12.02.2026 Справа № 756/12709/25
Унікальний номер 756/12709/25
Номер провадження 2/756/978/26
12 лютого 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Белоконної І.В.
секретаря судового засідання - Погорелової В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3547607974/168819 від 19.11.2019 у розмірі 7190,75 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01.09.2025 відкрито спрощене провадження по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений судом належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без їх участі.
Відповідач в судовому засіданні просив закрити провадження по справі посилаючись на те, що ним сплачено заборгованість за кредитним договором, на підтвердження надав квитанцію. Просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Вислухавши пояснення відповідача та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що провадження у справі слід закрити, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Правова позиція Верховного Суду викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 638/3792/20, провадження № 61-3438сво21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19.
Судом встановлено, що відповідач в добровільному порядку, після відкриття провадження по справі слатив заборгованість за кредитним договором № 3547607974/168819 від 19.11.2019, що підтверджується платіжною інструкцією № E41Н-М62Е-Е05М-Р2А8 від 19.01.2026.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне закрити провадження по даній справі, у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Одночасно суд роз'яснює, що згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При зверненні з позовом до суду представником позивача було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 7877 від 24.07.2025.
За таких осбставин, враховуючи положення ст. 142 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн, а з державного бюджету підлягає поверненню позивачу судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17, яка на підставі положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України має ураховуватися судом при застосуванні відповідних норм.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги № 11/07/2025 від 11.07.2025, Акт про отримання правової допомоги від 21.11.2025 та платіжну інструкції № 9727 від 21.11.2025 від на суму 10500,00 грн.
Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Суд при визначені розміру компенсації позивачу витрат на правничу допомогу враховує категорію справи, яка не відноситься до категорії важких, обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності із розміром заявлених вимог та справедливості, вважаю необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 255, 258, 259, 260 ЦПК України, суд
Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (ЄДРПОУ - 44243120, адреса місцезнаходження: м. Київ. вул. Саперне Поле, 12, нежитлове приміщення 1008) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (ЄДРПОУ - 44243120, адреса місцезнаходження: м. Київ. вул. Саперне Поле, 12, нежитлове приміщення 1008) з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору при зверненні до суду з позовом у розмірі1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок відповідно до платіжної інструкції № 7877 від 24.07.2025.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.В. Белоконна