Справа № 708/37/26
Провадження № 2/708/171/26
19 лютого 2026 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Попельнюха А. О.,
з участю:
секретаря судових засідань Омельченко Ю. М.,
позивачки ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чигиринського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів та
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітнього сина. В обґрунтування поданого позову зазначила, що 30.05.2018 між ними був укладений шлюб, зареєстрований Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 407.
Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні.
Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить спільним інтересам сторін. Шлюбні стосунки і спільне господарство наразі не ведуть, проживають окремо один від одного. Відповідач у жовтні 2025 року залишив сім'ю та проживає з іншою жінкою, з якою мав інтимний зв'язок протягом тривалого часу. Шлюб розпався остаточно, тому строк на примирення не потрібен. Просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , стягнути з нього аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімумі для дитини відповідного віку та стягувати їх починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської областівід 21.01.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачеві встановлений строк для подання відзиву.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі та просила суд його задовольнити. Суду додатково пояснила суду, що у відповідача стосунки із іншою жінкою тривали протягом декількох років, вона про це здогадувалася, але не хотіла вірити. Наразі сумнівів не має, оскільки ОСОБА_2 почав разом із нею проживати. Грошові кошти на утримання дитини у добровільному порядку не надає, хоча вона вже неодноразово його просила про це. Прізвище їй просила суд не змінювати.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі та не заперечував проти його задоволення.
Заслухавши учасників, роз'яснивши відповідачеві процесуальні наслідки визнання ним позову, дослідивши наявні у справі докази, судом установлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно до ч. 1 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 112 СК України).
Під час розгляду справи судом установлено, що 30.05.2018 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 407.
Від шлюбу сторони мають спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із позивачкою та перебуває на її повному утриманні. Доказів на спростування цього відповідачем не надано. Крім того, суд ураховує визнання позову відповідачем, що у свою чергу є обставиною, яка звільнена від доказування відповідно до положень частини першої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України.
Ураховуючи, що сторони не підтримують шлюбних стосунків протягом тривалого часу та не відновлюють сімейних відносин, сторони не мають спільної згоди щодо примирення, що свідчить про стійкий розлад подружніх стосунків, суд дійшов переконання, що шлюб існує формально і за таких обставин сім'ю зберегти неможливо, за таких обставин позов у частині розірвання шлюбу підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів суд ураховує таке.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
На підставі ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття (ч. 2 ст. 183 СК України).
При зверненні до суду позивачкою були заявлені вимоги про стягнення аліментів у розмірі однієї чверті з усіх видів заробітку (доходу) відповідача. Такі вимоги були підтримані під час розгляду справи судом по суті. У свою чергу, відповідач визнав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечував та погодився виконувати свої батьківські обов'язки у запропонованій позивачкою формі та розмірах. За таких обставин, з урахуванням визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про узгодження сторонами загального розміру щомісячних аліментів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема, у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Під час розгляду питання про розподіл судових витрат суд керується положеннями чинного законодавства, якими урегульовано вказане питання.
Під час звернення до суду позивачкою був сплачений судовий збір у розмірі 1 331,20 грн за позовною вимогою про розірвання шлюбу. Натомість під час розгляду справи судом установлено, що ОСОБА_1 має статус особи із інвалідністю ІІ групи, на підтвердження чого нею надані відповідні докази, відповідно в силу положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору при зверненні до суду позивачка звільнена. Тому фактично сплачені нею грошові кошти в сумі 1 331,20 грн підлягають поверненню на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідач ОСОБА_2 відповідно до наданого посвідчення також є особою із інвалідністю ІІ групи, тому він також звільнений від сплати судового збору.
За таких обставин, судові витрати у даній справі за обидві заявлені позовні вимоги відповідно до положень частини шостої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 55, 56, 105, 112, 113 СК України, ст. ст. 12, 43, 76-84, 89, 141, 206, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 травня 2018 року Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 407.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 09.01.2026 та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у сумі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.), сплачений нею відповідно до квитанції від 09.01.2026.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники та їх адреси:
Позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_2 , прож.: АДРЕСА_3 ).
Суддя А.О. Попельнюх