Справа №: 148/2849/25
Провадження № 2/148/258/26
19 лютого 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Дамчука О.О
при секретареві Носулько К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
До суду звернулася позивач з вказаним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_2 . Після смерті матері залишилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі - магазину по АДРЕСА_1 . Позивач звернулася до приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області з приводу прийняття спадщини. Проте нотаріус повідомив, що строк для прийняття спадщини пропущений, запропоновано звернутися до суду для вирішення питання щодо визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Своєчасно звернутися з заявою про прийняття спадщини позивач не змогла, у зв'язку з юридичною необізнаністю, оскільки у зв'язку із веденим воєнним станом на території України, Кабінетом міністрів України строк на прийняття спадщини продовжено більше шести місяців, але відповідні зміни внесені у законодавство не були. Постановою Кабінету міністрів України від 24.06.2022 № 719 визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Позивачу не було відомо, що 09.05.2023 року була скасована норма про зупинення перебігу строку для прийняття спадщини на час дії воєнного стану. Позивач була певна в тому, що строки для прийняття спадщини на даний час зупинено до закінчення воєнного стану, після чого вона зможе оформити свої спадкові права. Крім того, після смерті матері вона знаходилась у важкому моральному та пригніченому стані. Просить визначити додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
У судове засідання представник позивача, адвокат Яремчук А.В. надав заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив розглянути справу у відсутності позивача та її представника, також надав документи, які підтверджують родинні зв'язки зі спадкодавцем.
Представник Тульчинської міської ради у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутності представника міської ради за наявними матеріалами у справі, покладається на розсуд суду.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню за таких підстав.
Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Строк для прийняття спадщини встановлений законодавцем у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку суд досліджує поважність причини пропуску для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов'язані з об'єктивними, не переборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України - за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом статті 1271 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч.3 ст.1271 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо : 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Вказана правова позиція висловлена судовою палатою у цивільних справах Верховного суду України, висловленій при розгляді справи № 6-1486цс15.
Крім цього, колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, провадження №61-38298св18 зазначила, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту або спадщини, тощо.
У ч. 1 ст. 5 ЦПК України зазначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 24.03.2025 року, ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років.(а.с. 10)
Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.09.2013 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 успадкувала 1/2 частину майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 .(а.с. 15)
Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.08.2020 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 успадкувала 1/2 частину майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 .(а.с. 16 зворот)
Згідно договору купівлі-продажу від 06.10.2005 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 являється власницею нежитлової будівлі - магазину по АДРЕСА_1 . (а.с. 18)
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20.06.1971 року, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Тульчин Вінницька область, батьками зазначені: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Згідно паспорту громадянина України НОМЕР_3 від 26.12.2006 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м. Тульчин Вінницька область. (а.с. 7-9)
Відповідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу від 18.02.2026 року, реєстрація актового запису про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відбулася 27.11.2012 року, актовий запис № 92.
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області від 13.10.2025 за № 377/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у зв'язку з пропущенням строку на прийняття спадщини.(а.с. 11)
Згідно спадкової справи № 249/2025, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , початої 13.10.2025 року, ОСОБА_1 13.10.2025 року звернулася до приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Сухомлин О.А. з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с. 30-40)
Таким чином у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій на праві приватної власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 та нежитлова будівля - магазину по АДРЕСА_1 . Єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 являється позивач ОСОБА_1 , якою не було подано протягом шести місяців з часу відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, у зв'язку з юридичною необізнаністю, щодо строків прийняття спадщини, оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", після початку війни Кабмін встановив, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Таким чином, в практичній площині до загального 6-місячного строку від смерті спадкодавця на прийняття спадщини додається ще 4 (чотири) місяці, і загалом буде 10 місяців.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №676/47/21 (провадження №61-8014св22), якою надано оцінку пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», Верховний Суд, надаючи оцінку п. 3 постанови КМУ №164, вважає, що вона суперечить статтям 1270, 1272 Цивільного кодексу України, а тому не підлягає застосуванню.
19 червня 2023 року строки прийняття спадщини в Україні повертаються до довоєнних норм, тобто - дається шість місяців для того, щоб прийняти або відмовитися від спадщини. Це передбачено положеннями постанови Кабміну № 469 від 9 травня 2023 року, які набирають чинності через місяць з дня офіційного опублікування документа (відбулося 18 травня 2023 року в газеті "Урядовий кур'єр"). Даним нормативним актом скасовується одне з положень іншої постанови Кабміну від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".
Шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті матері сплив 20.09.2025 року, а з заявою про прийняття спадщини остання звернулася 13.10.2025 року, тобто позивач пропустила лише місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, який є незначним.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Крім того, суд враховує, що відповідач Тульчинська міська рада не заперечують проти задоволення позовних вимог.
Оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позивач з поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з чим суд вважає можливим визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1268-1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк протягом трьох місяців, достатнім для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відраховувати з моменту набрання рішенням чинності.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Дамчук О.О.
Згідно з оригіналом
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Секретар с/з К.П. Носулько