Справа № 333/3660/25
Пр.2/333/206/26
19 лютого 2026 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді: Наумової І.Й., за участю секретаря судового засідання Кунець В.В., позивача: ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката: Кушнеренко Т.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в особі представниці - адвокатки Кушнеренко Тамари Валеріївни, до Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання права власності на квартиру, -
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в особі представника - адвоката Кушнеренко Т.В., звернувся до суду з позовом до Мелітопольської міської ради Запорізької області, який обґрунтований наступним.
Позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1 . Право власності підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 26.09.1995 року, а також договором дарування частини квартири від 28.11.1998 року. Правовстановлюючі документи містять відомості про державну реєстрацію права власності в бюро технічної інвентаризації у відповідності до діючого на той час законодавства. Оригінали правовстановлюючих документів на майно втрачені, що не дає можливості зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Як відомо м. Мелітополь Запорізької області знаходиться на даний час в тимчасовій окупації та відповідно на даний час документи відновити неможливо. Таким чином, позивачі не можуть підтвердити своє право власності перед третіми особами з метою державної реєстрації майна та в подальшому не зможуть реалізувати свої право на отримання компенсації за втрачене нерухоме майно. Те, що в дійсності нерухоме майно на момент пред'явлення позову належить позивачам можна встановити з наступного. Так, з 1 січня 2013 року в Україні запроваджено єдину державну інформаційну систему з відомостями про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти/суб'єкти цих прав -Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Згідно з Інформації з Державного реєстру, яка сформована 22 квітня 2025 року за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» інформація про зареєстроване нерухоме майно за ОСОБА_3 відсутня, що свідчить про те, що після 01.01.2013 року квартира нікому не відчужувалася. Крім того, ОСОБА_3 має в даній квартирі зареєстроване місце проживання, що підтверджується довідкою внутрішньо переміщеної особи від 14 травня 2022 року. Також даний факт підтверджується договором про надання послуг з централізованого опалення в квартирі, квитанціями про оплату комунальних послуг на абонента ОСОБА_3 .
На підставі вищевказаного, позивач просить суд визнати за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 , по 1/3 частині за кожним.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.06.2025 р. відкрито провадження у справі, призначений її розгляд за правилами загального позовного провадження, сторонам встановлений строк для надання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 03.07.2025 р., занесеної до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначений розгляд справи по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Кушнеренко Т.В. підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце повідомлений. Скерував до суду заяву з проханням розглянути справу за відсутності їх представника.
Суд, вислухав пояснення позивачки, її представника, дослідивши матеріали справи, та оцінивши наявні у ній докази у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до копії договору дарування від 27.11.1998 р., посвідченого приватного нотаріусом Мелітопольського нотаріального округу Запорізької області Сєдовою Н.В., позивачка ОСОБА_3 на підставі цього договору набула у власність 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Право власності на 1/3 частки цієї квартири позивачка ОСОБА_3 зареєструвала 09.01.1999 р. в Державному ЖКГ «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації».
Відповідно до копії свідоцтва №799-р про право власності на житло, видане 26.09.1995 р. Державним підприємством «Мелітопольжитлосервіс», на праві спільної сумісної власності позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Право власності на цю квартиру позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували 27.09.1995 р. в Державному ЖКГ «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації».
Відповідно до технічної документації на вищевказану квартиру, остання має загальну площу квартири 30.4 кв.м., житлової площі - 17.3 кв.м.
З копії паспортів позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вбачається, що їх постійне місце проживання наразі зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 .
З копії паспорту позивачки ОСОБА_3 , довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, вбачається, що її постійне місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 . З 14.05.2022 р. ОСОБА_3 як внутрішньо переміщена особа мешкає в м. Умань Черкаської області.
З копії договору про надання послуг з центрального опалення від 20.01.2020 р., рахунків по оплаті комунальних послуг, вбачається, що основним споживачем комунальних послуг, які надавалися за адресою: АДРЕСА_3 , була позивачка ОСОБА_3 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, станом на 19.02.2026 р., право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , не зареєстроване.
Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Мелітопольська міська територіальна громада, у склад якої входить м. Мелітополь, включена до Переліку територіальних громад, які перебувають у тимчасовій окупації. З 26.02.2022 р. і по теперішній час м. Мелітополь Запорізької області є тимчасово окупованою рф територією України, що є загальновідомим фактом.
Позивачі, які внаслідок воєнного стану в Україні та вимушеного переміщення з тимчасово окупованого рф м. Мелітополя Запорізької області, втратили оригінали правовстановлюючих документів на спірну квартиру, до початку війни в Україні позивача відомості про їх право власності на дану квартиру не внесли до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно. Дані обставини перешкоджають позивачам у здійсненні реєстрації їх права власності на квартиру у вищевказаних державних реєстрах та подальшій реалізації їх прав як власників нерухомого майна.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з 1995 р., а позивачка ОСОБА_3 з 1998 р. набула право власності на вищевказану квартиру, по 1/3 частці на кожного співвласника. Своє право власності позивачі оформили у встановленому на той час законодавством порядку, зокрема зареєстрували в бюро технічної інвентаризації м. Мелітополь Запорізької області. Дана квартира позивачами не відчужувалася, оригінали правовстановлюючих документів втрачені та не можуть бути відновлені внаслідок тимчасової окупації території, де перебувало майно та реєструвалося право власності на нього. Дані обставини перешкоджають позивачам реалізувати їх право на компенсацію за втрачене нерухоме майно на тимчасово окупованій території.
З метою захисту прав позивачів на належне їм нерухоме майно, які вони не можуть захистити в позасудовому порядку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 247, 259, 263-265, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в особі представниці - адвокатки Кушнеренко Тамари Валеріївни, до Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання права власності на квартиру, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право спільної часткової власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , загальна площа якої - 30.4 кв.м., житлова площа - 17.3 кв.м., по 1/3 частині квартири за кожним.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 19.02.2026 р.
Суддя: І.Й.Наумова