Справа № 129/4527/25
Провадження №2/930/581/26
19.02.2026 року м.Немирів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що з 27 квітня 1985 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, за період якого у них народилися діти, які на даний час повнолітні та проживають окремо. В обґрунтування позову вказала, що на даний час шлюбні відносини між ними фактично припинені, оскільки перед окупацією частини Запорізької області вона виїхала на не окуповану територію України, а чоловік залишився там. Після цього будь-яке спілкування між ними припинилося, оскільки чоловік є прихильником збройної агресії рф проти України. Повідомила, що примирення між сторонами не можливе, а тому просить шлюб розірвати.
Ухвалою суду від 26.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом (повідомленням) сторін, надано сторонам по справі строк для подачі заяв по суті справи, призначено судове засідання на 19.02.2026 року о 13 год. 10 хв.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, 19.02.2026 року представник позивача адвокат Карнаух А.П. надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримав та просив задоволити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Беручи до уваги положення ст.ст. 223, 240 ЦПК України, суд прийшов до висновку про можливість проведення судового засідання у відсутності учасників справи.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд встановив, що 27 квітня 1985 року позивачка ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_2 уклали шлюб, який було зареєстровано Берестівською сільською радою Бердянського району Запорізької області, про що 27 квітня 1985 року складено відповідний актовий запис № 6, що підтверджується копією свідоцтва про одруження.
За період шлюбу у сторін по справі народилися діти, які на даний час повнолітні та проживають окремо.
Як зазначає позивач, що на даний час шлюбні відносини між ними фактично припинені, оскільки перед окупацією частини Запорізької області вона виїхала на не окуповану територію України, а чоловік залишився там. Після цього будь-яке спілкування між ними припинилося, оскільки чоловік є прихильником збройної агресії рф проти України. Вважає, що примирення між сторонами не можливе, а тому просить шлюб розірвати.
Відповідач ОСОБА_2 жодних заперечень проти позову не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України (надалі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Шлюб відповідно до ст. 24 СК України це добровільна згода чоловіка та жінки, а судом встановлено, що сторони по справі не бажають перебувати у шлюбі.
Судом також встановлено, що примирення між подружжям є неможливим, оскільки позивач вважає недоцільним подальше підтримання сімейних відносин і не бажає збереження шлюбу, а відповідач жодних заперечень проти позову не надав.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких обставин по справі, зважаючи на фактичне припинення шлюбних відносин та відсутність бажання у сторін примиритися, суд приходить до висновку, що сім'я сторін розпалась і зберегти її неможливо, а подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам, а відтак, шлюб між ними необхідно розірвати.
Згідно з ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
На підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з цим позовом.
На підставі наведеного вище та керуючись ст. 24, 56, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. 12, 81, 141, 211, 247, 259, 263, 265, 352 ЦПК України , суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб, зареєстрований 27 квітня 1985 року Берестівською сільською радою Бердянського району Запорізької області, актовий запис № 6, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - розірвати.
Позивачці ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1211 гривень 20 копійок понесених судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Представник позивача: ОСОБА_4 , адреса місця праці: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер не відомо.
Суддя Н.Я.Богоніс