ЄУ № 712/17544/25
Провадження №1-кп/712/514/26
17 лютого 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310003864 від 22.11.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Високе, Харківської області, з середньою-спеціальною освітою, який є водієм-кулеметником групи МВГ, пенсіонером, учасником бойових дій, не маючого на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
21.11.2025 близько 23 години 10 хвилин, водій ОСОБА_5 , керуючи працездатним автомобілем марки Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись в місті Черкаси по проїзній частині вулиці Смілянська зі сторони вулиці Свято - Макаріївська в напрямку вулиці Оборонна, поблизу будинку №77, що по вулиці Смілянська, проявив неуважність та порушив вимоги:
- п. 2.3.6) Правил дорожнього руху України відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
-п. 18.1. Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Так він, грубо порушуючи вказані правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, керуючим автомобілем Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись в місті Черкаси по проїзній частині вулиці Смілянська зі сторони вулиці Свято - Макаріївська в напрямку вулиці Оборонна будучи заздалегідь об'єктивно проінформованим про наближення до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований по проїзній частині вулиці Смілянська поблизу будинку №77, що позначений дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра» Правил дорожнього руху України, не зупинив керований ним автомобіль для того щоб дати дорогу пішоходу, а продовжив свій рух, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину вулиці Смілянська по вище вказаному пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху автомобіля.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 18.12.2025 №02-01/986, отримала тілесні ушкодження: травма шийного відділу хребта з уламковим переломом тіла другого шийного хребця, травма голови з переломом кісток склепіння черепа, основи черепа, кісток лицьового черепа, з забоєм головного мозку, раною та крововиливами м'яких тканин голови, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя.
Спричинення потерпілій ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень знаходиться в причинному зв'язку, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 16.12.2025 № CT/377E-25, з порушенням водієм автомобіля Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 вимог п. 18.1. Правил дорожнього руху України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті визнав повністю. У вчиненому обвинувачений щиро розкаявся, добровільно відшкодував потерпілій завдану матеріальну шкоду та висловив готовність і надалі надавати їй необхідну допомогу, у тому числі нести витрати, пов'язані з лікуванням.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, сторона обвинувачення не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд вважає недоцільним дослідження доказів у справі, оскільки дані обставини ніким не оспорюються й у суду немає сумнівів у добровільності позиції сторін кримінального провадження та приймає рішення щодо проведення судового розгляду в даному кримінальному провадженні в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, вимоги якої роз'яснені сторонам кримінального провадження.
Суд, прийнявши до уваги добровільні пояснення обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, враховуючи обставини кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, а саме п.п. 2.3.б), 18.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який згідно з класифікацією, наведеною у ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який є пенсіонером, на обліку у лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, його поведінку після вчинення ДТП, думку потерпілої ОСОБА_4 , яка зазначила про те, що шкода їй обвинуваченим відшкодована в повному обсязі та не наполягала на суворій мірі покарання, та просила не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, і вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України.
Разом з тим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства і вважає за необхідне звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, передбаченого ст.75 КК України, поклавши обов'язки передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.
Щодо додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначені покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно з ст. 414 КПК, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
У роз'ясненнях, що містяться у п.п. 20, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
У кожному випадку призначення покарання, зокрема за ч.2 ст.286 КК, суду необхідно оцінювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
Частина 2 статті 286 КК містить альтернативу призначення додаткового покарання, цебто суд може як позбавити винного права керувати транспортними засобами так і, з урахуванням наслідків, що настали, характеру та мотивів допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінки після вчинення злочину, вини інших причетних до нього осіб, а також обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особи винного, так і призначити покарання без такого позбавлення. В будь-якому випадку застосування додаткового необов'язкового покарання, передбаченого ч.2 ст.286 КК, має відповідати загальній меті покарання, передбаченій ч.2 ст.50 КК, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.
Під час судового розгляду обвинувачений у повному обсязі в результаті досягнутих домовленостей сплатив визначену потерпілою остаточну суму завданих збитків та понесених потерпілою витрат, через що вона до обвинуваченого не має претензій.
За сталою судовою практикою позиція потерпілого при призначення покарання обвинуваченому не є вирішальною, утім повинна враховуватися, як і інші обставини, визначені п. 3 ч. 1 ст. 65 КК.
Також судом встановлено, що використання транспортного засобу є необхідним для обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки відповідно до наказу командира добровольчого формування Черкаської територіальної громади №?1 ОСОБА_6 №?47 від 03.02.2026 ОСОБА_5 27.01.2026 уклав контракт добровольця територіальної громади та виконує обов'язки держави й громадські обов'язки на посаді водія-кулеметника групи МВГ.
Наведене та інші обставини, встановлені судом у сукупності, дають підстави зробити висновок про те, що позбавлення ОСОБА_5 права керувати транспортними засобами, з урахуванням даних про його особу, конкретних обставин провадження, в тому числі тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, примирення з потерпілою, позиція останньої щодо застосування до обвинуваченого покарання не пов'язаного з реальним позбавленням волі та позбавленням права керування транспортним засобом, а також поведінку обвинуваченого після його вчинення в дусі дотримання закону, досягнення згоди з потерпілою щодо фінансових питань пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди, матеріальних збитків, витрат на лікування не буде справедливим та необхідним покаранням у такому випадку, про що жодним з учасників кримінального провадження не заперечувалось.
З урахуванням викладеного, суд вважає можливим не призначати обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи у розмірі 4240, 80 грн. та судової експертизи технічного стану транспортного засобу у розмірі 5088, 96 грн. сплаченні обвинуваченим ОСОБА_5 в повному обсязі.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Так, ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.11.2025 (справа № 712/16104/25), накладений арешт на автомобіль Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_5 , та поміщений на територію майданчика тимчасового зберігання транспортних засобів Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104.
Із змісту ухвали встановлено, що цей захід забезпечення кримінального провадження застосовано з метою збереження речових доказів. Мета вказаного заходу досягнута, арешт з метою забезпечення цивільного позову не накладався і таке клопотання до суду не надходило, тому є всі підстави для скасування арешту на майно.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, - злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Скасувати арешт на автомобіль марки Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.11.2025, який належить на праві власності ОСОБА_5 та поміщений на територію майданчика тимчасового зберігання транспортних засобів Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104.
Речові докази:
-автомобіль марки Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104 - повернути власнику ОСОБА_5 ;
-лазерний диск «Axent DVD-R» з відеозаписом по кримінальному провадженню, який долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1