Справа № 158/414/26 Провадження №11-сс/802/86/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
18 лютого 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
дізнавача ОСОБА_7 ,
представника власника майна
ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду від 11 лютого 2026 року про арешт майна (ЄРДР №42026032010000013),
Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду від 11 лютого 2026 року клопотання дізнавача СД ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0721810100:01:001:6571, площею 0,0775 га та житловий будинок садибного типу площею 177,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які перебувають у приватній власності ОСОБА_8 , встановивши заборону відчужувати, розпоряджатися чи вчиняти будь які дії із майном з вказаних питань до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором та дізнавачем доведено наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України, а саме майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник власника майна подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був відмовити в задоволенні клопотання, адже рішення Ківерцівського районного суду від 26.02.2025 про встановлення факту спільного проживання набрало законної сили. А відкриття апеляційного провадження за скаргою прокурора не свідчить про наявність підстав для арешту майна у кримінальному провадженні. У своїй апеляції просить ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на нерухоме майно.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, думку представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити, міркування прокурора та дізнавача, які заперечили доводи скарги, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя не дотримався вказаних вимог Закону.
Оскільки, унеможливлення визнання спадщини відумерлою не свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання, необґрунтовано наклав арешт на вищевказане майно, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу слідчого судді - скасувати та повністю відмовити в задоволенні клопотання дізначава.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду від 11 лютого 2026 року про арешт майна - скасувати.
Відмовити в задоволенні клопотання дізнавача СД ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 0721810100:01:001:6571, площею 0,0775 га та житловий будинок садибного типу площею 177,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які перебувають у приватній власності ОСОБА_8 .
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді