Ухвала від 17.02.2026 по справі 398/212/17

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/193/26 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

ЄРДР № Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2026 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_3 ,

суддів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

при секретарі - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Кропивницькому, до початку розгляду кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 з доповненнями, адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , прокурора ОСОБА_9 на вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2025 року відносно ОСОБА_7 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 187, п.п. 2,4,6,13 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 15 п.п.6,13 ч.2 ст. 115 КК України, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7

інші учасники судового розгляду:

прокурор - ОСОБА_10

захисник-адвокат - ОСОБА_8

обвинувачений - ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2025 року ОСОБА_7 , винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 187, п.п. 2,4,6,13 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 15 п.п.6,13 ч.2 ст. 115 КК України та на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено обвинуваченому остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Крім того, вищевказаним вироком суду, серед іншого, міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироку законної сили, але не довше, ніж на 60 днів.

Прокурор, до початку розгляду кримінального провадження, подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 . Клопотання мотивовано тим, що у кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зникли та не зменшилися і продовжують існувати.

Запобіжні заходи, не пов'язані із триманням під вартою з урахуванням наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не стане на перешкоді до вчинення обвинуваченим дій, які будуть сприяти уникненню від відповідальності.

Вказані обставини в сукупності з намаганням обвинуваченим уникнути покарання вказують на те, що встановлені слідством ризики не зменшились і продовжують мати місце, а міра запобіжного заходу непов'язана з триманням під вартою об'єктивно не зможе запобігти настанню цих ризиків та забезпечити виконання обов'язків визначених нормами КПК України.

Крім того, по справі відповідно до практики Європейського суду з прав людини також наявні, з урахуванням протиправного позбавлення життя двох осіб, у чому обвинувачується ОСОБА_7 , реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої

Таким чином на підставі викладено, беручи до уваги, що 20.02.2026 спливає строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та з метою запобігання зазначеним у клопотанні ризикам, які не зменшились та продовжують мати місце, а також неможливості застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , сторона обвинувачення вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечили проти задоволення клопотання, просили застосувати домашній арешт.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, які стосуються вирішення питання щодо запобіжного заходу, доводи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія судів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.331 КПК України, суд (в тому числі апеляційної інстанції) під час судового розгляду, за клопотанням сторони обвинуваченого або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, за результатами розгляду якого, суд своєю вмотивованою ухвалою може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд (в тому числі і апеляційний) зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Положенням ст.199 КПК України прямо передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою стосується як досудового розслідування, під час якого воно подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого воно здійснюється, так і судового провадження.

Приписами ст.177 КПК України встановлено, що підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів.

Також, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Як вбачається з матеріалів провадження, строк обраного раніше обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, зокрема, вбивств, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, з особливою жорстокістю, особою, яка раніше вчинила вбивство.

Злочини відносяться до категорії особливо тяжких, тяжких. Внаслідок вчинення злочину настали тяжкі і невідворотні наслідки, злочин, передбачений ст. 115 КК України, посягає на найвищі цінності - життя людини.

Покарання за найтяжчий із інкримінованих ОСОБА_7 злочинів передбачає довічне позбавлення волі.

Колегія суддів погоджується з наявними ризиками, а саме передбаченими:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України - можливість обвинуваченого ухилятись відкримінальної відповідальності шляхом переховування від суду, у зв'язку із тим, що обвинувачений не має постійного місця проживання та стійких соціальних зв'язків та розуміючи міру покарання яка може бути застосована до останнього;

- п.4 ч.1 ст.177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме ухилятися від викликів до суду, зловживаючи своїмипроцесуальними правами затягувати розгляд кримінального провадження;

- п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які дають покази підтверджуючі його вину, будучи особою, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів як результат схильною до вчинення насильницький злочинів та враховуючи те що ОСОБА_7 .

Зазначені ризики не перестали існувати з часу вирішення питання про запобіжний захід обвинуваченому, обставини для тримання під вартою продовжують існувати, ризики не зменшилися, апеляційний розгляд призначено на 23.03.2026 року, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що зазначені ризики зменшились, або ж відпали, на даний час не встановлено, тому підстави для зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 на більш м'який - відсутні, застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить запобігання вищезазначеним ризикам.

З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 199, 331, 405 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 17.04. 2026 року включно.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді: ( підписи )

Згідно з оригіналом:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_3