Номер провадження 1-кп/754/677/26
Справа №754/2391/26
Іменем України
18 лютого 2026 року Деснянський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст.ст. 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у межах кримінального провадження №12026105030000046 від 27.01.2026 стосовно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштована, заміжня, особа з інвалідністю І групи, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України,
ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням, у межах кримінального провадження №12026105030000046 від 27.01.2026 обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Так, ОСОБА_3 у невстановленому під час проведення дізнання місці, у невстановлені час, але не пізніше 10:50 год. 27.01.2026, знайшла, тим самим придбала, для власного вживання без мети збуту пластикову колбу з кристалоподібною речовиною, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,641 г, яку поклала до кишені власної сумки, що була при ній та почала зберігати.
Надалі, 27.01.2026 приблизно об 11:10 год. ОСОБА_3 проходячи біля житлового будинку №11-А по вул. Кіото у м. Києві була затримана працівниками поліції.
У ході затримання ОСОБА_3 добровільно надала для вилучення з сумки, яка була при ній, вищевказану пластикову колбу з кристалоподібною речовиною, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,641 г, яку ОСОБА_3 незаконно придбала та зберігала для власного вживання, без мети збуту.
Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд встановив, що обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України, повністю згодна із встановленими органом дізнання обставинами вчиненого нею, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження відповідно до ст. 394 ч. 1 КПК України, у присутності захисника ОСОБА_4 та подала письмову заяву про розгляд обвинувального акту стосовно неї у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні, за її відсутності.
Ухвалою суду від 17.02.2026, за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст.ст. 381-382 КПК України, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 за ст. 309 ч. 1 КК України призначено до розгляду у спрощеному провадженні за відсутності учасників кримінального провадження.
Положеннями ст. 381 чч. 2, 3 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381 -382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ст. 309 ч. 1 КК України.
Встановлені органом дізнання обставини вчинення кримінального проступку, підтверджуються обставинами, встановленими судом.
Обвинувачена ОСОБА_3 інтереси якої представляв захисник ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України, не оспорює, вважає, що органом дізнання вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує її дії за ст. 309 ч. 1 КК України, оскільки вона незаконно придбала та зберігала психотропну речовину, без мети збуту.
Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.
Кримінальне провадження №12026105030000046 від 27.01.2026 стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 розглянуто з дотриманням правил підсудності.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якої людини, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до норм ст. 50 ч. 2 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Дотримання загальних засад призначення покарання на підставі ст.ст. 50, 65 КК України є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального проступку, особу винної, а саме:
- раніше не судима (а.п. 52);
- особа з інвалідністю І групи (а.п. 51, 56);
- за місцем проживання характеризується з посередньої сторони (а.п. 55);
- не перебуває під наглядом у лікаря - психіатра в КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» (а.п. 54);
- не перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом в КНП «Київська міська клінічна лікарня №10» (а.п. 53).
Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 ч. 1 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вперше притягнення до кримінальної відповідальності.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховую наступне.
Санкція ст. 309 ч.1 КК України, за якою кваліфіковано діяння обвинуваченої, передбачає наступні види покарань: 1) штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, 2) виправні роботи на строк до двох років, 3) пробаційний нагляд на строк до п'яти років, 4) обмеженням волі на той самий строк.
Суду не представляється можливим призначити обвинуваченій ОСОБА_3 наступні покарання:
- штраф, оскільки згідно матеріалів кримінального провадження, обвинувачена офіційно не працевлаштована, та не має інших доходів;
- виправні роботи, оскільки обвинувачена офіційно не працевлаштована;
- обмеження волі, оскільки існує заборона застосування даного виду покарання особам з інвалідністю І та ІІ групи. В даному випадку обвинувачена є особою з інвалідністю І групи.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого кримінального проступку, особи винної, її ставлення до вчиненого, обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої, а також те, що ОСОБА_3 , за час досудового розслідування свідомо і неухильно дотримувалася загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, а тому беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення та запобіганню вчиненню обвинуваченою ОСОБА_3 , нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді пробаційного нагляду на строк, передбачений санкцією частини статті, за якою кваліфіковано її діяння - ст. 309 ч. 1 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Речовий доказ в кримінальному провадженні №12026105030000046 від 27.01.2026, згідно постанови дізнавача від 09.02.2026, а саме: PVP, масою 0,641 г, переданий на зберігання до камери збереження речових доказів Деснянського УП ГУНП у м. Києві (квитанція №001731 від 09.02.2026) (а.п. 49).
Питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Згідно вимог ст. 124 КПК України з ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта в сумі 3 565, 60 грн. (а.п. 43), оскільки під час досудового розслідування проводилась експертиза №СЕ-19/111-26/4204-НЗПРАП від 29.01.2026 (а.п. 44-47).
Під час досудового розслідування стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався.
Однак, згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 була затримана 27.01.2026 у порядку, передбаченому ст. 298-2 КПК України (а.п. 15-22).
Постановою дізнавача про звільнення особи затриманої в порядку ст. 298-2 КПК України від 27.01.2026 ОСОБА_3 була звільнена (а.п. 29-30).
Керуючись ст.ст. 381,382, 368-371,373,374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.
Відповідно до ст. 59-1 ч. 2 п.п. 1, 2, 3, ч. 3 п. 4 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ в кримінальному провадженні №12026105030000046 від 27.01.2026, який відповідно до квитанції №001731 від 09.02.2026, знаходиться на зберіганні в камері збереження речових доказів Деснянського УП ГУНП у м. Києві, а саме PVP, масою 0,641 г, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 3 565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1