Справа № 161/3022/26 Провадження №11-сс/802/83/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
17 лютого 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 лютого 2026 року щодо ОСОБА_8 (ЄРДР за № 12025030580002989),
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП у Волинській області за погодженням із керівником Волинської обласної прокуратури подала клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 на строк 60 днів, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12025030580002989.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 лютого 2026 року клопотання старшого слідчого задоволено, застосований підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено строком на 60 днів, до 10 квітня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою. Посилається на те, що ухвала слідчого судді про продовження тримання під вартою практично повторює саме клопотання слідчого. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та обрати стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю.
Заслухавши доповідача, який виклав суть судового рішення та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу та просили скасувати ухвалу суду і застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, міркування прокурора, який апеляційну скаргу заперечував і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, пояснення слідчого, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Згідно із ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до положень ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Вимоги ст.177 КПК України регламентують, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя відповідно до положень кримінального процесуального законодавства, а також майнового і сімейного стану ОСОБА_8 , міцності його соціальних зв'язків, інших даних про його особу, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, підставно продовжив підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Матеріалами провадження стверджується, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повинен враховувати вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Слідчим суддею у достатній мірі встановлені підстави для продовження підозрюваному ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, не одружений, дітей на утриманні немає, офіційно не працюючий, обставини та характер правопорушення вказує на продовження існування раніше визначених ризиків.
Крім того, відповідно до бази даних органів поліції ІТС ІПНП встановлено, що підозрюваний ОСОБА_8 отримав посвідчення водія у вересні 2022 року і упродовж двох років він систематично порушував Правила дорожнього руху, за що притягався до адміністративної відповідальності.
Тому, на переконання апеляційного суду, заявлені слідчим ризики продовжують існувати.
Апеляційний суд вважає, що продовжуючи ОСОБА_8 винятковий запобіжний захід, слідчий суддя врахував як обставини, передбачені ст.184 КПК України, так і обставини, визначені ст.199 КПК України.
Тому, з урахуванням даних про особу підозрюваного ОСОБА_8 , який не одружений, дітей на утриманні немає, офіційно не працюючий, може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих та свідків, даних про неможливість його перебування в умовах СІЗО суду не надано (відповідна медична документація суду не надавалась), обставини та наслідки вчиненого кримінального правопорушення, лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, на переконання суду апеляційної інстанції, зможе дієво забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти доведеним стороною обвинувачення ризикам.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 лютого 2026 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: