пр. № 1-кс/759/1425/26
ун. № 759/4043/26
18 лютого 2026 року м. Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 по кримінальному провадженні №62025050010008371 від 24.02.2025 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Гадяч Полтавської області, не одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України,
18.02.2026 р. до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 по кримінальному провадженні №62025050010008371, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2025 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Досудовим розслідуванням установлено, що 23.08.2024 ОСОБА_4 був призваний на військову службу під час мобілізації до лав Збройних Сил України - ІНФОРМАЦІЯ_2 та зарахований до складу військової частини НОМЕР_1 .
В подальшому, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03.10.2024 м. Краматорськ № 292 солдата призваного по мобілізації ОСОБА_4 , зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, призначено на посаду стрільця-снайпера 1 відділення 3 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти військової частини НОМЕР_2 .
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Таким чином, солдат ОСОБА_4 підозрюється у нез?явлені вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Крім того, солдат ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
Так, встановлено, що 23.12.2025 приблизно о 01 год. 30 хв., військовослужбовець ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу будинку № 55 по вул. Львівська в м. Києві, звернув увагу на припаркований на проїжджій частині автобус жовтого кольору, марки «Богдан», моделі «А-09202», д.н.з. НОМЕР_3 , де у нього виник умисел на незаконне заволодіння даним транспортним засобом, з метою особистого незаконного збагачення.
Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння чужим транспортним засобом, 23.12.2025 приблизно о 01 год. 30 хв. ОСОБА_4 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до автобусу та шляхом натискання на передні пасажирські двері, проник до його салону, де під водійським сидінням виявив ключі від замка запалювання.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, привів у дію двигун внутрішнього згорання автобусу марки «Богдан», моделі «А-09202», д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , 2009 р.в., розпочав рух, тим самим виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. В подальшому не впоравшись з керуванням, здійснив зіткнення з іншими транспортними засобами - автомобілями марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_5 та «Mersedes», д.н.з. НОМЕР_6 , після чого здійснив наїзд на нерухому перешкоду у вигляді дерева, що призвело до неможливості подальшого руху автобусу.
Таким чином, ОСОБА_4 незаконно заволодів транспортним засобом - автобусом жовтого кольору, марки «Богдан», моделі «А-09202», д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , 2009 р.в., що належить ОСОБА_7 , чим завдав останньому майнову шкоду, яка на момент вчинення злочину становила 322446,50 грн. (триста двадцять дві тисячі чотириста сорок шість гривень 50коп.).
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, з викладених в ньому підстав, просив його задовольнити.
У судовому засіданні захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання.
23.12.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
24.12.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 , на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на шістдесят діб, тобто до 20.02.2026 включно.
17.02.2026 ОСОБА_4 слідчим СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 за погодження прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 інкримінованих злочинів, повністю підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, а саме: оглядом місця події від 23.12.2025 за адресою: м.Київ, вул.Львівська, 55; показаннями потерпілого ОСОБА_7 від 23.12.2025, який повідомив, про відомі йому обставини незаконного заволодіння транспортним засобом; показаннями свідка ОСОБА_8 від 23.12.2025, який повідомив, про відомі йому обставини незаконного заволодіння транспортним засобом; показаннями свідка ОСОБА_9 від 23.12.2025, який повідомив, про відомі йому обставини незаконного заволодіння транспортним засобом; показаннями свідка ОСОБА_10 від 23.12.2025, який повідомив, про відомі йому обставини незаконного заволодіння транспортним засобом; затриманням підозрюваного ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 23.12.2025 року; показаннями підозрюваного ОСОБА_4 щодо обставин незаконного заволодіння транспортним засобом; пред'явленнями особи для впізнання за фотознімками проведеними за участі свідків: ОСОБА_9 від 23.12.2025; ОСОБА_11 від 27.01.2026; проведенням слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 , який підтвердив надані покази та відтворив на місці обстановку подій; показаннями свідка ОСОБА_11 від 23.12.2025, який повідомив, про відомі йому обставини незаконного заволодіння транспортним засобом; показаннями свідка ОСОБА_12 від 27.01.2026, який повідомив, про відомі йому обставини незаконного заволодіння транспортним засобом; показаннями свідка ОСОБА_13 від 27.01.2026, який повідомив, про відомі йому обставини незаконного заволодіння транспортним засобом; висновками авто товарознавчої експертизи від 31.12.2025, щодо вартості транспортного засобу; Матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини в умовах воєнного стану солдатом; Іншими матеріалами наявними у кримінальному провадженні у їх сукупності.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 слід зазначити, що передбачені ст. 177 КПК України, ризики, встановлені слідчим суддею при обрані підозрюваному запобіжного заходу, його продовженні не зменшилися та продовжують існувати.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України, яка перевірялась під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та підтверджується вагомими доказами, достатніми на даній стадії досудового розслідування для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчим суддею враховані вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Виходячи з викладеного вище, враховуючи, що обставини та підстави підозри до цього часу не змінились, наявні та встановлені судом під час обрання запобіжного заходу ризики, не зменшились та продовжують існувати, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав згідно ст.199 КПК України продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .
При цьому, слід врахувати, що стороною захисту не надано до суду доказів того, що вказані в клопотанні ризики суттєво зменшились чи взагалі перестали існувати.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Так, згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини з аналогічних питань, а саме рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 №12050/04, у якому Європейським судом підкреслено важливість оцінки, при визначенні розміру застави, шкоди, завданої злочином, рівня відповідальності підозрюваного та тяжкості злочину. При цьому Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більш суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Відтак, професійне середовище, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність продовження строків тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 без визначення розміру застави у відповідності до положення ч. 4 ст. 183 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309 КПК України,-
клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 по кримінальному провадженні №62025050010008371 від 24.02.2025 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Гадяч Полтавської області, не одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 підлягає направленню до державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Ухвала слідчого судді діє 60 (шістдесят) днів, але в межах строку досудового розслідування, тобто до 19.04.2026 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію ухвали вручено 18.02.2026 о ______ год. ______ хв.
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.
Підозрюваний (ПІБ)________________________ підпис__________________