Номер провадження 1-кп/243/399/2026
Номер справи 243/4985/25
18 лютого 2026 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в порядку спеціального провадження (in absentia) кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 22025050000000291 від 30.01.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівки Донецької області, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом , територія України є неподільною та недоторканною.
16 липня 1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Згідно із статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Згідно з ч.1 ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України.
Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
Відповідно до статей 132 - 134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
Таким чином, із зазначених міжнародних нормативно-правових актів, а також актів національного законодавства, яке визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності, випливає, що дії Російської Федерації на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України створюють реальні загрози національній безпеці та є проведенням підривної діяльності проти України. Її результатом стала в 2014 році анексія Криму, окупація території Донецької та Луганської областей, масштабні руйнування провідних промислових бюджетоутворюючих підприємств на сході держави, що призвело до загострення суспільно-політичної обстановки в Україні, падіння економіки держави та інших вкрай негативних для України наслідків.
Надалі, продовжуючи підривну діяльність проти України, Російська Федерація утворила на тимчасово окупованій території України в АР Крим федеральні органи державної влади Російської Федерації, правоохоронні органи та органи судової системи, місцевого самоврядування, з метою становлення та зміцнення окупаційної влади Російської Федерації та недопущення контролю України над цією територією.
Верховною Радою України 15 квітня 2014 року прийнято Закон України №1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон №1207-VII), за яким перебування підрозділів ЗС Російської Федерації на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч міжнародно-правовим актам визнано окупацією частини території суверенної держави України, а територію АР Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку Російської Федерації.
Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014 року №68/262 «референдум», проведений в АР Крим 16 березня 2014 року визнано таким, що не має законної сили і не може бути основою для зміни статусу АР Крим.
Реакцією на такі дії Російської Федерації стало прийняття Верховною Радою України 21 квітня 2015 року постанови №337-VІІІ «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», згідно з якою констатовано початок такої агресії з боку Російської Федерації на території АР Крим 20 лютого 2014 року, яка завершилась воєнною окупацією та подальшою незаконною анексією цієї частини території України.
Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН «Стан у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Україна)» від 19 грудня 2016 року №71/205 та від 19 грудня 2017 року №72/190 «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, районів Чорного та Азовського морів» від 17 грудня 2018 року, «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» від 22 грудня 2018 року послідовно засуджено тимчасову окупацію з боку Російської Федерації внаслідок військової агресії частини території України - АР Крим - підтверджено невизнання анексії.
Продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами України Російської Федерації та світовою спільнотою, 21 лютого 2022 року Російською Федерацією визнано «Донецьку Народну Республіку» та «Луганську Народну Республіку» незалежними державами.
22 лютого 2022 року Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволено.
24 лютого 2022 року о 05 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
У подальшому Збройними силами Російської Федерації, які діяли за наказом керівництва Російської Федерації і ЗС Російської Федерації, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по цивільному населенню, також військовими формуваннямиРосійської Федерації здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.
24 лютого 2022 року указом Президента України №64/2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє і по нині.
Внаслідок розв'язання і ведення агресивної війни, починаючи з 24 лютого 2022 року збройними формуваннями Російської Федерації тимчасово окуповано частини території Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч.1 ст.11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Тимчасово окупована територія - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Згідно з ст.42 ІV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.
Згідно з Розпорядженням Кабінету міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» зі змінами, внесеними Розпорядженням Кабінету міністрів України від 05 травня 2015 року №428-р, місто Горлівка Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
З метою забезпечення роботи окупаційних органів влади у районних центрах та містах на території Донецької області, де органи влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, керівниками так званої «Донецької Народної Республіки» за вказівками невстановлених представників Російської Федерації, створено не передбачені законодавством України державні адміністрації. З метою надання вигляду законності їх діяльності, органами влади «Донецької Народної Республіки» прийнято ряд документів із ознаками нормативності, проте які є нікчемними відповідно до законодавства України, зокрема:
- Конституцію «Донецької Народної Республіки» від 30 грудня 2022 року, у ст.45 якої вказано, що адміністративно-територіальними одиницями «Донецької Народної Республіки» є райони та міста республіканського значення;
- Закон «Народної Ради Донецької Народної Республіки» «Про місцеве самоврядування Донецької Народної Республіки», статтею 1 якого встановлено, що місцеве самоврядування в «Донецькій Народній Республіці» - форма здійснення народом своєї влади, що забезпечує в межах, встановлених Конституцією Російської Федерації, федеральними законами, а у випадках, встановлених федеральними законами, - законами «Донецької Народної Республіки», самостійне та під свою відповідальність рішення населенням безпосередньо та (або) через органи місцевого самоврядування питань місцевого значення, виходячи з інтересів населення з урахуванням історичних та інших місцевих традицій.
Згідно зі ст.3 так званого Закону «Народної Ради Донецької Народної Республіки» «Про місцеве самоврядування Донецької Народної Республіки» вбачається, що правову основу місцевого самоврядування в «Донецькій Народній Республіці» складають Конституція Російської Федерації, міжнародні договори Російської Федерації, федеральні конституційні закони, Федеральний закон від 6 жовтня 2003 року №131-ФЗ «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації», інші федеральні закони та інші нормативні правові акти Російської Федерації, Конституція «Донецької Народної Республіки», цей Закон, інші закони та інші нормативні правові акти «Донецької Народної Республіки», статути муніципальних утворень, рішення, прийняті на місцевих референдумах та сходах громадян, та інші муніципальні правові акти.
Відповідно до ст. 17 так званого закону «Народної Ради Донецької Народної Республіки» «Про місцеве самоврядування Донецької Народної Республіки» вбачається, що муніципальні вибори проводяться з метою обрання депутатів, членів виборного органу місцевого самоврядування, виборних посадових осіб місцевого самоврядування на основі загального рівного та прямого виборчого права при таємному голосуванні.
На підставі ст.ст. 3, 5 так званого закону «Донецької Народної Республіки» «Про структуру та назву органів місцевого самоврядування, чисельності, строках повноважень та даті проведення виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень першого скликання в Донецькій народній республіці» №439-ІІНС від 06 квітня 2023 року, встановлено чисельність депутатів, які обираються на муніципальних виборах до Горлівського міського округу, у кількості 30 депутатів.
Крім того, ст.6 вищевказаного так званого закону «Донецької Народної Республіки» визначено проведення 10 вересня 2023 року в «Донецькій народній республіці» виборів депутатів представницьких органів міських округів, муніципальних органів першого скликання, на строк повноважень 5 років.
У невстановлений в ході судового розгляду час, але не пізніше 31 травня 2023 року (більш точний час в ході судового розгляду не встановлено), громадянка України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Горлівка (більш точне місце в ході судового розгляду не встановлено), діючи умисно, всупереч інтересам держави Україна, її суверенітету та територіальній цілісності, з особистих мотивів, підтримуючи воєнну агресію Російської Федерації на території України, переслідуючи єдиний кримінально протиправний намір, направлений на сприяння державі-агресору - Російській Федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, добровільно зареєструвалася кандидатом у депутати Горлівської міської ради так званої «Донецької Народної Республіки» І скликання від політичної партії «Єдина Росія», тобто взяла участь у незаконних виборах на тимчасово окупованій території.
У подальшому, 10 вересня 2023 року (більш точний час в ході судового розгляду не встановлено), ОСОБА_7 , перебуваючи в тимчасово окупованому місті Горлівка (більш точне місце в ході судового розгляду не встановлено), продовжуючи свій умисел, спрямований на сприяння державі-агресору - Російській Федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, добровільно, без будь-якого примусу, за результатами незаконних виборів на тимчасово окупованій території Донецької області, була обрана від політичної партії «Єдина Росія» так званим «депутатом» до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території - Горлівської міської ради «Донецької Народної Республіки», розташованої за адресою: місто Горлівка, проспект Перемоги, буд. 67.
З часу проведення першого засідання муніципальних депутатів незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території - так званої Горлівської міської ради «Донецької Народної Республіки», а саме з 18 вересня 2023 року по теперішній час ОСОБА_7 , перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Горлівка, продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на сприяння державі-агресору - Російській Федерації в посиленні заходів тимчасової окупації населених пунктів Донецької області, добровільно бере участь у засіданнях так званої Горлівської міської ради «Донецької Народної Республіки» І скликання у якості депутата від політичної партії «Єдина Росія».
Таким чином, ОСОБА_7 своїми діями вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України, - колабораційну діяльність, тобто добровільне обрання до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Обвинувачена ОСОБА_7 не була допитана судом в судовому засіданні по суті пред'явленого їй обвинувачення, оскільки судовий розгляд у межах цього кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_7 (in absentia). Будь-яких клопотань від ОСОБА_7 на адресу суду також не надходило.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначила, що в зв'язку з відсутністю обвинуваченої не може погодити з нею свою позицію, проте не погоджується з висунутим обвинуваченням, оскільки не встановлено чи добровільно вчинила обвинувачена інкриміноване їй правопорушення, вважає, що її провина не доведена та просить її виправдати.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п. п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).
Суть принципу законності, відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 10 КПК України суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України, з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Водночас, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 здійснювалось за обов'язковою участю захисника, адвоката ОСОБА_6 , який був забезпечений обвинуваченій державою.
Виклики обвинуваченої в судові засідання здійснювалися через публікації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, зокрема у газеті «Урядовий кур'єр», а також на веб-сайті Слов'янського міськрайонного суду Донецької області та на сайті Офісу генерального прокурора України, надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_7 до слідчого (прокурора) на стадії досудового розслідування кримінального провадження, направлених їй повідомлень з приводу її прав та обов'язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження свідчить про те, що вона мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, мала можливість бути обізнаною з усіма своїми правами, в тому числі на захист та доступ до правосуддя.
Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомлена мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самій захисника; в) бути засудженою в її присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного нею захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного їй захисника безплатно для неї.
В той же час, неявку обвинуваченої ОСОБА_7 до суду суд розцінює як реалізацію останньою її невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (пп. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), що є однією з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку РФ частини території України є загальновідомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб'єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте, прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінальних правопорушень, внаслідок яких були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
Суд дійшов до переконання, що вина обвинуваченої ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю доведена та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22025050000000291 від 30.01.2025 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 111-1 КК України, відповідно до якого встановлено, що громадянка України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Горлівка Донецької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , добровільно надала згоду окупаційній владі щодо добровільної участі у незаконно створених органах влади на тимчасово окупованій території м. Горлівка Донецької області та після проведення незаконних виборів «депутатов Народного Совета ДНР и органов местного самоуправления», які відбулися 08-10.09.2023 року на території м. Горлівка т.зв. «ДНР» приступила до виконання своїх посадових обов'язків на «депутата городского совета городского округа Горловка» т.зв. «ДНР».
Відповідно до протоколу огляду від 01 квітня 2025 року проведено огляд публікації з Telegram-каналу « ОСОБА_8 », яка складається з наступного тексту (мовою оригіналу) «Состоялся выездной прием граждан депутатом Горловского городского совета Донецкой Народной Республики первого созыва Инессой Матвейчук (Аханнаш) 24 апреля 2024 года состоялся выездной прием граждан депутатом Горловского городского совета Донецкой Народной Республики первого созыва Инессой Матвейчук (Аханнаш) в местной общественной приемной Председателя Партии «ЕДИНАЯ РОССИЯ» ОСОБА_9 в Калининском районе города Горловка. Жительница обратилась с вопросом, касающимся переоформления пенсии. На данный вопрос была предоставлена консультация. Напоминаем, с графиком проведения встреч и приемов депутатами Горловского городского совета Донецкой Народной Республики первого созыва вы можете ознакомится, перейдя по ссылке: https://vk.com/gorlovka_sovet?w=wall-223469989_509». Вказана публікація розміщена ІНФОРМАЦІЯ_3 о 17 год. 32 хв. в Telegram-каналі « ОСОБА_8 ». У зазначеній публікації містяться два фотознімки, на одному з яких серед інших осіб зображено особу жіночої статі, яка одягнена у куртку сіро-білого кольору та на обличчі котрої одягнуті чорні окуляри, вказана особа зовні схожа на громадянку України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до протоколу огляду від 02 квітня 2025 року проведено огляд веб-сторінки з назвою «Донецкая Народная Республика официальный сайт», на якому містяться закони, постанови, накази, розпорядження та інші нормативні правові акти так званої окупаційної влади ДНР. За допомогою пошукової строки веб-сторінки було здійснено пошук так званого Закону «Донецької Народної Республіки Про місцеве самоврядування Донецької Народної Республіки», для цього у пошуковому вікні було вказано «468-ІІНС | О местном самоуправлении в Донецкой Народной Республике». Далі було оглянуто зазначену публікацію з текстом «468-ІІНС | О местном самоуправлении в Донецкой Народной Республике (редакция на 11.09.2023 г.)», «ДОНЕЦКАЯ НАРОДНАЯ РЕСПУБЛИКА ЗАКОН О МЕСТНОМ СОМАУПРАВЛЕНИИ В ДОНЕЦКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКЕ Принят Постановлением Народного Совета 14 августа 2023 года (С изменениями, внесенными Законом от 09.09.2023 №481-ІІНС), що складається з глав статей та частин, дана публікація розміщена 17.08.2023 14 год. 31 хв.
Відповідно до протоколу огляду від 10 квітня 2025 року проведено огляд сайту «Избирательная комиссия Донецкой Народной Республики», де розміщено постанову №11/88 від 20.06.2023р «О проведении голосования на выборах, назначенных на 10 сентября 2023 года, в течение нескольких дней подряд», в якій йдеться про проведення виборів 08-10 вересня 2023 року на території т.зв. «ДНР».
Згідно з протоколом огляду від 15 квітня 2025 року проведено огляд сайту «Избирательная комиссия Донецкой Народной Республики», де отримано інформацію про «Результаты выборов, проводимых на территории Донецкой Народной Республики, Луганской Народной Республики, Запорожской и Херсонской областей» від 12.09.2023р., де серед інших розміщено протокол №20 «Территориальной избирательной комиссии №20 о результатах выборов депутатов Горловского городского совета Донецкой Народной Республики первого созыва» від 11.09.2023, в якому йдеться про обрання ОСОБА_7 депутатом Горлівської муніципальної ради м. Горлівка т.зв. «ДНР». У документі зазначено, що до розподілу мандатів допущено списки кандидатів від пяти політичних партій, зокрема політична партія «ЕДИНАЯ РОССИЯ» отримала 26 депутатських мандатів. У переліку осіб, визнаних обраними депутатами, який додається до протоколу, зазначено «Политическая партия «ЕДИНАЯ РОССИЯ»: 19. ОСОБА_10 ». Таким чином, у вмісті оглянутого документу зафіксовано, що ОСОБА_7 включена до списку осіб, які були визнані обраними депутатами Горлівської міської ради т.зв. «ДНР» за результатами виборів, що відбулися 11 вересня 2023 року. У тексті документа також вказано кількісні показники проведення виборів: кількість виборчих дільниць (73), кількість отриманих протоколів, розподіл бюлетенів, результати голосування, кількість голосів за кожну партію та підсумковий розподіл мандатів. В кінці документа передбачені місця для підписів голови, заступника голови, секретаря та членів комісії. Також зазначено, що протокол було підписано 11 вересня 2023 року о 21:00 год.
Відповідно до протоколу огляду від 23 квітня 2025 року проведено огляд публікації з текстом: «Сегодня свой день рождения отмечает депутат Горловского городского совета первого созыва Инесса Аханнаш. ОСОБА_11 ! Примите самые искренние поздравления с днем рождения! От всей души желаем Вам крепкого здоровья, счастья, успехов в Вашем ежедневном труде, уверенности в будущем, уважения и признания окружающих! Пусть каждый день вдохновляет Вас на благие дела и начинания, пусть он будет наполнен творческим смыслом, радостью и вдохновением! Пусть Вас окружают преданные друзья и заботливые близкие, готовые поддержать в трудные минуты. С наилучшими пожеланиями, депутаты Горловского городского совета Донецкой Народной Республики первого созыва». Дана публікація, що містить фотознімки, розміщена 09.03.2024 о 08 год. 19 хв. в Telegram-каналі «Роман Конев».
Згідно з протоколом огляду від 28 квітня 2025 року проведено огляд веб-сторінки з назвою «Донецкая Народная Республика официальный сайт», на якому містяться закони, постанови, накази, розпорядження та інші нормативні правові акти так званої окупаційної влади ДНР. На головній сторінці розділу «Расширенный поиск нормативных правовых актов в ДНР» виявлено перелік оприлюднених законів, постанов, наказів, розпоряджень та інші нормативні правові акти так званої окупаційної влади ДНР. На другому та третьому скріншоті за допомогою пошукової строки веб-сторінки було здійснено пошук так званої «Конституції Донецької Народної Республіки», для цього у пошуковому вікні було вказано «Конституция Донецкой Народной Республики». Було оглянуто публікацію з текстом «Конституция Донецкой Народной Республики», що складається з глав, статей та частин, дана публікація розміщена 30.12.2022.
Згідно з протоколом огляду від 02 травня 2025 року проведено огляд офіційних Інтернет сторінок, на яких міститься інформація стосовно юридичної особи «Горловский городской совет», яке підконтрольне незаконним органам влади т.зв. «донецької народної республіки» та до якого громадянка України ОСОБА_7 добровільно обрана депутатом «Горловского городского совета Донецкой народной республики».
Згідно з протоколом огляду від 04 травня 2025 року проведено огляд веб-сторінки з назвою «Донецкая Народная Республика официальный сайт», на якому містяться закони, постанови, накази, розпорядження та інші нормативні правові акти так званої окупаційної влади ДНР. Далі за допомогою пошукової строки веб-сторінки здійснено пошук так званого Закону «Донецької Народної Республіки Про структуру та назву органів місцевого самоврядування, чисельності, строках повноважень та даті проведення виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень першого скликання в Донецькій народній республіці», для цього у пошуковому вікні було вказано «439-ІІНС | О структуре и наименовании органов местного самоуправления, численности, сроках полномочий и дате проведения выборов депутатов представительных органов муниципальных образований первого созыва в Донецкой Народной Республике (действующая редакция по состоянию на 28.08.2023 г.)». Далі було оглянуто публікацію з текстом «439-ІІНС | О структуре и наименовании органов местного самоуправления, численности, сроках полномочий и дате проведения выборов депутатов представительных органов муниципальных образований первого созыва в Донецкой Народной Республике (действующая редакция по состоянию на 28.08.2023 г.)», що складається з глав, статей та частин, дана публікація розміщена 06.04.2023 о 17 год. 52 хв.
Відповідно до протоколу огляду від 04 травня 2025 року проведено огляд сайту «Донецької народної республіки» - офіційний сайт Донецької народної республіки, закон від 29.09.2023р. «О статусе депутата Народного Совета Донецкой Народной Республики». Під час огляду файлу«закон від 29.09.2023р. «О статусе депутата Народного Совета Донецкой Народной Республики Источник: ГИС НПА ДНР» встановлено, що документ має вигляд нормативно правового акту з статтями, розділами та іншим. Документ датований 292 вересня 2023 року.
Згідно з протоколом огляду від 04 травня 2025 року проведено огляд веб-сторінки з назвою «Міністерства юстиції Російської Федерації», на якому міститься «Федеральный закон от 06.10.2003 №131-ФЗ «Об общих принципах организации местного самоуправления в Росийской Федерации», в якому йдеться про принципи організації органів місцевого самоврядування.
Згідно з протоколом огляду від 04 травня 2025 року проведено огляд веб-сторінки, на якій міститься «Федеральный конституционный закон от 04.10.2022 №5-ФКЗ «Федеральный конституционный закон от 04.10.2022 №5-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Донецкой Народной Республики и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта - Донецкой Народной Республики», в якому йдеться про принципи організації органів місцевого самоврядування.
Відповідно до протоколу огляду від 04 травня 2025 року проведено огляд публікації з текстом: «Сегодня была проведена первая сессия Горловского городского совета І созыва Донецкой Народной Республики, во время работы которой была определена правомочность состава Горловского городского совета ДНРІ созыва, утвержден Порядок проведения первой сессии Горловского городского совета, избраны председатель Горловского городского совета Донецкой Народной Республики І созыва, которым стал ОСОБА_12 , проявивший свои лидерские качества за время многолетней работы в сфере жилищно-коммунального хозяйства. Также были избраны заместители председателя, утверждён Временный регламент Горловского городского совета. Городской совет был наделен полномочиями юридического лица, были определены постоянные его комитеты и их персональный состав и положение о комитетах. Также были определены и приняты иные нормативно-правовые акты, регламентирующие деятельность гор.совета. Городской совет будет работать для горловчан и во имя процветания и благоденствия Города воинской славы и трудовой доблести Горловки». Дана публікація була розміщена ІНФОРМАЦІЯ_4 о 18 год. 18 хв. в Telegram-каналі « ОСОБА_8 ». У зазначеній публікації містяться девять фотознімків, на яких зображено першу сесію Горлівської міської ради І скликання Донецької Народної Республіки, під час якої було визначено правомочність складу Горлівської міської ради ДНР І скликання, затверджено Порядок проведення першої сесії Горлівської міської ради.
Висновком експерта № СЕ-19/113-25/2666-ФП від 28.04.2025 року встановлено, що на зображенні у файлі під назвою «photo_2025-04-23_11-34-41» та на зображенні у файлі під назвою «Форма ДМСУ Аханнаш.pdf» зображена одна й та сама особа.
Ухвалою слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 14.05.2025 у справі № 201/5613/25, провадження № 1-кс/201/2081/2025, вирішено надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000291 від 30.01.2025 стосовно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 12.05.2025 у справі № 201/5617/25, провадження № 1-кс/201/2085/2025, відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Вказані процесуальні дії, які здійснювались під час досудового розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_7 , освічувались шляхом публікації оголошень в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, на сайті Офісу генерального прокурора України, а також на сайті Служби Безпеки України.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження, і в повному обсязі доводять вину обвинуваченої за наведених у вироку обставин.
Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.
Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.
Таким чином, враховуючи наведене вище, оцінивши досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_7 , безумовно усвідомлюючи факт окупації м. Горлівка Донецької області, де остання проживає, свої протиправні дії, які виразились у вчиненні умисних дій, а саме, добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, в тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, здійснювала свідомо, умисно, добровільно, виключно з особистих спонукань, адже суду не надано жодного доказу, що ОСОБА_7 була обрана до незаконних органів влади у тимчасово окупованому м. Горлівка Донецької області внаслідок безпосереднього впливу або фізичного примусу, через які вона не могла керувати своїми вчинками.
На переконання суду, сукупність зазначених обставин дає підстави стверджувати про добровільність дій обвинуваченої, її свідомий вибір та власне волевиявлення щодо зайняття посади, створеної на тимчасово окупованій території.
Враховуючи всі викладені вище обставини та докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй злочину повністю доведена та її умисні дії містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, - колабораційна діяльність, тобто добровільне обрання до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України), - це злочини проти основ національної безпеки України.
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим або непрямим умислом.
У складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, важливе значення має добровільність, та самого факту добровільного обрання до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, достатньо для кваліфікації відповідних дій за ч. 5 ст. 111-1 КК України, адже його суспільна небезпечність є очевидною.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_7 в інкримінованому їй злочині, кваліфікація її дій, доведені поза розумним сумнівом у повному обсязі, оскільки доведені належним та достатнім обсягом доказів, ставити під сумнів які підстав не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, яка передбачає загальні засади призначення покарання і через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Вказане також узгоджується з п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання».
При обранні виду та розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, сукупність усіх даних, що характеризують особу обвинуваченої, характер та ступінь її суспільної небезпеки.
ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.
Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст. 66 КК України, - відсутні.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст. 67 КК України, - є вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.
Суд, призначаючи покарання обвинуваченій, враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, вимоги ч. 2 ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_7 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, відсутність пом'якшуючих та наявність обтяжуючої покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування на строк 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією усього належного їй на праві власності майна на користь держави.
Підстав для застосування положень ст. ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.
Зазначене покарання, на переконання суду, відповідатиме принципу необхідності й достатності для виправлення обвинуваченої, і є дотриманням судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду, встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Початок строку відбування основного покарання у виді позбавлення волі слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто з дня фактичного затримання обвинуваченої ОСОБА_7 .
Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення ОСОБА_7 права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, слід рахувати з моменту відбуття основного покарання.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_7 на підставі ухвали слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 12.05.2025 у справі № 201/5617/25, провадження № 1-кс/201/2085/2025, до затримання обвинуваченої та приведення вироку до виконання слід залишити без змін.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової портретної експертизи за висновком № СЕ-19/113-25/2666-ФП від 28.04.2025, в сумі 2674,20 грн (дві тисячі шістсот сімдесят чотири гривні 20 копійок), підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 323, ст. ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, -
Визнати ОСОБА_7 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування на строк 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.
До набрання вироком законної сили та/або затримання обвинуваченої застосований ухвалою слідчого судді відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Початок строку відбування основного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_7 рахувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто з дня її фактичного затримання.
Строк додаткового покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, рахувати з моменту відбуття основного покарання.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової портретної експертизи в розмірі 2 674,20 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят чотири гривні 20 коп.).
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченою в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок складений в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області ОСОБА_1