Справа №:755/1210/26
Провадження №: 1-кс/755/283/26
"06" лютого 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання т.в.о. начальника 1 відділення слідчого відділу (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025011000000029 від 03.02.2025 року про арешт майна,
Т.в.о. начальника 1 відділення слідчого відділу (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду із клопотанням, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025011000000029 від 03.02.2025 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-? КК України про арешт майна.
Клопотанням обґрунтоване тим, що слідчим відділом (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_2, під процесуальним керівництвом прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025011000000029, у ході якого встановлено, що у період лютого-березня 2014 року, Російська Федерація, використовуючи загострення політико-соціальної напруженості в Україні як привід для вторгнення на її суверенну територію, в порушення міжнародно-правових норм, у т.ч. Договору про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та Російською Федерацією (ратифікований Законом України № 13/98-ВР від 14.01.1998 та Федеральним Законом Російської Федерації № 42-ФЗ від 02.03.1999), Конституції України, із застосуванням кадрових військових підрозділів своїх збройних сил, а також підконтрольних уряду РФ проросійських політичних та інших організацій та об'єднань, вчинила захоплення адміністративних будівель органів державної влади України в Автономній Республіці Крим, блокування українських військових частин, а також організацію і проведення незаконного «референдуму щодо самовизначення Криму» на території АР Крим, із заздалегідь відомим та підконтрольним РФ результатом, який в подальшому став формальною підставою для прийняття незаконного рішення про включення до складу РФ території АР Крим і міста Севастополя на правах суб'єктів федерації.
Отже, з 20.02.2014 Російська Федерація, як держава-агресор, здійснила окупацію території України - Кримського півострова із застосуванням збройних сил, військових підрозділів та парамілітарних утворень.
24 лютого 2022 року, у зв'язку з відкритим, повномасштабним військовим вторгненням Російської Федерації в Україну, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Президент України видав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2002-ІХ від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, строк дії якого продовжувався відповідними Указами Президента до сьогодні.
Із метою реалізації політики окупації та остаточного приєднання тимчасово окупованої території України АР Крим та м. Севастополя (далі - ТОТУ) до складу РФ, а також придушення спротиву проукраїнського населення Криму, вищим керівництвом РФ було прийнято низку «законів та підзаконних нормативних актів», якими незаконно створено так звані судові, правоохоронні органи та органи виконавчої влади і місцевого самоврядування Республіки Крим та м. Севастополя, а також найвищий, єдиний представницький та законодавчий орган влади міста федерального значення Севастополя в складі окупаційної влади Російської Федерації - т.зв. «Законодавче Зібрання міста Севастополя».
Відповідно до ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 32 Конституції РФ: вищим безпосереднім виразом влади народу являються референдум та вільні вибори; державну владу в суб'єктах РФ здійснюють створені ними органи державної влади; громадяни РФ мають право обирати і бути обраними до органів державної влади і органів місцевого самоврядування, а також приймати участь у референдумі.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 3 Федерального закону № 67-Ф3 від 12.06.2002 «Про основні гарантії виборчих прав та права на участь у референдумі громадян Російської Федерації»: громадянин Російської Федерації приймає участь у виборах на основі загального, рівного та прямого виборчого права при таємному голосуванні; участь громадянина Російської Федерації в виборах та референдумі являється вільною та добровільною. Ніхто не вправі впливати на громадянина Російської Федерації з метою примусити його до участі чи неучасті у виборах та референдумі або перешкоджати його вільному волевиявленню.
Згідно ч.1 ст.1, ч.2 ст.5 Закону міста Севастополя №4-ЗС від 30.04.2014 «Про вибори депутатів Законодавчого Зібрання міста Севастополя»: депутати Законодавчого Зібрання міста Севастополя (далі - Законодавчого Зібрання) обираються громадянами Російської Федерації на основі загального рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні; вибори депутатів Законодавчого Зібрання нового скликання призначаються Законодавчим Зібранням. Рішення про призначення виборів повинне бути прийнятим не раніше ніж за сто днів і не пізніше ніж за дев'яносто днів до дня голосування.
Згідно постанови т.зв. «Законодавчого Зібрання міста Севастополя» № 1222 від 31.05.2024 «Про призначення виборів депутатів Законодавчого Зібрання міста Севастополя третього скликання» вибори депутатів т.зв. «Законодавчого Зібрання міста Севастополя третього скликання» призначено на 08 вересня 2024 року.
У подальшому, постановою т.зв. «Севастопольської міської виборчої комісії» № 3/24-3 від 04.06.2024 «Про проведення голосування на виборах депутатів Законодавчих Зборів міста Севастополя третього скликання та інших суміщених з ними виборах, призначених на 8 вересня 2024 року, протягом кількох днів поспіль» проведення голосування на виборах депутатів т.зв. «Законодавчого Зібрання міста Севастополя» призначено упродовж декількох днів - 6, 7, 8 вересня 2024 року.
Так, подальшим досудовим розслідуванням встановлено, що у червні-липні 2024 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на тимчасово окупованій території України в м. Севастополі, точне місце знаходження досудовим розслідуванням не встановлене, розуміючи факт окупації Автономної Республіки Крим збройними силами Російської Федерації, достовірно знаючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи проросійсько налаштованою, маючи стійкий, виниклий за невстановлених досудовим розслідуванням обставин умисел, направлений на участь у проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території та на добровільне обрання до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, після призначення виборів постановою т.зв. «Законодавчого Зібрання міста Севастополя другого скликання» № 1222 від 31.05.2024 «Про призначення виборів депутатів Законодавчого Зібрання міста Севастополя третього скликання» з власної згоди, була висунута виборчим об'єднанням незаконно створеного на ТОТУ «Севастопольського регіонального відділення Всеросійської політичної партії «ЄДИНА РОСІЯ», як кандидат у депутати.
У подальшому, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, на підставі поданих документів, ОСОБА_4 , зареєстровано кандидатом у депутати т.зв. «Законодавчого Зібрання міста Севастополя третього скликання».
Далі, ОСОБА_4 , перебуваючи на ТОТ м. Севастополя, за результатами проведених виборів, постановою т.зв. «Севастопольської міської виборчої комісії» № 31/175-3 від 10.09.2024 «Про результати виборів депутатів Законодавчого зібрання міста Севастополя третього скликання» оголошена переможцем за міським виборчим округом та обрана депутатом т.зв. «Законодавчого Зібрання міста Севастополя третього скликання».
У подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи на ТОТ м. Севастополя, згідно постанови т.зв. «Севастопольської міської виборчої комісії» № 33/177-3 від 16.09.2024 року «Про реєстрацію депутатів Законодавчого зібрання міста Севастополя третього скликання» була зареєстрована та приступила до виконання обов'язків депутата т.зв. «Законодавчого Зібрання міста Севастополя третього скликання», яке знаходиться за адресою: Україна, АР Крим, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, чим довела до кінця свій злочинний умисел, направлений на участь у проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території та на добровільне обрання до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Підсумовуючи вищевикладене, встановлено, що своїми умисними діями ОСОБА_4 , сприяла та сприяє реалізації політики окупаційної влади РФ на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя.
Отже, громадянка України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-? КК України - колабораційна діяльність, тобто в участі громадянина України у проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території та у добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
27.05.2025 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-? КК України.
30.05.2025 в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» №109 (8034) та 30.05.2025 на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, було опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-? КК України.
Крім цього, на виконання вимог ст.135 КПК України у зв'язку з тим, що підозрювана ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України в м. Севастополі, повістки на 03.06.2025, 04.06.2025 та 05.06.2025 про виклик її до слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_2 для вручення письмового повідомлення про підозру, а також проведення за її участі інших слідчих (процесуальних) дій опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр», яка є друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження: №109 (8034) та 30.05.2025 та 30.05.2025 на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Також, 30.05.2025 повідомлення про підозру ОСОБА_4 та повістки про її виклики до слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_2 на 03.06.2025, 04.06.2025 та 05.06.2025 в період часу з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. для вручення письмового повідомлення про підозру та проведення інших слідчих (процесуальних) дій, надіслано за допомогою програми-месенджер: «Telegram» на номер телефону НОМЕР_1 , який встановлений як засіб зв'язку, що має приналежність до ОСОБА_4 , при цьому повідомлення з прикріпленим повним текстом повідомлення про підозру та повістками про її виклики було доставлено, відкрито й переглянуто останньою, про що свідчить наявність двох «галочок» у нижньому правому куті біля кожного з надісланих файлів у програмі «Telegram».
Однак, остання на виклики не з'явилася та не повідомила про причини свого неприбуття, жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надав. У зв'язку із викладеним, у органу досудового розслідування існують вагомі підстави вважати, що останній переховується від органу досудового розслідування та суду.
Повідомлення про підозру ОСОБА_4 особисто не вручене, проте вжито заходи для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Відповідно до відомостей з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України, у період з 08.11.2017 до 12.02.2025 відомостей стосовно ОСОБА_4 в базі даних не виявлено.
06.06.2025 ОСОБА_4 оголошено у розшук.
Здійснення розшукових заходів доручено співробітникам 4 відділу Управління «Н» Департаменту захисту національної державності СБ України.
У свою чергу, санкція статті 111-? КК України, передбачає конфіскацію майна, як вид додаткового покарання.
Документами, які підтверджують право власності на майно, що арештовується, є відомості з Державного земельного кадастру.
Згідно даного реєстру громадянці України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , належить: земельна ділянка за адресою: місто Севастополь, Гагарінський район, кадастровий номер: 8536400000:01:005:0160, площею 0.0998 га, цільове призначення: ведення садівництва, форма власності: приватна власність, документ, що посвідчує право: державний акт ЯА 941655 від 21.11.2005.
Тож, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочинів.
Отже, з метою запобігання можливості приховування та відчуження цього майна, необхідно накласти арешт із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Слідчий у судове засідання не з'явився, клопотав про задоволення клопотання у його відсутність.
Відповідно до ст.172 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, про необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, оскільки є необхідність забезпечення арешту майна, так як існують ризики відчуження майна до прийняття судом рішення.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України - слідче управління ІНФОРМАЦІЯ_2 розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно норми ч.1 ст.107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Крім того, п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно ч.1 ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Водночас, ч.2 ст.64-? КПК України передбачено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Частиною 10 ст.170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).
На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання т.в.о. начальника 1 відділення слідчого відділу (з дислокацією у м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: на земельну ділянку за адресою: місто Севастополь, Гагарінський район, кадастровий номер: 8536400000:01:005:0160, площею 0.0998 га, цільове призначення: ведення садівництва, форма власності: приватна власність, документ, що посвідчує право - державний акт ЯА 941655 від 21.11.2005, шляхом заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки - відчуження майна.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1