Рішення від 19.02.2026 по справі 643/21306/25

Справа № 643/21306/25

Провадження № 2/643/2589/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19.02.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Тимош О. М.,

за участю секретаря судових засідань Двірник О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач АТ «Універсал Банк» в особі представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за договором про надання банківських послуг від 02.09.2019 у сумі 38 896,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект MONOBANK, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки MONOBANK. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках MONOBANK, за заявою клієнтів, встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням URL: https://monobank.ua/terms?file=umovy-2019-08-23.pdf.

02.09.2019 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

02.09.2019 відповідач звернувся до позивача із анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку.

Клієнт своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що анкета-заява разом із умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Банк свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, зарезервувавши та відкривши поточний рахунок № НОМЕР_1 , що зазначено у розділі І умов і правил та встановивши ліміт використання кредиту у розмірі 80 000,00 грн, що зазначено у довідці про встановлення кредитного ліміту.

Після підписання заяви відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають у результаті використання платіжних карток, згідно з тарифами. Однак, не дивлячись на взяті на себе зобов'язання, відповідач не дотримується даних умов, а саме не здійснює повернення кредиту у терміни та на умовах, визначених умовами та правилами, а також тарифами.

У зв'язку із порушенням умов договору про надання банківських послуг від 02.09.2019 зі сторони позичальника перед АТ «Універсал Банк» у позичальника виникла заборгованість у розмірі 38 896,02 грн, яка складається із: загального залишку заборгованості за тілом кредиту - 38 896,02 грн; заборгованості за пенею - 0,00 грн; борг за порушення грошового зобов'язання - 0,00 грн.

Ухвалою судді від 10.12.2025 відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача АТ «Універсал Банк» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до позову додав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов суду не подала.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд розглядає справу у відсутності відповідача та постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.

Між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписано анкету-заяву від 02.09.2019, в результаті чого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.20).

У анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що дана заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір, та зобов'язалася виконувати його умови.

В п. 6 анкети-заяви зазначено про те, що відповідач засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій. Також відповідач визнала, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису.

Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема дату народження, індивідуальний податковий номер, дані щодо видачі паспорта, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус. В анкеті-заяві містяться фото сканованих сторінок паспорта ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту 02.09.2019 ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк» відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні шляхом підписання анкети-заяви до договору, розмір встановленого кредитного ліміту по поточному рахунку № НОМЕР_2 становить 80 000,00 грн (а.с.19).

До позову банком долучено покрокову інструкцію активації картки MONOBANK та підписання УЕП умов і правил, умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, паспорт споживчого кредиту, які не підписані відповідачем (а.с.23-26, а.с.27-50, зворот а.с.50-а.с.52).

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором станом на 05.10.2025 заборгованість відповідача становить 38 896,02 грн, з них 38 896,02 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а.с.12-18). З розрахунку вбачається, що зі сплачених ОСОБА_1 коштів у рахунок процентів було зараховано 85 736,37 грн.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частини першої статті 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 207 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина першій статті 634 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження № 14-131цс19) відступлено від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14) та зроблено висновок, що «у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві позичальника від 18 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред'явив. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, кредитор має право вимагати виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що:

«в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Встановивши, що анкета-заява від 18 березня 2011 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку по сплаті заборгованості за відсотками пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.

Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19)».

У цій справі в анкеті-заяві від 02.09.2019 ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт згідно з додатком до умов договору, а строки здійснення періодичних платежів не встановлені, процентна ставка не зазначена.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, банк не пред'явив.

Оскільки в анкеті-заяві від 02.09.2019 строки здійснення періодичних платежів за кредитом не встановлені, то банк-позивач неправомірно та безпідставно списав внесені на погашення боржником кошти в рахунок погашення відсотків за користування кредитом та суд вважає за потрібне зарахувати ці кошти на погашення тіла кредиту. Крім того, розмір сплачених процентів у сумі 85 736,37 грн перевищує суму заборгованості 38 896,02 грн, яку просить стягнути позивач.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №697/302/20.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивача у зв'язку із вімовою у позові в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 273-275, 280-284, 289, 354,355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ: 21133352.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О. М. Тимош

Попередній документ
134201711
Наступний документ
134201713
Інформація про рішення:
№ рішення: 134201712
№ справи: 643/21306/25
Дата рішення: 19.02.2026
Дата публікації: 23.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (19.02.2026)
Дата надходження: 02.12.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
21.01.2026 09:00 Московський районний суд м.Харкова
19.02.2026 09:30 Московський районний суд м.Харкова