї роботи, тобто що вона має офіційні доходи.
З огляду на викладені обставини, а також на те, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено факт належності грошових коштів в сумі 2055 євро та 4 711 доларів США, які були вилучені в ході проведення цього обшуку в іншому місці від основної суми грошових коштів, саме підозрюваному ОСОБА_5 , у зв'язку із чим до них можливо в подальшому було б застосувати конфіскацію, як вид покарання, слідчий суддя доходить до висновку, що в арешті вказаних грошових коштів слід відмовити.
Відсутність документів, які свідчать про придбання ОСОБА_7 іноземної валюти із власних коштів, на що посилався прокурор у судовому засіданні, само по собі не свідчить про те, що ці кошти є власністю підозрюваного ОСОБА_5 . Придбання іноземної валюти у пунктах обміну не завжди оформлюється відповідними квитанціями.
Саме по собі знаходження грошових коштів у квартирі, де проживає підозрюваний ОСОБА_8 , також беззаперечно не свідчить про те, що ці грошові кошти належать особисто йому, тим більше, що в цій квартирі зареєстровані/проживають і члени його родини, дружина та донька.
Вирішуючи клопотання про арешт інших грошових коштів, які були вилучені під час проведення обшуку, слідчий суддя виходить з наступного.
Як встановлено у ході розгляду клопотання про арешт майна, в ході проведення обшуку також із коробки, яка знаходилась у сумці, були вилучені грошові кошти в сумі 14 822 доларів США та 3 500 євро.
У судовому засіданні ОСОБА_8 та ОСОБА_5 зазначали, що із цієї суми 13 130 доларів США це грошові кошти, які належать їх подрузі - ОСОБА_13 , яка проживає за кордоном, і були відправлені переказами ОСОБА_8 для придбання нерухомого майна матері її подруги, а інші кошти є заощадженнями сім'ї.
На підтвердження вказаних обставин слідчому судді надані підтвердження переказів PrivatMoney, проте, ці перекази стосуються періоду з травня 2020 року по січень 2023 року. Доказів того, що ОСОБА_8 знімались з рахунку вказані грошові кошти, і що саме ці грошові кошти зберігались у квартирі ОСОБА_10 на момент проведення обшуку слідчому судді не надано.
Таким чином, враховуючи те, що у квартирі де проживає сім'я ОСОБА_10 вилучені грошові кошти в сумі 14 822 доларів США та 3 500 євро, і ними на даний час не доведено, що вказані грошові кошти їм не належать, у слідчого судді є достатні підстави для того, щоб дійти висновку, що вказані грошові кошти є спільним майном подружжя ОСОБА_10 .
Статтями 60, 61 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Таким чином, за загальним правилом, права подружжя на майно у праві спільної сумісної власності є рівними.
З урахуванням встановлених обставин, таких загальних засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, недоторканість права власності, слідчий суддя вважає, що на даний час потреби досудового розслідування виправдовують накладення арешту на частину грошових коштів, до яких може бути застосована конфіскація майна, як вид покарання для підозрюваного ОСОБА_5 , а саме на половину вилучених грошових коштів, відносно яких відсутні достатні дані про належність їх третім особам, окрім подружжя ОСОБА_10 , на 7 411 доларів США та на 1750 Євро.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що в даному випадку ним не ділиться майно подружжя в натурі, а застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у тій мірі, що забезпечує баланс між потребами досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_5 , та правом власності дружини підозрюваного - ОСОБА_8 , право власності якої на половину спільного сумісного майна подружжя презюмується нормами ст. 63 СК України.
Доказів того, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 існувала інша домовленість про володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, слідчому судді не надано.
З огляду на викладені обставини, слідчий суддя доходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна підлягає частковому задоволенню з підстав, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Посилання сторони обвинувачення у клопотанні на практику Верховного Суду є недоречними, оскільки відповідно до змісту постанов, зазначених в клопотанні, судом не вирішувались питання про можливість арешту спільного майна подружжя чи можливість застосування конфіскації до даного майна. У вказаних справах Верховний Суд обґрунтовував свої рішення нормами СК України при вирішенні інших спорів, зокрема, спору подружжя про визнання того чи іншого майна, придбаного у період шлюбу, особистою приватною власністю, спору щодо стягнення в солідарному порядку з колишнього подружжя заборгованості за договором, який було укладено під час шлюбу в інтересах сім'ї, тощо.
Тобто зазначена стороною обвинувачення практика Верховного Суду не є релевантною при вирішенні судом даного клопотання про арешт майна.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що в матеріалах клопотання наявна постанова слідчого, відповідно до якої всі вилучені в ході обшуку квартири речі, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Проте, вказана постанова не містить жодного обґрунтування відповідності вказаного майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. У судовому засіданні ні слідчий, ні прокурор не навів мотивів, з яких би можливо було дійти висновку, що грошові кошти, 2 аркуші паперу (один з блокноту, один із зошиту) з чорновими записами та медичні документи ОСОБА_5 , є речовими доказами у кримінальному провадженні, зокрема, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, або що грошові кошти здобуті злочинним шляхом.
У клопотанні слідчого також зазначено, що є підстави вважати, що вилучені грошові кошти здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення, на цьому наполягав і прокурор у судовому засіданні.
Проте, слідчому судді не надано жодного доказу на підтвердження вказаних аргументів, а отже ці твердження є припущеннями сторони обвинувачення.
Зокрема, із повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 369-2 КК України, та матеріалів досудового розслідування встановлено, що у даному кримінальному провадженні внаслідок проведення контролю за вчиненням злочину було зафіксовано передання ОСОБА_5 грошових коштів свідком ОСОБА_12 двічі, вперше 20 000 грн., які ОСОБА_5 у подальшому повернув свідкові, та 18 000 доларів США (емітаційних коштів), які були вилучені під час проведення обшуку в офісі підозрюваного.
А відтак відсутні обґрунтовані підстави вважати, що інші грошові кошти, вилучені в ході проведення обшуку, можуть бути здобуті злочинним шляхом.
Посилання адвоката ОСОБА_6 на те, що з клопотанням про арешт майна повинен був звертатися прокурор, а не слідчий, оскільки клопотання подано щодо майна третьої особи, є безпідставними, з тих підстав, що по-перше, сторона обвинувачення у своєму клопотанні та у судовому засіданні наполягає, що вилучене в ході обшуку майно належить саме підозрюваному ОСОБА_5 , а не третім особам, а по-друге, вимогами ч. 1 ст. 171 КПК України передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 170-173, 369-372 КПК України, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025080000000252 від 20.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено 06.02.2026 під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 , а саме на:
- ноутбук ASUS з серійним номером LBN0CX233653485 в корпусі чорного кольору разом з зарядним пристроєм;
- ноутбук ASUS з серійним номером СANDAS425790431 в корпусі білого кольору із зарядним пристроєм;
- грошові кошти в сумі 7 411 (сім тисяч чотириста одинадцять) доларів США;
- грошові кошти в сумі 1750 (одна тисяча сімсот п'ятдесят) Євро.
В іншій частині клопотання залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16.02.2026.
Повний текст ухвали складено 18.02.2026.
Слідчий суддя: ОСОБА_1