Справа № 127/35004/25
Провадження № 2-а/127/335/25
"16" лютого 2026 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Каленяк Р.А. розглянувши в порядку спрощеного судового провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області та Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови серії ЕНА № 6061963 від 01.11.2025, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до УПП у Вінницькій області та ДПП НП України, про скасування постанови серії ЕНА № 6061963 від 01.11.2025, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач мотивував адміністративний позов наступним.
01 листопада 2025 року, близько 12:37 год., керуючи автомобілем марки та моделі «Mercedes-Benz S500C», р/н НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Хмельницьке шосе Лужанський Д.С. здійснив проїзд перехрестя з вулицею Данила Галицького. Після проїзду перехрестя був зупинений працівниками патрульної поліції.
Поліцейський 1 взводу 3 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області капрал поліції Штейник І.В. звинуватив позивача в тому, що він здійснив правопорушення, а саме порушив правила проїзду по смугах під час перетину перехрестя вулиць Хмельницьке шосе з вулицею Данила Галицького.
Більше того, після отримання копії оскаржуваної постанови позивачем було виявлено те, що працівники патрульної поліції притягнули його до відповідальності за те, що при перетині перехрестя вулиць Хмельницьке шосе - Данила Галицького, де рух регулюється світлофором із додатковою секцією, перебував у смузі з якої дозволено рух лише праворуч здійснив рух прямо.
При цьому, жодних доказів того, що ОСОБА_1 при перетині перехрестя вулиць Хмельницьке шосе - Данила Галицького, де рух регулюється світлофором із додатковою секцією, перебував у смузі з якої дозволено рух лише праворуч здійснив рух прямо працівник патрульної поліції не надав, більше того при розгляді справи працівником патрульної поліції було повідомлено що позивачем нібито порушено порядок перестроювання між смугами.
З оскаржуваної постанови серії ЕНА №6061963 слідує, що нібито ОСОБА_1 , 01.11.2025 о 12:37 год. в м. Вінниці, вул. Хмельницьке шосе, 17, керуючи тз «Mercedes-Benz S500C», р/н НОМЕР_1 , на перехресті вулиць Хмельницьке шосе - Данила Галицького де рух регулюється світлофором із додатковою секцією перебував у смузі з якої дозволено рух лише праворуч при цьому здійснив рух прямо, чим порушив п. 16.10 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Даною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у розмірі 510 грн.
При русі на своєму автомобілі по вул. Хмельницьке шосе, наближаючись до перехрестя з вул. Данила Галицького, рухаючись в крайній правій смузі руху мною було помічено дорожній знак та розмітку з якої вбачалось, що з даної смуги руху дозволено рух лише праворуч, однак так як він планував рухатись прямо, а не праворуч, ним завчасно до світлофора, впевнившись у безпечності свого маневру було здійснено перестроювання у ліву смугу руху, та відповідно зі смуги, з якої дозволено рух прямо, і здійснено подальший рух прямо.
Жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 зі смуги з якої дозволено рух праворуч здійснено рух прямо працівником патрульної поліції не надано, оскільки будь-якого правопорушення він не вчиняв та правил дорожнього руху не порушував, а керував автомобілем з дотриманням правил дорожнього руху.
На думку позивача постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він правопорушення у якому його визнав винним інспектор поліції не здійснював та ПДР України не порушував.
Також позивач в поданому до суду позові вказував, що інспектором поліції грубо порушено вимоги законодавства при складанні постанови та безпідставно не враховано його пояснення щодо невинуватості у вчиненні правопорушення.
До того ж, відповідач не надав позивачу можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та проігнорував вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Справи незначної складності визначаються ч. 6 ст. 12 КАС України.
Згідно із ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Ухвалою суду від 19.11.2025 призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
04.12.2025, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. З відзиву на адміністративний позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення вбачається, що 01.11.2025 року о 12 год. 37 хв. у м. Вінниця інспекторами роти № 1 БУПП у Вінницькій області ДПП, зокрема Штейником І.В. було зупинено транспортний засіб марки «Mercedes-Benz S500С» днз НОМЕР_1 , водій якого ОСОБА_1 керуючи тз на перехресті вулиць Хмельницьке шосе-Данила Галицького, де рух регулюється світлофором із додатковою секцією, перебував у смузі, з якої дозволено рух лише праворуч, при цьому здійснив рух прямо, чим порушив п. 16.10 ПДР України.
З відео камер спостереження «Безпечне місто» вбачається дане правопорушення відео додається.
Встановивши всі обставини, керуючись ст. 33 та 284 КУпАП інспектором було прийнято рішення притягти водія до адміністративної відповідальності та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 6061963 від 01.11.2025 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Крім того, разом із відзивом на адміністративний позов надано диск з відеофіксацією скоєного правопорушення.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, які підтверджені дослідженими доказами, відповідно та при дотриманні норм матеріального і процесуального права, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 01 листопада 2025 року о 12:37 годині в м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 17, водій ОСОБА_1 керуючи тз марки «Mercedes-Benz S500С» р/н НОМЕР_1 на перехресті вулиць Хмельницьке шосе - Данила Галицького, де рух регулюється світлофором із додатковою секцією, перебував у смузі, з якої дозволено рух лише праворуч, при цьому здійснив рух прямо, чим порушив п. 16.10 ПДР України.
Поліцейським 1 взводу 3 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області капралом поліції Штейником І.В., було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6061963, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. за № 1306.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.
У статті 7 КУпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).
Частиною другою ст. 122 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 16.10 ПДР України стосується проїзду перехрестя, де рух регулюється світлофором з додатковою секцією. Водій, який перебуває на смузі для повороту, має продовжити рух у напрямку, вказаному стрілкою в додатковій секції, навіть якщо основний сигнал світлофора забороняє рух. Це потрібно зробити, якщо зупинка на заборонний сигнал створить перешкоду для інших учасників руху, що рухаються в тому ж напрямку.
Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки в матеріалах справи відсутні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як докази про вчинення адміністративного правопорушення.
Адже, з відзиву на адміністративний позов, який надійшов від представника відповідача вбачається, що, узагальнені доводи зводяться до того, що оскаржувана постанова є правомірною, обґрунтованою, законною та не підлягає скасуванню. При цьому, як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення надано компакт диск із відеозаписом.
Наданий відеозапис не свідчить про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки даним відеозаписом транспортний засіб позивача на перехресті вулиць Хмельницьке шосе - Данила Галицького, де рух регулюється світлофором із додатковою секцією, перебував у смузі, з якої дозволено рух лише праворуч, при цьому здійснив рух прямо, тобто порушення п. 16.10 ПДР України не зафіксовано.
Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідач, як посадова особа УПП у Вінницькій ДПП, вважав доведеними обставини вчинення даного правопорушення, однак доказів на підтвердження викладеного у постанові до справи не долучив та не надав суду.
Також, відеоінформація, яка відображена на вказаному відеозаписі демонструє, тз марки «Mercedes-Benz S500С» р/н НОМЕР_1 , який завчасно до світлофора здійснює маневр перестроювання у ліву смугу руху, та відповідно зі смуги, з якою дозволено рух прямо, і здійснює рух прямо.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6061963 від 01.11.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень підлягає скасуванню.
Враховуючи наведе вище, позов підлягає задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає відшкодуванню сплачений позивачем при подачі даного позову до суду судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 122, 293 КУпАП, ст. 90, 77, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6061963 від 01.11.2025 року, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Провадженні по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити, зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору).
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, 3.
Суддя