Справа № 278/2952/22 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д.М.
Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.
18 лютого 2026 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Павицької Т.М., Панкеєвої В.А.,
розглянувши у місті Житомирі без повідомлення учасників справи питання про виправлення описки в ухвалі Житомирського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року
у цивільній справі №278/2952/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою представником ОСОБА_3 ,
на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 02 жовтня 2025 року
ОСОБА_2 звернувся до Житомирського апеляційного суду з заявою про виправлення описки в ухвалі Житомирського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року. Просить у першому реченні мотивувальної частини ухвали Житомирського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року виправити описку шляхом виключення слова «адвокат» після слова «подана» та перед прізвищем « ОСОБА_3 ».
Заява обґрунтована тим, що 22 грудня 2025 року до Житомирського апеляційного суду була подана апеляційна скарга на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 02 жовтня 2025 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року вказана апеляційна скарга була залишена без руху. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року «апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_3 , на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 02 жовтня 2025 року вважати неподаною та повернути особі, яка її подала». У мотивувальній частині ухвали апеляційного суду від 24 грудня 2025 року допущена описка, оскільки у першому реченні зазначено: «Ухвалою судді Житомирського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року апеляційна скарга ОСОБА_2 , подана адвокатом Бондарчук Л.А. залишена без руху». Проте, ОСОБА_3 приймала участь у цій справі в якості представника відповідача Бондарчука С.В. на підставі нотаріально посвідченої довіреності як «фізична особа» відповідно до частини другої ст.60 ЦПК України, оскільки ця справа про стягнення боргу є малозначною і розглядалася в порядку спрощеного провадження відповідно до ухвали Богунського районного суду м.Житомира від 17 листопада 2022 року. В справі відсутній договір про надання правничої допомоги та ордер адвоката Бондарчук Л.А., а тому виникла необхідність виправити вказану описку, яка має для нього суттєве значення.
Приписи ст.269 ЦПК України передбачають, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
У постанові від 30 листопада 2023 року в справі №990/222/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила: «Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать, наприклад, написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення. За таких обставин, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Отже, з метою оперативного та дієвого усунення помилок в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні, як із власної ініціативи суду, так і за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи, незалежно від набрання судовим рішення законної сили. За таких обставин, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності».
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування діалектизмів тощо.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що заява ОСОБА_2 про виправлення описки підлягає до задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 подав до Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 02 жовтня 2025 року. У підтвердження повноважень на подання апеляційної скарги від імені ОСОБА_2 , представником ОСОБА_3 додана довіреність від 25 липня 2023 року.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року апеляційна скарга ОСОБА_2 , подана представником ОСОБА_3 , на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 02 жовтня 2025 року визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Разом із тим, у першому реченні першого абзацу описової частини ухвали апеляційного суду від 24 грудня 2025 року допущена неточність у зазначенні процесуального статусу представника ОСОБА_2 , оскільки помилково вжито слово «адвокат», а не «представник». Допущена неточність має істотне значення, а тому підлягає виправленню.
Керуючись ст.ст.269,381 ЦПК України, суд
Виправити описку в першому реченні першого абзацу описової частини ухвали Житомирського апеляційного суду від 24 грудня 2025 року, зазначивши «…апеляційна скарга ОСОБА_2 , подана представником ОСОБА_3 …» замість «…апеляційна скарга ОСОБА_2 , подана адвокатом Бондарчук Людмилою Анатоліївною…».
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча Судді: