Житомирський апеляційний суд
Справа №296/956/26 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/119/26
Категорія 422 КК Доповідач ОСОБА_2
17 лютого 2026 року
Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Житомира апеляційну скаргу прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 29.01.2026 року щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12026060640000021 від 08.01.2026 року,
Суть оскаржуваної ухвали
Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 06.01.2026 приблизно о 21 год. 24 хв. ОСОБА_7 перебував в кабінеті № 36 на третьому поверсі КНП «Обласний медичний консультативно-діагностичний центр» Житомирської обласної ради спільно з ОСОБА_10 , де між ними розпочався словесний конфлікт, при якому ОСОБА_7 умисно наніс не менше трьох ударів руками по обличчю ОСОБА_10 та спричинив йому легкі тілесні ушкодження.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Також, 06.01.2026 у період з 21 год. 25 по 23 год. 00 хв., сержант ОСОБА_7 , будучи відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в кабінеті № 36 на третьому поверсі КНП «Обласний медичний консультативно-діагностичний центр» Житомирської обласної ради, маючи умисел на незаконне позбавлення ОСОБА_10 права на свободу пересування, ігноруючи прохання останнього про медичну допомогу після отриманих останнім тілесних ушкоджень, шляхом застосування психологічного тиску у вигляді словесних погроз про продовження застосування фізичного насильства до ОСОБА_10 , які останній сприймав як реальні, силоміць утримував ОСОБА_10 у вказаному приміщенні для подальшого проходження останнім військово-лікарської комісії.
Тобто також ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України, яке кваліфікується як незаконне позбавлення волі.
Прокурор обгрунтовував клопотання наявністю ризиків, передбачених п.3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - ризиком незаконно впливати на потерпілого та свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я СВ ЖРУП №2 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 . Застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування, а саме до 23.03.2026 року. Покладено на підозрюваного обов'язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися за межі Житомирського району Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_10 , іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_12 , свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання. Строк дії ухвали встановлено до 23.03.2026 (включно).
Короткий зміст апеляційної скарги
Прокурор ОСОБА_9 вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, оскільки суд не врахував обставини, які встановлені під час досудового розслідування та розгляду клопотання в суді.
Вказує на наявність наступних ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки підозрюваному відомі контактні потерпілого і свідків, місця їх проживання, тому в разі не перебування під домашнім арештом та не покладенням на нього процесуальних обов'язків, підозрюваний може незаконно впливати на них. Потерпілий та свідки ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу вироку. Також вказує на ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), який полягає у тому, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 3 років, і передбачаючи невідворотність покарання та знаючи місце проживання потерпілого, він може продовжити вчиняти стосовно останнього кримінальне правопорушення з метою залякування та зміни показів.
На підставі викладеного, прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати; застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання з 21:00 год. до 06:00 год. строком на 60 днів; покласти на підозрюваного обов'язки: 1) не залишати своє місце проживання з 21:00 год. до 06:00 год; 2) прибувати до слідчого, прокурора, суду на кожну вимогу; 3) не відлучатися за межі Житомирського району Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 4) утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_10 , іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_12 , свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 5) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Мотиви колегії суддів
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, позицію підозрюваного, захисника, які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд вправі обрати підозрюваній менш суворий запобіжний захід.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку Глави 18 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування такого запобіжного заходу, або відмови у його задоволенні.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, відмовляючи у задоволені клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_7 , дотримався вказаних вимог кримінально-процесуального закону.
Так, слідчим суддею було встановлено, що слідчими Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12026060640000021 від 08.01.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 146 КК України.
23.01.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 146 КК України.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_7 на даній стадії досудового розслідування підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, які долучені до матеріалів клопотання.
Слідчий суддя вірно вважав недоведеним ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 з моменту повідомлення про підозру належним чином виконує обов'язки підозрюваного, що визначені кримінальним процесуальним кодексом України та відсутні обгрунтовані підставив вважати його схильним до іншого правопорушення.
Апеляційний суд погоджується, що слідчим в поданому клопотанні та прокурором в судовому засіданні не доведено неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, а сама лише обізнаність підозрюваного з відомостями про свідків та потерпілого не може вважатися обгрунтованим ризиком впливу на них.
Крім того, слідчим суддею було покладено обов'язок по уникненню спілкування з потерпілим, іншими підозрюваними та свідками, що також спростовує наявність відповідного ризику.
Колегія суддів, оцінивши в сукупності всі обставини та врахувавши тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, який є учасником бойових дій, має роботу, постійне місце проживання, що вказує на наявність соціальних зв'язків, приходить до висновку, що застосований запобіжний захід відповідає особі підозрюваного та обставинам справи, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 29.01.2026 року щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12026060640000021 від 08.01.2026 року - без змін.
Керуючись ст.ст.376 ч.2, 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 29.01.2026 року щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12026060640000021 від 08.01.2026 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.