Постанова від 19.02.2026 по справі 153/100/26

ПОСТАНОВА

іменем України

"19" лютого 2026 р. Справа153/100/26

Провадження3/153/38/26-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Дзерин М.М. розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від ВП №1 Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України, за скоєння правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №566516 встановлено, що 14 січня 2026 року о 14 год. 22 хв. по вул.Олега Кошового,36 в с.Клембівка Могилів-Подільського району Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування транспортним засобом, чим повторно протягом року вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду заяву про закриття провадження за відсутності складу та події адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП наступного змісту: проводячи час з його малолітньою донькою ОСОБА_2 ,14.01.2026 року він присів відпочити в автомобілі, який знаходився на узбіччі дороги біля його будинку по провулку Олега Кошового,34 с.Клембівка. Вказаний автомобіль ВАЗ 2103 д.н. в НОМЕР_2 для зберігання йому залишила ОСОБА_3 . Він з донькою грався на пасажирському сидінні в автомобілі. В цей час повз них проїздив поліцейський автомобіль і зупинився неподалік. До нього підійшов працівник поліції і пославшись на військовий стан попросив надати йому паспорт. Розуміючи ситуацію, він надав паспорт та йому працівник поліції сказав, щоб він не використовував даний автомобіль без спеціального крісла для перевезення дітей. Через два тижні йому стало відомо, що відносно нього є справа про адміністративне правопорушення. Ознайомившись з матеріалами справи з'ясувалось, що працівники поліції 14.01.2026 року склали відносно нього два протоколи за керування вищевказаним автомобілем без ременів безпеки, перевезення малолітньої дитини без спеціального крісла та керування ТЗ без відповідних документів. Однак він не керував транспортним засобом, тому просить суд винести постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - відсутності складу адміністративного правопорушення.

В порядку ст.268 КУпАП є підстави для розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У частині другій статті 268 КУпАП визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, по яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Відповідно до зазначеної норми Закону, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, не є обов'язковою.

За таких обставин суд вважає за можливе прийняти рішення у відсутність належним чином повідомленої особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, обсяг яких є достатніми для прийняття рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме: дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №566516 від 14 січня 2026 року, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6510871 від 14 січня 2026 року за ч.5 ст.121 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6101840 від 07 листопада 2026 року за ч.2 ст.126 КУпАП, приходжу до наступного висновку:

Згідно із статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 280КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція частини першої - п'ятої статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за : (ч.1) керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством; (ч.2) керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; (ч.3) керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; (ч.4) керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами; (ч.5) повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до пункту 2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (пункт 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (далі постанова Пленуму №14).

Водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (пункт 1.10 ПДР України).

Само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування (рішення ВС від 20.02.2019 по справі №404/4467/16-а).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 заперечує свою вину, зазначив, що він транспортним засобом не керував. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №566516 встановлено, що до протоколу додається технічний засіб відеозапису 798632, однак зазначений відеозапис в матеріалах справи відсутні та до протоколу долучений не був.

Жодних доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом суду не надано.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (частина перша статті 256 КУпАП).

У справі відсутні відомості про свідків-очевидців події, а також відеозаписи із місця події, які могли б підтвердити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки зазначений факт він заперечує, а у протоколі є посилання на такі докази, однак до матеріалів справи працівниками поліції вони не долучені. З огляду на це, належних доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 автомобілем, до справи не долучено.

Згідно з статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статті 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачена, позбавляючи статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в статті 62 Конституції України.

Вказане узгоджується із висновками, викладеними у постанові Вінницького апеляційного суду від 23.11.2023 (справа № 127/24921/23).

Оцінюючи докази у даній справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд враховує таке.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинно бути підтверджене належними та допустимими доказами

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У даному випадку матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Отже, наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять подію і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КупАП.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, на суд покладається обов'язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

У зв'язку з викладеним вище, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення з цих підстав підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст.7, 8, 221, 245, 251, 266, 283, 284, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.62 Конституції України, ст.ст.13,17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя: М.М. Дзерин

Попередній документ
134202931
Наступний документ
134202933
Інформація про рішення:
№ рішення: 134202932
№ справи: 153/100/26
Дата рішення: 19.02.2026
Дата публікації: 23.02.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Ямпільський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.02.2026)
Дата надходження: 26.01.2026
Предмет позову: Керування транспортним засобом без права керування
Розклад засідань:
19.02.2026 09:05 Ямпільський районний суд Вінницької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДЗЕРИН МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
суддя-доповідач:
ДЗЕРИН МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Лукіянчин Владислав Володимирович